05 травня 2025 р. № 400/1461/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомДержавне агенство водних ресурсів України, вул. Велика Васильківська, 8,м. Київ,01024,
до відповідачаСадівниче товариство "ЗАРІЧЧЯ", с. Мішково-Погорілове,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57214,
треті особиГоловне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
проскасування дозволу від 16.09.2021 №124/МЛ/49д-21,
Державне агенство водних ресурсів України звернулося до суду із позовом до садівничого товариства "Заріччя" та просить суд скасувати дозвіл на спеціальне водокористування від 16.09.2021 № 124/МЛ/49д-21, виданий Садівничому товариству "Заріччя".
Позовну заяву мотивував тим, що 15.09.2021 Державним агенством водних ресурсів України був виданий Садівничому товариству "Заріччя" дозвіл на спеціальне водокористування за №124/МЛ/49д-21, строком дії з 15.09.2021 по 15.09.2027.
Однак, у відповідача наявна заборгованість по рентній платі за спеціальне використання води в сумі 6120,00грн, яка виникла у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань та значиться більше, ніж 6 місяців. Тому відповідно до статті 55 Водного кодексу України (далі ВК України) виданий відповідачу дозвіл на спеціальне водокористування підлягає скасуванню.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління ДПС у Миколаївській області.
У встановлений судом строк відповідач відзиву не надав, а третя особа правом на подання пояснень не скористались.
Дослідивши докази, суд, -
Позивач видав відповідачу дозвіл на спеціальне водокористування за №124/МЛ/49д-21, строком дії з 15.09.2021 по 15.09.2027. Відповідно до дозволу фактичним місцем здійснення діяльності є забір води, який здійснюється з річки Інгул біля с. Мішково-Погорілове Миколаївського району Миколаївської області. Метою водокористування є зрошення.
Головним управлінням ДПС у Миколаївській області був направлений на адресу позивача лист від 28.01.2025 №1596/6/14-29-04-08-05 про наявність станом на 28.01.2025 у позивача заборгованості з оплати рентної плати за спеціальне використання води в сумі 6120,00 грн. та вжиття позивачем заходу реагування у виді скасування дозволу у разі систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати рентної плати за спеціальне водокористування у встановлені законом строки.
Пунктом 1 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 393, Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 16 ВК України до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить видача дозволів на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (частина друга статті 49 ВК України).
Відповідно до абзацу п'ятого частини четвертої статті 55 ВК України орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді скасування дозволу з підстави систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом строки.
Відтак Державне агентство водних ресурсів України має повноваження щодо звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду щодо скасування дозволу на спеціальне водокористування на підставі систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом строки.
Частиною першою статті 42 ВК України визначено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Відповідно до частини першої статті 49 ВК України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Водокористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства (пункт 11 частини першої стаття 44 ВК України).
Згідно зі статтею 30 ВК України збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають рентну плату за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, які встановлюються Податковим кодексом України.
Відповідно до абзацу другого пункту 255.1 статті 255 ПК України платниками рентної плати за спеціальне використання води є первинні водокористувачі суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів.
Об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (пункту 255.3 статті 255 ПК України).
Відповідно до пункту 257.1 статті 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Згідно з пунктом 257.2 статті 257 ПК України платники ренти самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.
Абзацом першим пункту 257.5 статті 257 ПК України встановлено, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Таким чином, платник рентної плати за спеціальне водокористування зобов'язаний сплатити суму відповідного податкового зобов'язання протягом 50 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Враховуючи абзац п'ятий частини третьої статті 55 ВК України, Спеціальний дозвіл № 124/МЛ/49д-21 підлягає анулюванню з підстави систематичної несплати збору за спеціальне водокористування в судовому порядку.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб'єктом владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов Державного агентства водних ресурсів України (вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ, 01024, ЄДРПОУ 37472104) до Садівничого товариства "ЗАРІЧЧЯ" (с. Мішково-Погорілове,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57214, ЄДРПОУ 23040114), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005, ЄДРПОУ 44104027) задовольнити повністю.
2. Скасувати дозвіл на спеціальне водокористування від 16.09.2021 № 124/МЛ/49д-21, виданий Садівничому товариству "ЗАРІЧЧЯ", (с. Мішково-Погорілове,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57214 код ЄДРПОУ 23040114)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар