про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/12011/25
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник Бондарчук Катерини Олександрівни із позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Дорошкевич Віри Леонідівни, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 09.12.2021 приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконаного провадження №67839919 з примусового виконання виконавчого напису №62748, виданого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Дебт Коллекпін" заборгованості в розмірі 4 920,00 гривень;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 31.03.2021 приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №64998794 з примусового виконання виконавчого напису №6964 від 12.03.2021, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" заборгованості в розмірі 21 495,50 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанови, винесені приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною в рамках виконавчого провадження №67839919 з примусового виконання виконавчого напису N0 62748, виданого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення із позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФК" Дебт Коллекшн" заборгованості в розмірі 4 920,00 грн:
від 09.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця в розмірі 492,00 грн.
від 09.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн.
від 22.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 додаткових витрат виконавчого провадження в розмірі 700,00 грн.
- визнати протиправною та скасувати постанови, винесені приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною в рамках виконавчого провадження №564998794 з примусового виконання виконавчого напису № 6964 від 12.03.2021, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" заборгованості в розмірі 21 495,50 гривень.
від 31.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця в розмірі 2149,55 грн;
від 31.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн;
від 07.07.2023 про стягнення з ОСОБА_1 додаткових витрат виконавчого провадження в розмірі 700,00 грн;
- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди в розмірі 5 801,87 грн.
Суддя, перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшла висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Пунктом 1 ч.2 cт.287 КАС України встановлено, що позовну заяву (з приводу оскарження дій та рішень державного виконавця) може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України передбачає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Суд вказує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з адміністративним позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Змістовний аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, в даному випадку десятиденним строком.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Так, 28.04.2025 представник позивачки звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить скасувати постанови приватного виконавця, які датовані 12.03.2021, 31.03.2021, 31.03.2021, 11.06.2021, 09.12.2021, 22.12.2021, та 07.07.2023.
Тобто, за змістом даних до позовної заяви документів, суд вважає, що позивач звернувся до суду із пропуском встановленого ст.287 КАС України десятиденного строку.
Частиною шостою статті 161 КАС України врегульовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч викладеному заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду до позовної заяви разом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску такого строку або доказів, які б підтверджували вчасне звернення до суду, позивачем не подано.
Крім того, як свідчить зміст позовних вимог, позивачка заявляє 16 позовних вимог, з яких вимоги немайнового характеру є похідними вимогами майнового характеру. Позивачка оскаржує вісім постанов приватного виконавця, дві з яких є постановами немайнового характеру (про відкриття виконавчого провадження) та шість майнового характеру (про стягнення основної винагороди приватного виконавця, про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення додаткових витрат виконавчого провадження).
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем у порушення норм вказаної статті до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, однак за змістом позовної заяви просить задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору посилаючись, що розмір судового збору 9 689,60 грн (3028 грн х 0,4 х 8) перевищує 5 % розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Розглядаючи заявлене представником позивачки клопотання, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Суд звертає увагу, що Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI) чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов'язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від сплати судового збору скаржник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Суд враховує, що Закону №3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява № 73547/01).
Доказами матеріального стану можуть слугувати у сукупності: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, така позиція неодноразово викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, в тому числі в ухвалі від 07.02.2022 прийнятої у справі №120/4764/21-а.
У той час, як свідчать матеріали справи, представник долучив до матеріалів справи на підтвердження майнового стану позивачки за останній рік до звернення до суду (2024 рік), стан якого перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі судовий збір за подання до суду даної позовної заяви довідку ТОВ "ЛСК-ОЙЛ" про доходи.
Однак, враховуючи викладене, слід зауважити, що за матеріалами, які додав представник позивачки до позовної заяви, суд позбавлений можливості перевірити її матеріальний стан та звільнити її від сплати судового збору. Для вирішення питання щодо звільнення позивачки від сплати судового збору за подання до суду цього позову, слід надати до суду довідку органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
З огляду на викладені мотиви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Так, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, а також враховуючи, що згідно з абзацом четвертим ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" №4059-IX від 19.11.2024 з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн, за подання до суду зазначеної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7752 грн за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
За таких обставин, при звернення до суду позивачка повинна була сплатити судовий збір у розмірі 7752 грн грн, як за вимогу немайнового та майнового характеру.
Зокрема за оскарження:
- постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №№67839919 від 14.03.2024 та №649987942 від 31.03.2021 - 1938,24 грн (2 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за кожну (1 211,20 грн) х 0,8 коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання документів в електронній формі);
- постанови від 09.12.2021 про стягнення основної винагороди приватного виконавця в розмірі 492,00 грн; постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн; постанови від 22.12.2021 про стягнення додаткових витрат виконавчого провадження в розмірі 700,00 грн; постанови від 31.03.2021 про стягнення основної винагороди приватного виконавця в розмірі 2149,55 грн; постанови від 31.03.2021 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн; постанови від 07.07.2023 про стягнення додаткових витрат виконавчого провадження в розмірі 700,00 грн - 5813,76 грн (6 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за кожну (1 211,20 грн) х 0,8 коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання документів в електронній формі).
Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 7752 грн.
Крім того, у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди в розмірі 5 801,87 грн.
Ввідповідно до п.4 Постанову Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Втім, до позовної заяви в порушення вимог пунктів 3 та 5 частини 5 статті 160 КАС України не надано обґрунтований розрахунок суми шкоди заявленої до відшкодування приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на користь ОСОБА_1 та не надано доказів на підтвердження її розміру.
Крім того, необхідно долучити до матеріалів справи належним чином завірені документи, що ідентифікують позивача (копію паспорта та РНОКПП) та потрібні суду для вчинення процесуальних дій у ході судового розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, поданий до суду адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
- окремої заяви відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України про поновлення строку звернення з обґрунтування строку пропуску звернення до суду із даним позовом.
- належних доказів доплати судового збору у розмірі 7752 грн;
- розрахунку заявленої шкоди у розмірі 5 801,87 грн;
- належним чином завірених документи, що ідентифікують позивача (копію паспорта та РНОКПП).
На підставі наведеного та керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Єфіменко