06 травня 2025 року Справа № 280/776/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію за віком,-
03 лютого 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо переведення з одного виду пенсії на інший замість призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити з 09 вересня 2024 року пенсію за віком ОСОБА_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 09 вересня 2024 року пенсію за віком в порядку, визначеному статтею 40 цього Закону з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки.
07 лютого 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/776/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування, а також заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 26.08.2015. На підставі заяви їй була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції від 01.01.2016, працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Досягнувши пенсійного віку - 60 років, 09.09.2024 Позивач звернулася особисто до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя з питання призначення їй зовсім іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком вперше відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатом звернення Позивача за призначенням пенсії за віком їй було складено та надано для підпису заяву від 09.09.2024 про призначення пенсії, в якій зазначено вид пенсії - «перехід на інший вид пенсії», хоча Позивач наполягала саме на призначенні пенсії за віком. Відповідно до рішення Відповідача № 923240118476 про перерахунок пенсії Позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 у розмірі 5 301,69.
При цьому в особистому кабінеті Позивача на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України наявне рішення № 923030170836 від 06.01.2025 про перерахунок пенсії, вид перерахунку «У зв'язку з уточненням даних в ЕПС, 09.09.2024», з якого можна встановити, що розмір пенсії за віком протиправно розрахований з застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якого сплачені страхові внески за 2014-2016 роки (3 764,40 грн.), збільшений на коефіцієнт - 7994,47 грн (3764,40*1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796).
Позивач вважає, що зазначені дії відповідача слід розцінювати як відмову у призначенні Позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нарахуванні та виплаті пенсії за віком в порядку, визначеному статтею 40 цього Закону, з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки.
Відповідач 20.02.2025 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог позивача заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивачу призначено пенсію за вислугу років, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка була обрахована відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший відповідачем правомірно було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, оскільки відповідно ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Відповідач зазначає, що позивач помилково вважає, що йому було заново призначено пенсію за віком, а фактично відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на іншу в межах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що первинно позивачу з 26.08.2015 призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За заявою позивача з 09.09.2024 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, яку обраховано із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Не погодившись із переведенням з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що первинно позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі Закон №1058).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закон № 1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч.2 ст.40 Закон № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною 2 статті 40 Закону № 1058, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з п.2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч.3 ст. 45 Закону № 1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст.45 Закону № 1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058.
Суд звертає увагу, що позивачу первісно було призначено пенсію за вислугу, відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058, позивач звернулася вперше у вересні 2024 року.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Статтею 7 Закону № 1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону № 1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 1788.
При цьому, статтею 9 Закону № 1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч.3 ст.45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону № 1058.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено у перерахунку пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп, згідно квитанції № 9481-6396-7757-4375 від 03.02.2025.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо переведення з одного виду пенсії на інший замість призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити з 09 вересня 2024 року пенсію за віком ОСОБА_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 09 вересня 2024 року пенсію за віком в порядку, визначеному статтею 40 цього Закону з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписана суддею 06 травня 2025 року.
Суддя Р.В.Сацький