06 травня 2025 року Справа № 640/21768/20 ЗП/280/85/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геологічна інвестиційна компанія»
до Державної податкової служби України
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Геологічна інвестиційна компанія» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 2) про:
-визнання протиправними та скасування рішення від 23.07.2020 №1761167/42337384 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 12.06.2020;
-зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ “Геоінвестком» податкову накладну № 8 від 12.06.2020.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідно до приписів п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ “Геоінвестком» було складено податкову накладну №8 від 12.06.2020 на загальну суму 93 750,00 грн. Згідно отриманої квитанції, податкову накладну прийнято, реєстрація зупинена згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. 23.07.2020 відповідачем відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 12.06.2020. Позивач вважає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної необґрунтованими. Просить задовольнити позовні вимоги.
15.10.2020 відповідачем 2 до Окружного адміністративного суду міста Києва подано відзив на адміністративний позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 2 про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 2 про залучення третьої особи без самостійних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2020 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Супровідним листом від 14.02.2023 на виконання положень п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ скеровано матеріали адміністративної справи №640/21768/20 до Запорізького окружного адміністративного суду за належністю.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 12.02.2025.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Стрельніковій Н.В.
Ухвалою судді від 17.02.2025 справу №640/21768/20 прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
10.03.2025 представником відповідача 2 подано до суду два відзиви (вх.№11138 та вх.№11140) на адміністративний позов, в яких зазначено, що при розгляді документів, наданих позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської операції, комісією Головного управління ДПС у м. Києві було встановлено, що наданими документами неможливо підтвердити реальність проведення господарської операції, відображеної в спірній податковій накладній. Тому, за результатами розгляду наданих пояснень та наданих до них копій підтверджуючих документів від ТОВ “Геоінвестком», комісією Головного управління ДПС у м. Києві було прийнято рішення №1761167/42337384 від 23.07.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 12.06.2020 з наступних підстав: ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Відповідач наголошує, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 27.03.2025 заамінено первинного відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м.Київ, 04116; код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Геологічна інвестиційна компанія» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42337384), яка зареєстрована 27.07.2018, основним видом діяльності позивача є організація будівництва будівель (КВЕД 41.10) (а.с. 52-53).
12.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “Геологічна інвестиційна компанія» виписано податкову накладну №8 від 12.06.2020, на загальну суму 93 750,00 грн., в т.ч. ПДВ 15 625,00 грн. (а.с. 16-17).
25.06.2020 позивачем було отримано квитанцію від 25.06.2020 про прийняття податкової накладної №8 від 12.06.2020 та зупинення її реєстрації в ЄРПН відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. З квитанції до податкової накладної вбачається: «код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 71.12., відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Також, у квитанції до податкової накладної контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних (а.с.18-19).
Однак, у Квитанції не зазначено, які самі документи потрібні для позитивного рішення та реєстрації податкової накладної. Не вказано в чому саме полягає невідповідність.
На виконання вимог відповідача, позивач, повідомленням, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація, згідно з якою зупинена, були надані пояснення, згідно з якими надані документи, про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН№8, що підтверджується повідомленням №4 від 17.07.2020 (а.с.20).
Згідно з рішенням Комісії ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної від 23.07.2020 №1761167/42337384 відповідачем відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, з мотивів ненадання платником податку копії документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи , які не надано, підкреслити). Додаткова інформація відсутня. (а.с.21-22).
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням від 23.07.2020 №1761167/42337384 подав скаргу №9177812792 від 27.07.2020 (а.с 23) до ДПС України.
Комісія з питань розгляду скарг Державної Податкової Служби України, за результатами її розгляду, рішенням №40073/42337384/2 від 04.08.2020 залишила скаргу без задоволення а рішення комісії без змін, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 25).
Не погодившись з відмовою відповідача у реєстрації вказаної податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, і відповідно до п. 201.10 цієї статті підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН, реєстр), який відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, яка набула чинності з 01.02.2020 і регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у справі з огляду на дату направлення позивачем спірної ПН на реєстрацію, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок №1165).
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено що, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пункту 7 Порядку №1165 - у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Під час розгляду справи встановлено, що відповідно до отриманої позивачем квитанції реєстрація спірних накладних зупинена у зв'язку із їх відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
З копії наданої суду квитанції вбачається, що контролюючим органом зазначено, що для реєстрації податкової накладної відсутні коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 71.12., відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (а.с.18-19), але ця квитанції не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; -первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Положеннями п. 11 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
-та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
-та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, враховуючи наведені норми суд вважає, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, але як вбачається з наданої суду копії рішення від 23.07.2020 №1761167/42337384, якою відмовлено у реєстрації ПН, і яка є предметом оскарження у цій справі, підставою для його прийняття зазначено неподання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано, але саме зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, з огляду на наявність вимоги щодо обов'язкового зазначення у рішенні об'єктивних обставини, які перешкоджають реєстрації ПН з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично були подані платником податку.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.
Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірних податкової накладної № 8 фактично обґрунтована відсутністю одиничних документів.
Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу позивачем (пояснення від 17.07.2020), було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної накладної. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Отже враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що під час розгляду справи відповідачами не було надано доказів щодо наявності ґрунтовних недоліків у поданих позивачем з метою реєстрації податкової накладної документів, а відмова у реєстрації спірної ПН фактично обґрунтована відсутністю первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити), що спростовується дослідженими під час розгляду справи документами, які були надані позивачем суду під час розгляду справи та відповідачу на підтвердження правомірності формування ним спірної ПН, суд вважає, що що відповідач у справі під час прийняття рішення від 23.07.2020 №1761167/42337384, діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що є підставою для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 12.06.2020.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації спірної податкової накладнї.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Геологічна інвестиційна компанія».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Геологічна інвестиційна компанія» (02218, м. Київ, вул. Марка Безручко, 27 офіс 40, код ЄДРПОУ 42337384) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011), про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1761167/42337384 від 23.07.2020 , яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Геологічна інвестиційна компанія» відмовлено в реєстрації податкової накладної №8 від 12.06.2020
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Геологічна інвестиційна компанія» №8 від 12.06.2020 датою її подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геологічна інвестиційна компанія» судовий збір у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова