05 травня 2025 року справа №320/33815/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ютекс Україна» (14034, м. Чернігів, вул. Рокоссовського, буд. 70, кв. 214, код ЄДРПОУ 38510082)
доКиївської митниці (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 43997555)
провизнання протиправним та скасування рішення та картку
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ютекс Україна» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000104/1 від 11.06.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100190/2024/000186 від 11.06.2024.
Позов мотивовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та порушенням контролюючим органом приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, в зв'язку із безпідставним застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав. Зазначив, що під час здійснення митного контролю встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій заперечив проти висновків, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив позовні вимоги задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
21.05.2021 між Компанією ONE WORLD CABLE MATERIALS CO., LTD, Китай та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТЕКС УКРАЇНА» укладено Рамковий Договір № UT21052021 «щодо продажу та купівлі матеріалів».
Відповідно до п. 5.2. Договору цей Договір регулює всі операції, які здійснюватимуться Сторонами відповідно до цього Договору. Кожна така операція оформлюється у письмовій формі та підписується окремо як Додаток -Специфікація до Договору.
Згідно з п. 6 Договору Товар - означає товари, які постачаються Продавцем та визначені у Додатках-Специфікаціях що є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 7.1. Договору в порядку і на умовах визначених цим Договором Продавець зобов'язується поставляти, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати Товар.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється на підставі укладених Додатків-Специфікацій, що підписуються Сторонами по мірі виникнення у Покупця потреби у Товарі, в яких Сторони визначають кількість, ціну, строки поставки Товару, умови поставки Товару тощо. Кожен Додаток-Специфікація підписується Сторонами, додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 7.3. Договору ціна Товару, що вказана та зафіксована у відповідному Додатку-Специфікації на Поставку не підлягає зміні у більшу сторону. Якщо Продавець відмовляється робити поставку по цінам зафіксованим у відповідному Додатку- Специфікації, у такому випадку Продавець сплачує Покупцеві пеню у розмірі 100% від суми відповідного Додатку-Специфікації. У випадку збільшення ціни, Покупець має право відмовитись від поставки.
Згідно з п. 9.1. Договору ціна Договору визначається вартістю Товару, що поставляється за цим Договором на підставі укладених Додатків-Специфікацій.
Відповідно до п. 10.7. Договору у Додатку-Специфікації, що супроводжує партію Товару, а також у рахунку-фактурі стосовно Товару вказуються асортимент, комплектність, кількість, ціна Товару, строки поставки Товару, умови поставки Товару.
30.12.2021 Продавець та Покупець уклали Додаткову Угоду № 1 до Рамкового Договору № UT21052021 від 21.05.2021.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди -1 Продавець та Покупець дійшли згоди викласти положення пункту 16.1. Контракту у такій редакції: « 16.1. Цей Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та діє до 31.12.2025 р. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не виявить бажання розірвати його, дія цього договору вважається продовженою кожного разу ще на один рік.».
22.03.2024 між Продавцем та Покупцем укладено Додаткову Угоду № 2 до Рамкового Договору № UT21052021 від 21.05.2021, відповідно до умов якої Сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до Контракту і викласти положення пункту 20 Контракту «Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін» у новій редакції.
27.01.2024 між Позивачем та Продавцем укладено Додаток-Специфікація № 13 до Рамкового Договору № UT21052021 від 21.05.2021 відповідно до умов якого визначені умови поставки, асортимент Товару та загальна вартість партії Товару у розмірі 58 505,10 дол. США. Відповідно до п. З Специфікації № 13 Сторони погодили наступні умови оплати: 1) 20% вартості товарів, що доставляються за цією Угодою, Покупець сплачує передоплатою до відвантаження. 2) 80% вартості Товару, що поставляється за цією Угодою сплачується Покупцем проти копії BL.
09.02.2024 між Позивачем та Продавцем укладено Додаток № 1 до Додатку-Специфікація № 13 від 27.01.2024 до Рамкового Договору № UT21052021 від 21.05.2021 (надалі по тексту - Додаток) відповідно до умов якого асортимент Товару залишився без змін, змінилась кількість одиниць Товару та загальна вартість партії Товару, яка склала 58 722,28 дол. США.
У подальшому, 07.03.2024 року між Позивачем та Продавцем укладено Додаток-Специфікація № 13/1 до Рамкового Договору № UT21052021 від 21.05.2021, відповідно до умов якого Сторони визначили асортимент Товару, умови поставки та загальну вартість у розмірі 2 086,01 Доларів США. Відповідно до п. З Специфікації 13/1 Сторони погодили наступні умови оплати: 1) 20% вартості товарів, що доставляються за цією Угодою, Покупець сплачує передоплатою до відвантаження. 2) 80% вартості Товару, що поставляється за цією Угодою сплачується Покупцем проти копії BL.
Тобто, Сторони визначили та погодили умови поставки та оплати Товару за Договором. Загальна сума поставки за Специфікацією № 13 з урахуванням Додатку та Специфікації № 13/1 до Договору склала 60 808,29 дол. США з розрахунку: 58 722,28 Доларів США+2 086,01 Доларів США.
22.04.2024 відповідно до митної декларації №24UA100190055787U4 пройшла митне оформлення частина поставки Товару за Договором на загальну суму 31 620,05 дол. США, відповідно до цін, вказаних у Специфікації № 13 та Додатку до неї.
10.06.2024 Позивач з метою митного оформлення товарів, що залишились недопоставленими за Специфікацією № 13 (з урахуванням Додатку) та товарів за Специфікацією № 13/1 а також інвойсів: OW24UTX0127TWL009F-1 від 04.04.2024 на суму 2 086,01 дол. США та OW24UTX0127TWL009F-2 від 04.04.2024 на суму 27 102,23 дол. США подав Відповідачу електронну митну декларацію № 24UA100190058411U7.
Однак Відповідач прийняв Рішення та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100190/2024/000186 від 11.06.2024.
Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 року (далі - МК України).
Частиною першою статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як убачається із частини другої статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За змістом частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За нормами частини п'ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Пунктами 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Згідно з підпунктом 4.5.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок № 631), перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.
Крім того, частиною першою статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Як убачається з пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За положеннями частини п'ятої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Крім того, частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно із частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За приписами частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частиною четвертою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно із частиною п'ятою статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Крім того, частиною десятою статті 58 МК України, визначається, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною другою статті 55 МК передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Вказане відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VІ "Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства, митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частин 1 та 2 статті 54 Митного кодексу України.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 березня 2024 року у справі №815/762/18.
Митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Пунктом 6 частини другої статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Стосовно доводів відповідача, викладених в оскаржуваному рішення, суд зазначає таке.
Щодо тверджень Відповідача про те, що відповідно до банківських документів загальна сума оплати за оцінюваний товар становить 60 808,29 дол. США, однак відповідно до інвойсів від 04.04.2024 № OW24UTX0127TWL009F-2 та від 04.04.2024 № OW24UTX0127TWL009F-1 вартість оцінюваного товару становить 29188,24 дол. США, варто зазначити наступне.
Сторони уклали Договір, на виконання умов Договору Сторони погодили умови Специфікації№ 13, Додатку та Специфікації №13/1, загальна вартість партії Товару за вказаними трьома документами складає 60 808,29 дол. США. З урахуванням того, що Продавець не встиг відвантажити весь Товар до китайського нового року, то фактично поставка Товару була здійснена у два етапи: перша частина Товару, як вже було вказано вище, на суму 31 620,05 дол. США пройшла митне оформлення 22.04.2024 за митною декларацією 24UA100190055787U4, а поставка другої частини Товару на суму допоставки за Специфікацією № 13 з урахуванням Додатку у розмірі 27 102, 23 дол. США здійснювалась за митною декларацією № 24UA100190058411U7. Ціна Товару не змінювалась. Разом з тим, за митною декларацією № 24UA10019005 8411U7 здійснювалось декларування партії Товару за Специфікацією № 13/1 на суму 2 086,01 дол. США. Таким чином, загальна сума поставки за Специфікацією № 13, з урахуванням Додатку, та Специфікації № 13/1 дорівнює 60 808,29 дол. США.
Твердження Відповідача про те, що Позивачем не зазначено у графі 44 митної декларації 24UA100190058411U7 інвойсу від 04.04.2024 № OW24UTX0127TWL009F-1 не відповідає дійсності. У графі 32 Митної декларації проставлено порядковий номер товару, що декларувався в графі 31. За позиціями порядкових номерів товару 5 та 6 у графі 44 Митної декларації вказаний інвойс від 04.04.2024 № OW24UTX0127TWL009F-1.
Щодо до копії митної декларації країни відправлення зазначаємо наступне. Митна декларація країни відправлення не є документом, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 53 МК України, підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 ч. З ст. 53 МК України, експортна декларація країни відправлення є додатковим документом.
Більше того, правильність оформлення митних документів продавцем експортером не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості. При роздруківці декларації стався технічний збій, Позивач отримав від Продавця коректну експортну митну декларацію країни відправлення з зазначенням у графі «Номер інвойсу» двох рахунків OW24UTX0127TWL009F-1 та OW24UTX0127TWL009F-2 загальна сума яких дорівнює 29 188,24 дол. США та надав її разом з іншими документами Відповідачу листом № 218 від 11.06.2024.
Щодо доводів Відповідача з приводу транспортних послуг та рахунку-фактури №396 від 05.06.2024 суд зазначає таке.
Позивачем були надані у підтвердження здійснення транспортних послуг рахунок-фактура № 2028 від 03.06.2024 та № 396 від 05.06.2024, а також довідки, що підтверджують вартість перевезення товару № 0306-4 від 03.06.2024 та № 396 від 05.06.2024. Окрім цього, Позивачем також були надані договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 217 від 01.02.2024, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТЕКС УКРАЇНА», а також договір № 07058-272 від 07.05.2018 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, укладений між ТОВ «Хіллдом Логістікс» та ТОВ «ЮТЕКС УКРАЇНА».
Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 6567/1 від 03.06.2024 у графі 16 «Перевізник» вказано «SVEN-TRANS» LLC.
01.02.2024 між Позивачем (Замовником) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 217. Відповідно до п. 1.1. цього договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник замовляє, а Експедитор надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях, відповідно до узгоджених Сторонами Заявок.
Згідно до п. 1.3. вказаного договору Експедитор має право виконувати перевезення за цим Договором із залученням третьої сторони.
30.05.2024 ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) та ФОП ОСОБА_2 ( Експедитор2 ) уклали договір-заявку № 396 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, тобто вантажу.
Вказане не суперечить умовам договору між Позивачем (Замовником) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитором) про надання транспортно-експедиційних послуг № 217 від 01.02.2024 та нормам діючого законодавства України.
Разом з тим, між ФОП ОСОБА_2 (Експедитор) та ТОВ «Свен-Транс» (Перевізник) укладено договір № 14/02-22 на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України в міжнародному сполученні від 14.02.2022. Тобто, вантаж за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 6567/1 від 03.06.2024 перевозився «SVEN-TRANS» LLC за заявкою ФОП ОСОБА_2 , для виконання умов договору як (Експедитор2) за договором-заявкою № 396 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні від 30.05.2024, укладеному з ФОП ОСОБА_1 (Експедитор).
З урахуванням того, що ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) були надані Позивачу транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу за Митною декларацією, то ФОП ОСОБА_1 був виставлений Позивачу рахунок-фактура № 396 від 05.06.2024 та надана довідка про транспортні витрати № 396 від 05.06.2024, в якій вказано, що вартість транспортування вантажу автомобілем НОМЕР_2 / НОМЕР_3 для ТОВ «ЮТЕКС УКРАЇНА», за маршрутом Гданськ - п/п «Ягодин», (кордон з Україною) відповідно до CMR № 6567/1 від 03.06.2024 становить 39 140 грн. (Тридцять дев'ять тисяч сто сорок гривень 00 копійок). Від кордону п/п«Ягодин», до м. Чернігів 26 010 грн. (Двадцять шість тисяч десять гривень 00 копійок). Експедиторські послуги від Гданськ до кордону п/п «Ягодин» 250 грн., експедиторські послуги від п/п «Ягодин» до м. Чернігів 250 грн. Ідентифікаційні дані транспортного засобу, яким здійснено перевезення відповідають даним, вказаним у договорі-заявці № 396 на перевезення вантажу у міжнародному сполучення від 30.05.2024 та CMR № 6567/1 від 03.06.2024.
Щодо безпідставності посилань Відповідача на те, що коносамент №TJSHTCL-006211 від 06.04.2024 містить підписи та печатки, однак жодна з граф коносаменту не заповнена і неможливо встановити маршрут транспортування та виконавця вказаних послуг.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється на підставі укладених Додатків-Специфікацій, що підписуються Сторонами по мірі виникнення у Покупця потреби у Товарі, в яких Сторони визначають кількість, ціну, строки поставки Товару, умови поставки Товару тощо. Кожен Додаток-Специфікація підписується Сторонами, додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 10.2. Договору Товари поставляються Покупцю Продавцем відповідно до Додатків-Специфікацій та рахунку-фактури (інвойс) у строки, що погоджені Сторонами у відповідних Додатках-Специфікаціях. Товар поставляється на митну територію України. Вантажоодержувачем за Контрактом є ТОВ «Ютекс Україна».
Відповідно до п. 4 Специфікації № 13 та п. 4 Специфікації № 13/1 умови поставки: згідно ІНКОТЕРМС 2010 FOB Shanghai.
Як вбачається з коносаменту № TJSHTCL-006211 у графі «port of loading» вказано SHANGHAI, який є головним морським портом Китаю. Одночасно, умови поставки FOB означають, що всі витрати та ризики до моменту завантаження товару на борт судна у порту SHANGHAI несе Продавець, в тому числі і витрати на транспортування, доставку товару з іншого (квартального) порту, і т.д.
На підтвердження витрат транспортування товару по маршруту SHANGHAI, Китай - Гданськ, Польща, Позивачем було надано довідку від ТОВ «Хіллдом Логістікс» № 0306-4 від 03.06.2024 про транспорті витрати згідно коносаменту.
Таким чином, вищенаведене спростовує твердження Відповідача про неможливість встановлення маршруту транспортування та виконавця вказаних послуг, оскільки коносамент № TJSHTCL-006211 містить заповнені графи, з вичерпною інформацією щодо транспортування товару.
Щодо тверджень Відповідача про те, що в графі 44 митної декларації 24UA100190058411U7 декларантом зазначено, що оцінюваний товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються. Стороною контракту від 21.05.2021 № UT21052021 є «ONE WORLD CABLE MATERIALS CO., LTD», однак, виробником товару № 1 є фірма «EXCEN», товару № 2 є фірма «HONGHUI», товару № 4 є фірма «HONG AN».
Відповідно до інформації, наданої Продавцем, компанія «EXCEN» є підрозділом та частиною «ONE WORLD CABLE MATERIALS CO., LTD» у графі 44 Митної декларації декларант заявив характер угоди гп4104. Щодо товару № 2 та товару № 4, то у графі 44 Митної декларації декларант заявив характер угоди т4100, тобто код не виробника товару.
Посилання Відповідача на те, що не забезпечено, відповідно до ст. 254 Митного кодексу України, переклад документів, поданих до митного оформлення, зокрема копії митної декларації країни відправлення № 223120240001135724, є безпідставним, виходячи з такого.
Відповідачем у Рішенні не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу вказаної експортної декларації, пов'язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації.
Окрім того, Позивачем разом з митною декларацією надано Відповідачу документи, що містили інформацію про відправника (експортера) товару та його отримувача, а саме: Коносамент (Bill of lading) TJSHTCL-006211 від 06.04.2024, де у графі «Shipper» (тобто Вантажовідправник) зазначено ONE WORLD CABLE MATERIALS CO., LTD, а у графі Consignee (Вантажоодержувач) зазначено UTEX UKRAINE LLC. Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 24C308000102/00023 від 11.04.2024, де у графі «Exporter» (Експортер) зазначено ONE WORLD CABLE MATERIALS CO., LTD, , a у графі «Consignee» (Одержувач) зазначено UTEX UKRAINE LLC. Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 6567/1 від 03.06.2024. У графі « 1. Відправник» зазначено ONE WORLD CABLE MATERIALS CO., LTD, а у графі « 2. Отримувач» зазначено UTEX UKRAINE LLC.
Тобто, наявність наданих Позивачем документів надавала можливість Відповідачу перевірити інформацію про відправника товару та його отримувача. Таким чином посилання Відповідача у Рішенні щодо не здійснення Позивачем перекладу є необгрунтованими.
Таким чином, позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Згідно зі статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до положень пунктів 2,4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
Отже, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів не містить конкретного посилання на митну декларацію з максимально наближеними характеристиками товару, за яким можливо перевірити дані встановлені митним органом та порівняти характеристики авто, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 809/1884/16, від 03 квітня 2018 року у справі № 826/8797/16, від 14 березня 2024 року у справі № 823/1696/17, від 20 березня 2024 року у справі №826/5959/17.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованими та прийняті без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості від 11.06.2024 №UA100000/2024/000104/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від11.06.2024 №UA100190/2024/000186 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекс Україна» (14034, м. Чернігів, вул. Рокоссовського, буд. 70, кв. 214, код ЄДРПОУ 38510082) до Київської митниці (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000104/1 від 11.06.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100190/2024/000186 від 11.06.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекс Україна» (14034, м. Чернігів, вул. Рокоссовського, буд. 70, кв. 214, код ЄДРПОУ 38510082) понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 6056,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.