06 травня 2025 рокусправа № 380/5203/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. у письмовому провадженні розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2018 році, підйомної допомоги виплаченої у 2017-2018роках та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2018 році, підйомної допомоги виплаченої у 2017-2018роках та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (І категорії) від 27.06.2018 № 340-ОС позивача звільнено з військової служби за пунктом «а» частини шостої статті 26 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» та наказом від 27.07.2018 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 28.07.2018. З інформації відображеної в особистих картках грошового забезпечення вбачається, що в період з грудня 2017 року до часу звільнення з військової служби у липні 2018року позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ). Однак, позивач вважає, що під час проходження військової служби та звільнення з неї відповідачем з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплату йому грошового забезпечення. Крім того зазначає, що з його особистих карток грошового забезпечення позивача за 2017 - 2018 роки вбачається, що у період з грудня 2017 року до часу звільнення з військової служби у липні 2018 року йому щомісячно нараховувалась та виплачувалась грошова винагорода за участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил (далі АТО/ООС). Однак, у вказаний період відповідачем здійснювались нарахування та виплати, розрахунковою величиною яких є розмір місячного грошового забезпечення, зокрема грошова допомога на оздоровлення, підйомна допомога, та одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. У той же час, із огляду на особисті картки грошового забезпечення йому за 2017-2018 року було проведено нарахування та виплату підйомної допомоги у грудні 2017року у розмірі 2132,2 грн, грошової допомоги на оздоровлення у січні 2018року у розмірі 4871,00грн, підйомної допомоги у січні 2018року у розмірі 2738,80грн та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 43658,20грн без включення до складу місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС нарахованої та виплаченої у ці місяці. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, що порушує його права, в зв'язку із чим звернувся з цим позовом до суду та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 19.03.2025 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
ОСОБА_2 проходив військову службу в Державнійтприкордонній службі України.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (І категорії) від 27.06.2018 № 340-ОС старшину ОСОБА_1 звільнено з військової служби за п.п.«а» ч.6 ст.26 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу».
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (І категорії) від 27.07.2018 старшину ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 28.07.2018.
Також в цьому наказі зазначено, що вислуга років на 28.07.2018 складає разом 17років 03дні: календарна 10 років 11місяців 28днів, пільгова 06років 00місяців 05днів. Щорічну основну відпустку за 2018 рік використав у кількості 35 діб.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань військового обов'язку і військової служби», провести відрахування із грошового забезпечення за 12діб відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця в 2018році.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017року № 704 « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2018року № 280-ос «Про грошове забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України в квітня 2018», гідний премії з 01 липня по 28 липня 2018року у розмірі встановлених відсотків посадового окладу та одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 10 повних календарних років служби.
Для постанови на військовий облік направити до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до пп.27, 28 і 29 «Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004року № 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових -формувань у мирний час» виплатити грошову компенсацію замість належного речового майна.
З дослідження відомостей особистих карток грошового забезпечення позивача та архівних відомостей про грошове забезпечення, в межах спірного періоду, за 2017-2018 роки останньому за вказаний період було проведено нарахування та виплату підйомної допомоги у грудні 2017року у розмірі 2132,20грн, грошової допомоги на оздоровлення у січні 2018року у розмірі 4871,00грн, підйомної допомоги у січні 2018року у розмірі 2 738,80грн та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 43658,20грн без включення до складу місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС нарахованої та виплаченої у ці місяці.
Також особисті картки грошового забезпечення та архівні відомості про грошове забезпечення позивача за 2017-2018 роки містять дані про виплату останньому винагороди за участь в АТО, починаючи з грудня 2017 року до часу звільнення з військової служби у липні 2018року.
При нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, одноразової грошової допомоги, не врахована у складі місячного грошового забезпечення грошова винагорода за участь в АТО/ООС, що не заперечується відповідачем.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо не включення до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті вищенаведених сум, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.
Згідно з частиною 1 статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Пунктом 3 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно із приписами абзацу 3 пункту 14 ст. 10-1 Закону №2011-XII у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Пунктом 2 статті 15 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
З системного аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що розмір грошової допомоги на оздоровлення розраховується виходячи із розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця. Вказаного висновку відповідач не заперечує.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою КМУ №18 від 20.01.2016 «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» постановлено, що за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується винагорода в порядку, визначеному керівниками відповідних державних органів.
Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі АТО), інших заходах в умовах особливого періоду визначає Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 №188.
Відповідно до пункту 3 розділу І «Загальні положення» вказаної Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів начальників вищого рівня.
Як встановлено судом та випливає із даних особистих карток заробітної плати позивача за 2017-2018роки, що у період з грудня 2017 року до часу звільнення з військової служби у липні 2018 року ОСОБА_1 щомісячно нараховувалась та виплачувалась грошова винагорода за участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил (далі АТО/ООС).
Спірним в межах даної справи є питання включення винагороди за участь в АТО/ООС до складу грошового забезпечення, як бази для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення.
При вирішенні даного спору суд враховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17.
Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Аналогічні правові висновки, що до складу місячного грошового забезпечення входить винагороди, які носять постійний, щомісячний характер ухвалено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17.
Також в постанові від 26.04.2024 у справі №380/1169/20 Верховний Суд дійшов висновку, що надбавка за участь АТО виплачується щомісяця до дня звільнення з військової служби та має постійний (систематичний) характер, а тому відсутні підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення. Враховуючи наведене, винагорода за участь АТО входить до складу грошового забезпечення.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що надбавка за участь АТО/ООС включається до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців, а тому і повинна враховуватися при обчислені та виплаті грошової допомоги на оздоровлення.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду доказів про те, що нарахування та виплата позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2018роки здійснено із врахуванням у складі грошового забезпечення надбавки за участь АТО/ООС.
Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 10.05.2023 у справі № 240/6857/20 є незмістовними, оскільки у вказаній справі Верховним Судом зроблено висновки за інших спірних правовідносин та відповідних їм обставин, зокрема щодо включення сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації чи в антитерористичній операції до суми грошового забезпечення для перерахунку пенсії особи, а відтак такі висновки не є релевантними до даних спірних правовідносин.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи визначену та сталу позицію суду касаційної інстанції з даного питання, суд вважає за належне визнати протиправними дії відповідача, які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2018 році, підйомної допомоги виплаченої у 2017-2018роках та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд ураховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З метою ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся з цим позовом до суду, відповідача належить зобов'язати здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2018 році, підйомної допомоги виплаченої у 2017-2018роках та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2018 році, підйомної допомоги виплаченої у 2017-2018роках та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2018 році, підйомної допомоги виплаченої у 2017-2018роках та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.