про продовження процесуального строку
02 травня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2200/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р.О., розглянувши заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік та призову ОСОБА_1 на військову службу по загальній мобілізації без укладення відповідного контракту; 2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «ґ» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», а саме: за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 залишено без руху адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог, що стосуються оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу по загальній мобілізації без укладення відповідного контракту ОСОБА_1 . При цьому позивачу запропоновано подати до суду протягом п'яти днів з дня вручення ухвали заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.
30 квітня 2025 року представник позивача подала через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" заяву про поновлення пропущеного строку звернення, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску такого посилається на те, що 18 лютого 2025 року ОСОБА_1 подав рапорт до командира Військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби, відповідь на який не отримав. Окрім того, закликала суд уникати надмірного формалізму, оскільки вважає, що протягом усього періоду дії воєнного стану застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
01 травня 2025 року представник позивача повторно подала через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" заяву, в якій також повідомила суд про те, що ОСОБА_1 з 24 березня 2024 року перебував на військовій службі за призовом по мобілізації. Окрім того, зазначила, що у період з 15 по 28 листопада 2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні після отриманої травми.
Оцінивши наведені представником позивача аргументи з точки зору їх достатності для поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 залишено без руху позовом в частині позовних вимог, що стосуються оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу по загальній мобілізації без укладення відповідного контракту ОСОБА_1 .
Приймаючи рішення про пропуск позивачем строку звернення в частині позовних вимог, що стосуються взяття на військовий облік та призову на військову службу, суд виходив з того, що ОСОБА_1 знав про факт свого призову без укладення контракту ще в березні 2024 року, однак з даним адміністративним позовом до суду звернувся тільки 28 березня 2025 року.
Поряд з цим, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення представник позивача посилається виключно на рапорт про звільнення з військової служби, скерований командиру Військової частини НОМЕР_1 18 лютого 2025 року. З цього приводу суд звертає увагу представника позивача на те, що звернуті до Військової частини НОМЕР_1 позовні вимоги не залишалися судом без руху з підстав пропуску строку звернення до суду, а тому обґрунтування поважності пропуску таких не є доцільним.
В свою чергу жодних аргументів щодо неможливості своєчасного звернення до суду з оскарження протиправності призову ОСОБА_1 на військову службу в березні 2024 року без укладення контракту представник позивача, всупереч вимогам ухвали від 28.04.2025, не наводить.
Окрім того, суд не вважає достатніми обґрунтуваннями для поновлення пропущеного строку звернення до суду посилання представника позивача на недопустимість застосування надмірного формалізму, оскільки на необхідність дотримання процесуальних строків звернуто увагу також в рішенні Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року.
Більше того, практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996, Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980).
Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2024 року у справі №120/359/24 зазначив, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача посилається на проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 з 24 березня 2024 року.
Проте суд не може вважати заявлені позивачем мотиви належними для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки такі не доводять відсутність у позивача можливості своєчасно звернутися до суду з даним позовом. Так, представник позивача не надала жодних відомостей щодо місця проходження служби або виконання конкретних військових обов'язків, що б обмежували доступ позивача до правової допомоги та можливості своєчасного звернення до суду.
Також суд не вважає достатнім доказом факт перебування позивача у період з 15 по 28 листопада 2024 року на стаціонарному лікуванні за відсутності інших доказів подальшого лікування, що б зумовило неможливість звернення до суду для отримання судового захисту.
З огляду на вищенаведене суд констатує, що позивачем в повній мірі не усунуто недоліків позову, наведених в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025.
Згідно ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Тому з метою надання ОСОБА_1 можливості усунути встановлені судом недоліки суд вважає за необхідне продовжити наданий позивачу строк для їх усунення.
Керуючись ст.ст. 121, 169, 248, 256 КАС України, суд -
1. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року про залишення позовної заяви без руху.
2. Запропонувати позивачу подати до суду протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про продовження процесуального строку заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін