про передачу справи до іншого адміністративного суду
06 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 405/1743/25
провадження № 2-іс/340/728/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.,
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 у Кіровоградській області ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 28.03.2025 року звернувся до Ленінського районного суду міста Кіровограда з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просить:
- скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення №1/3699 від 13.03.2025 року, ухвалену керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , і закрити стосовно нього справу про адміністративне правопорушення;
- зобов'язати відповідача видати належний йому чинний документ військового обліку на паперовому носії.
Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Кіровограда від 04.04.2025 року матеріали адміністративного позову передані за підсудністю до Кіровоградського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України.
Матеріали справи №405/1743/25 надійшли до Кіровоградського окружного адміністративного суду 01.05.2025 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд установив, що ця справа не підсудна Кіровоградському окружному адміністративного суду.
У пункті 3 частини 1 статті 4 КАС України міститься визначення поняття "адміністративний суд", за яким це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Виходячи з аналізу глави 2 розділу І КАС України під адміністративною юрисдикцією розуміється сукупність предметної, інстанційної, територіальної підсудності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За частиною 2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою та третьою цієї статті.
Відповідно до частин 1, 3 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною 3 статті 27 КАС України підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Статтею 286 КАС України передбачені такі особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності:
1. Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
2. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
3. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
4. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
5. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
6. Якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.
Предметом спору в даній справі є законність постанови керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1/3699 від 13.03.2025 року у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП ("Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію"). Цією постановою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та накладено штраф в сумі 17 000 грн. Позивач не погоджується з цією постановою та просить суд її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Крім того, позивач вказує, що відповідач всупереч вимогам частини 1 статті 265, частини 6 статті 283 КУпАП в оскаржуваній постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не вирішив питання про вилучені речі і документи, а саме про військово-обліковий документ (військовий квиток), складений на його ім'я. Тож позивач просить суд зобов'язати відповідача видати йому цей документ.
За правилами статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Тож позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються рішень, дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а такі справи відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20, статті 286 КАС України, статті 288 КУпАП вирішуються місцевими загальними судами як адміністративними судами.
У позовній заяві відсутні основні позовні вимоги (про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень), які б були підсудні окружному адміністративному суду, що б за правилами частини 3 статті 21 КАС України зумовлювало належність цього спору до підсудності Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Формулювання у позовній заяві вимоги про зобов'язання відповідача видати позивачу належний йому документ військового обліку не змінює предметної підсудності цієї справи, оскільки вирішення питання про вилучені речі і документи не є позовною вимогою про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, а має вирішуватися під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Якщо це питання не було вирішено органом (посадовою особою) у справі про адміністративне правопорушення відповідно до частини 1 статті 265, частини 6 статті 283 КУпАП, це не означає, що вирішення цього питання може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства в порядку, встановленому КАС України.
Несвоєчасне вирішення питання тимчасово вилучених речей не змінює, не перетворює адміністративно-деліктні відносини на адміністративні відносини, на які поширюється правила адміністративного судочинства, що має інше завдання та мету (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №400/548/19).
У пункті 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" роз'яснено, що у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді. Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.
Згідно з частиною 1 статті 318 КАС України прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу, є підставою для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Суд зазначає, що належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності.
Кіровоградський окружний адміністративний суд є неповноважним судом для розгляду та вирішення даної справи з огляду на її предметну підсудність.
Частиною 1 статті 25 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Тож суд дійшов до висновку, що дана адміністративна справа за правилами предметної та територіальної юрисдикції підсудна Подільському районному суду міста Кропивницького - місцевому загальному суду як адміністративному суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача. Цей суд помилково направив вказану справу для розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Статтею 29 КАС України передбачений порядок передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 6 статті 7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Оскільки КАС України не містить норм, які регулюють питання передачі на розгляд до належного суду справ, поданих без дотримання предметної підсудності, тому при відкритті провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду, за аналогією закону підлягають застосуванню положення пункту 3 частини 1 статті 29 КАС України щодо передачі справи до іншого суду за встановленою підсудністю.
Згідно з частинами 5, 6, 8 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2019 року у справі №855/364/19 вказала, що якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону.
Керуючись статтями 25, 29, 248, 256, 286, 294 КАС України, суддя -
Передати адміністративну справу №405/1743/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на розгляд до Подільського районного суду міста Кропивницького.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 10 - денний строк, установлений статтею 286 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ