про відмову в задоволенні відводу судді
05 травня 2025 року справа № 320/60032/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Мігтрейд ЛТД» про відвід судді Білоноженко М.А. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мігтрейд ЛТД» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
07.05.2024 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мігтрейд ЛТД» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19/01/2023 №0039190707.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2024 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А. від 06.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мігтрейд ЛТД» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А. від 17.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
21.02.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву.
21.03.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив відповідача.
01.05.2025 представником позивача Алфьоровим Григорієм Івановичем через підсистему "Електронний суд" подано заяву про відвід судді Білоноженко М.А. від розгляду справи №320/60032/24.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А. від 02.05.2025 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А. Матеріали адміністративної справи передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 для розгляду даної заяви про відвід судді визначено суддю Кушнову А.О.
Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Судом ухвалено здійснювати розгляд заяви про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А. в порядку письмового провадження.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до вимог частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною четвертою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Заява представника позивача від 01.05.2025 про відвід судді Білоноженко М.А. мотивована тим, що суддя Білоноженко М.А. розглядала іншу справу №320/13139/24 з ідентичної категорії справ, з тим самим відповідачем, та ухвалила рішення про відмову у задоволенні позову. За результатами розгляду справи №320/13139/24 адвокат звернувся зі скаргою до ВРП, оскільки, на його думку, справа №320/13139/24 розглядалась суддею Білоноженко М.А. упереджено, з порушенням прав позивача та норм КАСУ.
Наразі у позивача склалась усталена думка щодо упередженості та необ'єктивності судді та про їх негативні наслідки для розгляду справи. Переконати його в зворотному, не відвівши суддю від справи, в даному випадку неможливо.
Представник позивача вважає, що оскільки суддя Білоноженко М.А. вже має упереджене ставлення до адвоката Алфьорова Г.І. та, розглядаючи справу, надавала замість змагальності перевагу представникам ДПС, які є відповідачами у даній справі, суддя Білоноженко М.А. підлягає відводу з метою недопущення сумнівів в об'єктивності прийнятих судом рішень.
Як вказує представник позивача, однією з процесуальних форм забезпечення об'єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу у визначених законом випадках, тому вказані ним обставини є підставою для відводу судді Білоноженко М.А. від розгляду даної справи.
Розглядаючи заяву про відвід судді, суд ураховує таке.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Тобто, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При цьому, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі № 800/592/17.
Суд зазначає, що жодних доказів, які б відповідали вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, та підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості складу суду при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається, а отже вимоги заяви ґрунтуються на особистих припущеннях заявника.
Заява про відвід зводиться до того, що суддя Білоноженко М.А. вже має упереджене ставлення до адвоката Алфьорова Г.І. та, розглядаючи іншу справу №320/13139/24 з ідентичної категорії, з тим самим відповідачем, надавала замість змагальності перевагу представникам ДПС, які є відповідачами у даній справі.
Отже, мотивуючи заяву про відвід судді Білоноженко М.А., заявник не погоджується з процесуальним рішенням судді в іншій справі, що відповідно не може бути підставою для відводу.
Такі доводи позивача суд вважає необґрунтованими.
За роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 10 Постанови від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку із здійсненням ними своїх функцій.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справі «Бєлуха проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що відповідно до усталеної практики наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства").
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії».
Отже упередженість судді є оцінною категорією, тобто заявник повинен обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Доказів на підтвердження існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Білоноженко М.А., представником позивача не надано.
Отже позивач не погоджується з процесуальними діями судді в іншій справі №320/13139/24 з ідентичної категорії справ, з тим самим відповідачем.
Частиною четвертою статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В даному випадку доводи позивача, які зазначені як підстава для відводу судді Білоноженко М.А., суд розцінює як незгоду з процесуальними діями судді, що є підставою для висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді.
Заявником не наведено інших підстав для відводу судді, передбачених ст.36 та ст.37 КАС України.
Проаналізувавши наведені в поданій заяві про відвід судді доводи, суд дійшов висновку, що зазначена заява не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями унеможливлюють участь судді Білоноженко М.А. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.
Оскільки підстав для висновку про наявність визначених статтею 36 КАС України та інших підстав для відводу судді Білоноженко М.А. немає, заява представника позивача - адвоката Алфьорова Г.І. від 01.05.2025 про відвід судді Білоноженко М.А. від розгляду адміністративної справи № 320/60032/24 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Мігтрейд ЛТД» - адвоката Алфьорова Г.І. від 01.05.2025 про відвід судді Білоноженко М.А. від розгляду адміністративної справи № 320/60032/24 - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Кушнова А.О.