з питань залишення без розгляду додаткових пояснень та заперечень відповідача
06 травня 2025 року Справа № 640/33038/21 провадження ЗП/280/598/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши клопотання представника позивача адвоката Хлопко Анастасії Юріївни про залишення без розгляду додаткових пояснень та заперечень, поданих у справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства розвитку громад та територій України
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справа №640/33038/21 (провадження №ЗП/280/598/25) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі.
Ухвалою суду від 08.04.2025 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
15.04.2025 до суду надійшли додаткові пояснення позивача (вх.№18056), у яких він просить забезпечити розгляд справи та судові засіданні за його участі та участі адвоката; витребувати докази, перелік яких наведено у клопотанні про витребування доказів від 15.11.2021; викликати свідків, список яких наведено у заяві про виклик свідків від 15.11.2021.
23.04.2025 судом отримано додаткові пояснення відповідача (вх.№19606), у яких він наводить заперечення щодо позовних вимог, предмету позову, та, серед іншого, просить здійснити розгляд справи № 640/33038/21 з урахуванням доводів та заперечень Міністерства, викладених у відзиві на адміністративний позов 21.12.2021 (з додатками за переліком), запереченнях проти відповіді на відзив на позовну заяву 18.01.2022 та цих додаткових поясненнях.
29.04.2025 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача адвоката Хлопко А.Ю. (вх.№20965), у якій вона просить залишити додаткові пояснення відповідача у відповідній частині без розгляду; застосувати до відповідача та представниці заходи процесуального примусу на розсуд суду відповідно до частини першої статті 144 КАСУ через відповідні зловживання відповідачем процесуальними правами.
02.05.2025 судом отримані заперечення відповідача (вх.№21796) проти доводів і міркувань додаткових пояснень позивача від 29.04.2025.
06.05.2025 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача (вх.№22348), у який вона просить залишити заперечення відповідача у відповідній частині без розгляду, застосувати до відповідача та представниці заходи процесуального примусу на розсуд суду відповідно до частини першої статті 144 КАСУ через відповідні зловживання відповідачем процесуальними правами.
Розглядаючи клопотання представника позивача про залишення додаткових пояснень та заперечень відповідача без розгляду у відповідній частині на підставі частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), суд керується наступним.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої, третьої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункт 3).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами закріплена статтею 45 КАС України, частиною першої якої визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною другою статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Статтею 144 КАС України встановлено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Заявлене представником позивача клопотання обумовлене тим, що подаючи додаткові пояснення № 158/25 (вх.№ 19606 від 23.04.2025) та заперечення № 174/25 (вх.№21796 від 02.05.2025), відповідач не скористався частиною п'ятою статті 159 КАС України, відповідно до якої суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Натомість, як зазначає представник позивача, відповідач у вказаних поясненнях повторно наводить заперечення щодо наведених позивачем обставини та правових підстав позову (від 15.11.2021), а також свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді (від 05.01.2022) на відзив на позовну заяву (від 21.12.2021); в запереченнях відповідач наводить нову інформацію щодо питань, які вперше виникають при розгляді справи.
Щодо вказаних представником аргументів суд зазначає, що відповідач, подаючи додаткові пояснення та заперечення до Запорізького окружного адміністративного суду, користувався передбаченим пунктом 3 частини третьої статті 44 КАС України процесуальним правом на подання таких. Водночас наведені представником позивача в обґрунтування клопотання обставини не свідчать про наявність у діях відповідача цілеспрямованого зловживання процесуальними правами, що вказувало б на перешкоджання здійсненню правосуддя у порядку, визначеному приписами КАС України.
Слід зауважити, що той факт, що відповідач обґрунтовує свої пояснення та заперечення певними твердженнями, з якими не погоджується позивач (або його представник), ще не свідчить про недобросовісне виконання відповідачем своїх процесуальних обов'язків, тобто про зловживання ним своїми процесуальними правами. У відповідності до частини другої статті 90 КАС України жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Крім того, визнання зловживанням процесуальними правами дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства, є правом, а не обов'язком суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що реалізація представником відповідача наданого йому КАС України права подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, не є зловживанням процесуальними правами в розумінні частини другої статті 45 КАС України, у зв'язку з чим заявлені представником позивача клопотання є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 44, 45, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотань представника позивача адвоката Хлопко Анастасії Юріївни про залишення без розгляду додаткових пояснень відповідача № 158/25 (вх.№ 19606 від 23.04.2025) та заперечень відповідача № 174/25 (вх.№21796 від 02.05.2025) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва