Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 травня 2025 року Справа№420/40192/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
У грудні 2024 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути суму заборгованості з:
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 416 314 грн. 34 коп. на бюджетний рахунок UА668999980333139341000015714, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Савранська селищна ТГ/11010500;
- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результаті річного декларування у розмірі 5 335 грн. 10 коп. на бюджетний рахунок UА628999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./11011001.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем станом на 13.12.2024 року, відповідно до інтегрованих карток платника, довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість ОСОБА_1 складає 450 993,03 грн. Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (б/к 11010500) у сумі 416 314,34 грн виникла на підставі: податкового повідомлення-рішення №0008351304 від 08.07.2019 на загальну 416 144,34 грн. (основний платіж - 282 580,53 грн., штрафна санкція - 70 645,13 грн, пеня - 62 918,68 грн.); податкове повідомлення-рішення №0008361304 від 08.07.2019 на загальну суму 416 144,34 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафна санкція - 170,00 грн, пеня 0,00 грн.).
Заборгованість з військового збору (б/к 11011001) у сумі 34 678,69 грн. виникла на підставі: податкове повідомлення-рішення №0008371304 від 08.07.2019 на загальну суму 34 678,69 грн. (основний платіж - 23 548,38 грн., штрафна санкція - 5 8817,09 пеня - 5 243,22 грн.). Представник позивача звертає увагу, що згідно листа Головного управління ДПС в Донецькій області №264/7/05-99-24-07 від 04.03.2024 матеріали акту документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (акт №462/05/99/13-04/2863708339 від 13.05.2019 року не є можливим з приводу перебування матеріалів перевірки (акт, ППР, тощо), комп'ютерної техніки у м. Волоноваха Донецької області.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року справу № 420/40192/24 передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
24.02.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Враховуючи, що згідно інформаціє з Єдиного державного демографічного реєстру, адреса реєстрації місця проживання позивача: АДРЕСА_1 , копію ухвали про відкриття провадження було направлено на адресу електронної пошти відповідача.
Крім того, враховуючи приписи частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», судом зроблено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи, у відповідності до норм чинного процесуального законодавства.
Відповідачем не подано відзив на позовну заяву.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши позовну заяву, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , є фізичною особою, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Згідно інтегрованої картки платника податків, станом на день вирішення справи у ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 450993,03 грн, який позивач просить стягнути в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до вимог пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
З метою погашення податкового боргу податковим органом було направлено податкову вимогу форми «Ф» від 19 вересня 2023 року № 0021411-1308-1532 на суму 450993,03 грн.
Зазначену вимогу направлено на адресу: АДРЕСА_2 , проте, конверт повернувся до органу ДПС із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 Податкового кодексу України).
Однак, на час виникнення спірних правовідносин, податковою адресою відповідача згідно ідентифікаційних даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була: АДРЕСА_2 .
Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують направлення відповідачу вищевказаної вимоги.
Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 14.1.137 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 110.1 статті 110 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПК України).
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України (в редакції, передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року N 1204, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за N 124/28254 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі Порядок №1204), згідно п. 3 розділу III якого податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.
У відповідності до вимог п.4 розділу III Порядку №1204 дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється: 2) працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, - у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкового повідомлення-рішення форми "Ф" - до корінця податкового повідомлення-рішення).
За приписами п.5 Порядку №1204 якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Враховуючи відсутність доказів надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені у вказаних податкових повідомлення-рішеннях від 08.07.2019 року №0008351304, №0008361304, №0008371304, не набули статусу узгоджених, відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, що виключає право контролюючого органу надсилати податкову вимогу та здійснювати заходи щодо стягнення з відповідача визначених сум грошового зобов'язання.
Усталеною є практика Верховного Суду (зокрема, але не виключно постанови від 13 лютого 2018 року у справі № 826/18379/14, від 19 лютого 2019 року у справі № 807/495/17, від 03 лютого 2022 року у справі № 560/4343/19, від 14 лютого 2022 року у справі № 826/9711/17 при їх системному аналізі) про те, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов'язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, установлених ПК України, тощо.
На підтвердження наявності узгодженого грошового зобов'язання та підстав виникнення боргу позивачем не надано ані податкових повідомлень-рішень від 08.07.2019 року №0008351304, №0008361304, №0008371304, ані доказів їх належного направлення та вручення відповідачу.
Таким чином, відсутні підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов'язання; підстави виникнення боргу; момент його виникнення, тощо.
З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 450993,03 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу у розмірі 450993,03 грн - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв