06 травня 2025 рокуСправа №160/5883/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань (далі - Управління, відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач-2), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, яка надійшла до суду 27.02.2025, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань щодо відмови у виплаті майору внутрішньої служби, ОСОБА_1 , старшому інспектору штурмового взводу №1 (м. Дніпро) воєнізованого формування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції додаткової грошової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період з 11.03.2022 - 24.05.2022;
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати майору внутрішньої служби, ОСОБА_1 , старшому інспектору штурмового взводу №1 (м. Дніпро) додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 25.05.2022 - 18.07.2022 на підставі витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 №136 від 25.05.2022 та витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 №200 від 27.07.2022;
- зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань нарахувати та виплатити майору внутрішньої служби, ОСОБА_1 , старшому інспектору штурмового взводу №1 (м. Дніпро) воєнізованого формування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції додаткову грошову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період з 11.03.2022 - 24.05.2022 з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити майору внутрішньої служби, ОСОБА_1 , старшому інспектору штурмового взводу №1 (м. Дніпро) додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 25.05.2022 - 18.07.2022 на підставі витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 №136 від 25.05.2022 та витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 №200 від 27.07.2022.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає, що ОСОБА_1 перебував на службі у воєнізованому формуванні «ЦИКЛОН» Управління та виконував службові обов'язки на посаді старшого інспектора штурмового взводу №1 (м. Дніпро) воєнізованого формування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Управління. Щодо нарахування додаткової грошової винагороди за період з 11.03.2022 по 24.05.2022 у розмірі 30 000 гривень, позивач зазначає таке. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) (в редакції від 02.04.2022), було установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р (в редакції від 11.03.2022) визначено перелік адміністративно- територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка», куди була включена Дніпропетровська область. ОСОБА_1 12.09.2024 подано рапорт до начальника Управління з метою отримання додаткової грошової винагороди за період з 11.03.2022 по 24.05.2022 в розмірі 30 000 гривень щомісячно. 24.10.2024 позивачем отримано відповідь відповідача-1, якою повідомлено, що позивачу виплачена додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, за період з 11.03.2022 по 25.04.2022 в сумі 20538,64 гривень. Відповідно до табелю обліку робочого часу та графіку несення служби ОСОБА_1 за період з 11.03.2022 по 25.04.2022 ніс службу 500,3 годин. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо невиплати додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно. Щодо нарахування додаткової грошової винагороди за період з 25.05.2022 по 18.07.2022 у розмірі 100 000 гривень, позивач зазначає, що він, перебуваючи, на службі у воєнізованому формуванні «ЦИКЛОН» Управління в період з 25.05.2022 по 18.07.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та був прикомандирований для ведення бойових дій до Військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_1 12.09.2024 подано рапорт до начальника управління Управління з метою отримання додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 25.05.2022 по 27.07.2022. 24.10.2024 позивачем отримано відповідь від відповідача-1, в якій зазначено, що станом на 10.10.2024 оригінали документів, що підтверджують участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави в Міжрегіональному управлінні відсутні. Управління неодноразово зверталося з запитами до ВЧ НОМЕР_1 щодо отримання документів, які підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у зазначених вище бойових діях та заходах з метою подальшого вирішення питання щодо нарахування додаткової винагороди. Станом на дату звернення відповідь з ВЧ НОМЕР_1 не надходила. З метою отримання додаткових підтверджень щодо участі ОСОБА_1 безпосередньо у бойових діях представником позивача подано адвокатський запит до ВЧ НОМЕР_1 . 11.12.2024 представником позивача отримано оригінали відповідних документів на підтвердження участі ОСОБА_1 у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Так, згідно з витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №136 від 25.05.2022, ОСОБА_1 прикомандировано для ведення бойових дій на території України на підставі бойового розпорядження командира ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 143 від 24.05.2022. Відповідно до витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №200 від 27.07.2022 ОСОБА_1 наказано вважати таким, що прибув та продовжує вести бойові дії на території України. Позивач вказує, що він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в період з 25.05.2022 по 27.07.2022, внаслідок чого має право на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та відповідних заходах. Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 04.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
20.03.2025 до суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому Управління проти задоволення позову заперечує, зазначаючи таке. В частині вимог про виплату позивачу додаткової винагороди в сумі 30000,00 грн за період служби з 11.03.2022 по 24.05.2022, відповідач-1 вказує, що виплата додаткової винагороди, яка передбачена Постановою №168, здійснювалась ОСОБА_1 за час безпосереднього виконання ним своїх посадових обов'язків. Відповідач-1 звертає увагу, що дії Управління щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, яка передбачена Постановою №168, за фактично відпрацьований ним період згідно з табелем обліку робочого часу, є правомірним. В частині вимог про виплату позивачу додаткової винагороди в сумі 100000,00 грн за період служби з 25.05.2022 по 27.07.2022, відповідач-1 вказує, що Управління ніколи не направляло свій персонал до військових частин для ведення бойових дій та не видавало наказів про направлення у відрядження ОСОБА_1 із звільненням з посади у відокремленому підрозділі воєнізованого формування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Управління для призначення на посаду військових підрозділів ВЧ НОМЕР_1 . Управління вказує, що не є учасником (і не може бути учасником без видання відповідних наказів стосовно позивача) відносин, які склались між позивачем та ВЧ НОМЕР_1 в період з 24.05.2022 по 06.07.2022 або з 25.05.2022 по 27.07.2022. За відсутності наказів Управління про відрядження або службове відрядження позивача, позивач вважається таким, що самовільно покинув службу в Управлінні і прибув до ВЧ НОМЕР_1 , як цивільна особа, яку зарахували до складу військової частини як військовослужбовця, а не особу рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Крім того, для збільшення Управлінням розміру додаткової винагороди до 100000 грн необхідні обов'язкові умови: несення служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби саме в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "Підтримка" (така редакція пункту 1 Постанови №168 застосовується до 01.06.2022), та, як наслідок, їм встановлена виплата додаткової винагороди у 30000 грн щомісячно; особи брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (така редакція пункту 1 Постанови №168 застосовується з 01.06.2022). Як зазначає позивач в тексті позовної заяви, ОСОБА_1 виконував бойові дії в складі ВЧ НОМЕР_1 з 25.05.2022 по 27.07.2022, отже, в цей період позивач не міг нести службу в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби. Тому, на переконання відповідача-1, відсутні правові підстави для збільшення Управлінням додаткової винагороди позивачу до 100000 грн за спірний період. Відповідач-1 не є суб?єктом виплат будь-яких розмірів додаткової винагороди позивачу відповідно до пункту 1 Постанови №168, якщо останній виконував відповідні дії або заходи, зазначені в пункті 1 Постанови №168, не в установах та органах Державної кримінально-виконавчої служби, які знаходяться на відповідних територіях, у період з 25.05.2022 по 27.07.2022. Управління підтверджує факт відсутності відомостей про обставини перебування позивача в розпорядженні керівника ВЧ НОМЕР_1 за період 25.05.2022 по 27.07.2022, оскільки в цей час, за відомостями, наданими безпосереднім керівником позивача в табелях обліку робочого часу, ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні за відповідним графіком (за що йому і встановлено було з 25.05.2022 по 27.07.2022 премію та до 31.05.2022 додаткову винагороду у розмірі до 30000 грн за період несення ним служби в органі ДКВС відповідно до умов пункту 1 Постанови №168). Так, з табелю за травень 2022 вбачається робочий час позивача в період з 24.05.2022 по 31.05.2022 у кількості 5 робочих днів (24, 26, 27, 29, 30 травня 2022). У табелі за червень 2022 значиться робочий час позивача в період з 01.06.2022 по 30.06.2022 у кількості 20 робочих днів (01, 03, 04, 06, 07, 09, 10, 12, 13, 15, 16, 18, 19, 21, 22, 24, 25, 27, 28, 30 червня 2022). У табелі за липень 2022 значиться робочий час позивача в період з 01.07.2022 по 27.07.2022 у кількості 18 робочих днів (01, 03, 04, 06, 07, 09, 10, 12, 13, 15, 16, 18, 19, 21, 22, 24, 25, 27 липня 2022). Підстави для корегування відомостей стосовно позивача в таких табелях до цього часу в Управлінні не з'явились через відсутність достовірних відомостей. Для цього відомості від ВЧ НОМЕР_1 у необхідній якості до відповідача-1 не надійшли. Крім того, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача-1 встановити додаткову винагороду позивачу у розмірі до 100000 грн за період з 01.06.2022 по 27.07.2022 - за той час, коли встановлення додаткової винагороди для осіб, які проходять службу в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби, а саме: в структурних підрозділах відповідача (м. Дніпро або м. Запоріжжя), за новою редакцією пункту 1 Постанови « 168 (яка діє з 01.06.2022 відповідно до Постанови №754) взагалі не відбувається з 01.06.2022, бо відповідач-1 та його відокремлені підрозділи: не розташовані в районі проведення воєнних (бойових дій); не перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а органи і установи Державної кримінально-виконавчої служби, де позивач ніс службу (відповідно до документів поданих прямим керівником позивача, які лягли в основу нарахування грошового забезпечення позивачу), не перебували в таких районах з 01.06.2022.
20.03.2025 до суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ВЧ НОМЕР_1 проти задоволення позову заперечує, вказуючи, що відповідно до долученого до позову витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.07.2022 №200 ОСОБА_1 , майора внутрішньої служби воєнізованого формування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції встановлено як такого, шо прибув та з 24.05.2022 веде бойові дії на території України. Відповідно до витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.07.2022 №200 ОСОБА_1 , майора внутрішньої служби воєнізованого формування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції встановлено як такого, шо вибув та припинив бойові дії на території України в складі військової частини НОМЕР_1 з 06.07.2022. Таким чином, наказами командира (по стройовій частині) підтверджується факт прибуття особового складу воєнізованого формування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі і позивача у цій справі, у тимчасове відрядження (прикомандирування) до ВЧ НОМЕР_1 для ведення бойових дій. Водночас, до ВЧ НОМЕР_1 позивач та все воєнізоване формування “ЦИКЛОН» прибули виключно “в оперативне підпорядкування» за своєю власною штатною структурою, на посади в штат до ВЧ НОМЕР_1 не призначалися, до списків особового складу частини не зараховувалися, на грошовому забезпеченні не перебували. Виплата позивачу грошового забезпечення (заробітної плати), в тому числі, спірної додаткової винагороди, здійснювалось виключно за місцем штатної служби (місцем перебування на фінансовому та інших видах забезпечення) - Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань.
Ухвалою суду від 06.05.2025 відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто заявнику уточнену позовну заяву від 28.04.2025 разом із клопотанням про залучення до розгляду справи третьої особи.
Отже, розгляд і вирішення цієї справи відбувається в межах позовних вимог ОСОБА_1 , які викладено в уточненій позовній заяві, що надійшла до суду 27.02.2025.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
З матеріалів справи встановлено, що майор внутрішньої служби, ОСОБА_1 , проходив військову службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби з 01.08.2014 по 28.08.2024; звільнений зі служби з Державної кримінально-виконавчої служби відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Щодо вимог позивача до відповідача-1 про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди в сумі 30000 грн щомісячно за період з 11.03.2022 - 24.05.2022, суд зазначає таке.
З довідки, складеної начальником управління - головним бухгалтером управління бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення майором внутрішньої служби Степановою Т. від 11.03.2025 №3/315 вбачається, що ОСОБА_1 проведено виплату додаткової винагороди за період з 11.03.2022 по 25.04.2022 відповідно до наказу Управління від 25.05.2022 №117/ОС-22 «Про виплату додаткової винагороди». За період з 11.03.2022 по 31.03.2022 фактична кількість годин несення служби складала 230,5 години, а за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 - 269,8 годин, як наслідок сума додаткової винагороди дорівнювала 9296,07 гривень за період з 11.03.2022 по 31.03.2022 та 11242,57 гривень за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 відповідно (без урахуванням компенсації ПДФО в сумі 3696,96 гривень). Керуючись нормами Податкового кодексу України, з нарахованої додаткової винагороди проведено утримання військового збору в сумі 308,08 гривень та податку з доходів фізичних осіб в сумі 3696,96 гривень. На картковий рахунок зарахування додаткової винагороди проведено 31.05.2022 в сумі 20230,56 гривень.
За період з 26.04.2022 по 31.05.2022 виплату додаткової винагороди проведено відповідно до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 15.08.2022 №202/OC-22 «Про виплату додаткової винагороди». За період з 26.04.2022 по 30.04.2022 фактична кількість годин несення служби складала 56,4 годин, а за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 217,7 годин, як наслідок сума додаткової винагороди дорівнювала 2350,19 гривень, за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 сума додаткової винагороди дорівнювала 8779,84 гривень за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 (без урахуванням компенсації ПДФО в сумі 2003,41 гривень). Керуючись нормами Податкового кодексу України, з нарахованої додаткової винагороди проведено утримання військового збору в сумі 166,95 гривень та податку з доходів фізичних осіб в сумі 2003,41 гривень. На картковий рахунок зарахування додаткової винагороди проведено 16.08.2022 в сумі 10963,08 гривень.
Загальна сума додаткової винагороди, яка зарахована ОСОБА_1 на картковий рахунок, складала 31193,64 гривень.
Також, матеріали справи містять табелі обліку робочого часу позивача за березень 2022 - травень 2022, які підтверджують фактичну кількість годин несення служби позивачем у спірний період, що вказані у вищезазначеній довідці.
12.09.2024 позивач звернувся до Управління з відповідним рапортом з питання нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн за період з 11.03.2024 по 24.05.2024.
Листом від 10.10.2024 №3.3./2183-2024/П Управління повідомило про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за період з 11.03.2024 по 24.05.2024 у розмірах за фактичний час несення служби.
Вважаючи бездіяльність відповідача-1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди саме в розмірі 30000 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн в спірний період, суд виходить з такого.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження, а також правовий та соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України регулюється Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частин другої та п'ятої статті 23 Закону №2713-IV, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Пунктом 2 та 8 указаного Порядку визначено, що до складу грошового забезпечення входять: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Окрім того, цим Указом Кабінет Міністрів України (зобов'язаний) невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову №168.
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 28.02.2022) установлено що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 3 Постанови №168 доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Пунктом 5 зазначеної Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №217 від 07.02.2022 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Постанова №217) внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, виключивши в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».
Згідно з пунктом 2 Постанови №217 указана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Постанова №350) до Постанови №168 були внесені зміни, згідно з якими, абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Зміни набули чинності 24.03.2022.
Згідно з пунктом 2 Постанови №350 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Постанова №754) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)». Зазначені зміни набули чинності 08 липня 2022 року.
Згідно з пунктом 2 Постанови №754 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Постанова №793) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
Згідно з пунктом 2 Постанови №793 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Суд звертає увагу, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.08.2024 у справі №280/5806/22.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проведено виплату додаткової винагороди за період з 11.03.2022 по 25.04.2022 відповідно до наказу Управління від 25.05.2022 №117/ОС-22 «Про виплату додаткової винагороди». За період з 11.03.2022 по 31.03.2022 фактична кількість годин несення служби складала 230,5 години, а за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 - 269,8 годин, як наслідок сума додаткової винагороди дорівнювала 9296,07 гривень за період з 11.03.2022 по 31.03.2022 та 11242,57 гривень за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 відповідно (без урахуванням компенсації ПДФО в сумі 3696,96 гривень). На картковий рахунок зарахування додаткової винагороди проведено 31.05.2022 в сумі 20230,56 гривень.
За період з 26.04.2022 по 31.05.2022 виплату додаткової винагороди проведено відповідно до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 15.08.2022 №202/OC-22 «Про виплату додаткової винагороди». За період з 26.04.2022 по 30.04.2022 фактична кількість годин несення служби складала 56,4 годин, а за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 217,7 годин, як наслідок сума додаткової винагороди дорівнювала 2350,19 гривень, за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 сума додаткової винагороди дорівнювала 8779,84 гривень за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 (без урахуванням компенсації ПДФО в сумі 2003,41 гривень). На картковий рахунок зарахування додаткової винагороди проведено 16.08.2022 в сумі 10963,08 гривень.
Загальна сума додаткової винагороди, яка зарахована ОСОБА_1 на картковий рахунок, складала 31193,64 гривень.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що відповідач-1 не допустив протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, оскільки за період з 11.03.2022 по 24.05.2022 додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.
Отже, позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в сумі 30000 грн за період з 11.03.2022 по 24.05.2022 задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог до ВЧ НОМЕР_1 про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та відповідних заходах, за період з 25.05.2022 по 18.07.2022, суд зазначає таке.
Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.05.2022 №136 ОСОБА_1 , майор внутрішньої служби воєнізованого формування “ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, вважається таким, що прибув до складу ВЧ НОМЕР_1 з 25.05.2022 для ведення бойових дій на території України.
Відповідно до наказу ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.07.2022 №200 (наданий відповідачем-2) ОСОБА_1 , майор внутрішньої служби воєнізованого формування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, вважається таким, що з 06.07.2022 вибув та припинив бойові дії на території України в складі ВЧ НОМЕР_1 .
Матеріали справи містять копію довідки ВЧ НОМЕР_1 від 11.03.2025 №1318, з якої вбачається, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) за період з: 24.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 06.07.2022. Підстава: бойове розпорядження Командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №143/ОУВ/8 від 24.05.2022, рапорт старшого зведеного підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за травень, червень та липень 2022.
Вважаючи бездіяльність відповідача-2 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та відповідних заходах в спірний період, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн в спірний період, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ)№2011-ХІІ встановлено складові грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами 1,2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 3 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
- штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
- накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
- накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
- накази про присвоєння військових звань;
- грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 8 Розділу І Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Пунктом 4.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, що затверджені наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року №280 у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року №104 (далі - Правила фінансового забезпечення) визначено, що виплата грошового забезпечення, заробітної плата та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу здійснюються за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення).
У розрахунково-платіжних відомостях посади військовослужбовців і працівників, крім вакантних, записуються в тій самій послідовності, у якій вони зазначені в штаті або штатному розписі.
Підставою для складання відомості є: затверджені в установленому порядку штат військової частини та штатні розписи; норми грошового забезпечення, заробітної плати та інших виплат, установлені законодавством; накази та інші документи про призначення на посади і проходження служби особовим складом, встановлення посадових окладів, надбавок, доплат, преміювання тощо; грошові атестати військовослужбовців, зарахованих на грошове забезпечення; табелі обліку робочого часу; листки непрацездатності; інші передбачені законодавством документи.
Особи, призвані (прийняті) на військову службу, які для проходження служби прибули з військового комісаріату (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), зараховуються на грошове забезпечення тільки на підставі наказу командира військової частини.
Таким чином, військовослужбовці та деякі інші особи можуть отримувати грошове забезпечення у військовій частині виключно у разі призначення наказом уповноваженого органу військового управління на посаду відповідно до штату військової частини, зарахування до списків особового складу військової частини та наявного грошового атестату.
До матеріалів справи долучено витяг з бойового розпорядження оперативного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » №313/ОУВ/1809/т від 24.05.2022, відповідно до якого в районі ведення бойових дій командир військової частини НОМЕР_1 отримав завдання 24.05.2022 прийняти в оперативне підпорядкування воєнізоване формування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » для виконання завдань в батальйонному районі оборони НОМЕР_2 об (окремої бригади), НОМЕР_3 об ТрО (територіальної оборони).
Наказами командира (по стройовій частині) підтверджується факт прибуття особового складу воєнізованого формування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі і позивача в цій справі, у тимчасове прикомандирування до ВЧ НОМЕР_1 .
Водночас, матеріали справи свідчать, що до ВЧ НОМЕР_1 позивач у складі воєнізованого формування “Циклон» прибув виключно “в оперативне підпорядкування» за своєю власною штатною структурою, на посади в штат до ВЧ НОМЕР_1 не призначався, до списків особового складу частини не зараховувався, на грошовому забезпеченні у ВЧ НОМЕР_1 позивач не перебував.
З табелю обліку робочого часу, наданого відповідачем-1 за травень 2022 вбачається робочий час позивача в період з 24.05.2022 по 31.05.2022 у кількості 5 робочих днів (24, 26, 27, 29, 30 травня 2022); у табелі за червень 2022 значиться робочий час позивача в період з 01.06.2022 по 30.06.2022 у кількості 20 робочих днів (01, 03, 04, 06, 07, 09, 10, 12, 13, 15, 16, 18, 19, 21, 22, 24, 25, 27, 28, 30 червня 2022); у табелі за липень 2022 значиться робочий час позивача в період з 01.07.2022 по 27.07.2022 у кількості 18 робочих днів (01, 03, 04, 06, 07, 09, 10, 12, 13, 15, 16, 18, 19, 21, 22, 24, 25, 27 липня 2022).
Також, матеріали справи містять довідку Управління від 16.04.2025 №3/452 про виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.05.2022 по 06.07.2022.
Отже, виплата позивачу грошового забезпечення здійснювалось за місцем штатної служби (місцем перебування на фінансовому та інших видах забезпечення) - Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань.
За наведених обставин, звертаючись до суду з позовними вимогами до ВЧ НОМЕР_1 про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн, позивачем обрано неналежний засіб правового захисту, внаслідок чого в частині позовних вимог до ВЧ НОМЕР_1 позивачу належить відмовити.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою у задоволенні вимог позивача, розподіл понесених ним витрат зі сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань (адреса: вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49001; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40867332), Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар