про залишення позовної заяви без руху
06 травня 2025 року Київ № 320/19451/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2024 року №№96774240208 прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2024 року №96738240208 прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2024 року №96803240208 прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2024 року №96801240208 прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2024 року №96799240208 прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві;
- судові витрати стягнути з Відповідача.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа № 320/19451/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Відповідно до пунктів 3, 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже, позивач може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в межах строку, встановленого частиною другої статті 122 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі №9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об'єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві відправлялись позивачу засобами поштового зв'язку оскаржувані податкові повідомлення-рішення, проте як вбачається з поштового конверту відправлення, а саме поштового штампу на довідці про причини повернення, конверт був повернутий відправнику 06.10.2024 за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до абз. 2 п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Позивач звернувся з позовною заявою до суду 16.04.2025 року, тобто ним пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
До позовної заяви позивачем долучено заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначає, що тривалий час перебував, і на даний час перебуває за кордоном і не міг отримувати поштову кореспонденцію, в тому числі оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які направлялись відповідачем. При чому позивач не вказує чи вчинялись з його сторони дії щодо повідомлення податкового органу про зміну місцезнаходження або місця проживання платника податків.
Суд зазначає, що позивач, необґрунтовано не дотримуючись встановленого законодавством порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення, отже нереалізація цього права залежить від волевиявлення особи позивача та/або його представника, який уповноважений діяти від його імені.
Розглянувши дану заву, суд вважає підстави, вказані позивачем у заяві, неповажними.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, суд доходить висновку, що для запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, останньому необхідно надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Парненко В.С.