06.05.25
22-ц/812/995/25
Єдиний унікальний номер судової справи: 488/2684/23
Номер провадження: 22-ц/812/995/25
06 травня 2025 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого: Крамаренко Т.В.,
суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Чуб Тетяною Валеріївною на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2023 року, ухваленого по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходу), але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31 липня 2023 року і до повноліття дитини. Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, в частині періоду стягнення аліментів, 30 квітня 2025 року адвокат Чуб Т.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського апеляційного суду з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому в самій апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку.
З метою встановлення дійсних обставин справи, відповідно до ухвали Миколаївського апеляційного суду від 01 травня 2025 року було витребувано цивільну справу № 488/2684/23.
05 травня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшла вказана цивільна справа.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги щодо підстав для поновлення строку, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважував, що «одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (стаття 354 ЦПК України).
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 року у справі № 753/4792/17 вказано, що «сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили».
Сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. У цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, а саме: а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року в справі № 186/972/18, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року в справі № 200/13452/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зроблено висновок, що:
"86. Системно аналізуючи положення ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи.
95. Норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), на переконання Великої Палати Верховного Суду, не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким, як: «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається)».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2025 року у справі № 1027/1617/12 зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24), системно аналізуючи положення ЦПК України, дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи. Разом з тим, згідно з довідкою про причини повернення/досилання конверт з судовою повісткою, направлений на адресу ОСОБА_1, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»(а.с. 68), тлумачення пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про те, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі. … Апеляційна скарга на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2021 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подана до апеляційного суду 04 вересня 2024 року, тобто після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення. Отже, вказані обставини є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску такого строку».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 березня 2025 року у справі № 361/8988/14-ц вказано, що «Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18, системно аналізуючи положення ЦПК України, дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала/не могла знати про розгляд справи. … У матеріалах справи наявні поштові конверти, в яких направлялася судова кореспонденція ОСОБА_2 за адресою; АДРЕСА_1, і які повернулися до суду першої інстанції з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення». Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування. За таких обставин, ОСОБА_2 не є особою, не повідомленою про розгляд справи у розумінні пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України. Апеляційна скарга на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2020 року подана до апеляційного суду 13 грудня 2021 року, тобто після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення. Отже, вказані обставини є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску такого строку».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, зазначила відоме їй місце реєстрації відповідача як: АДРЕСА_1 . Вказане, також підтверджено копією паспорта відповідача, що додана позивачкою до позовної заяви.
Згідно отриманої на запит судом інформації, станом на 10 серпня 2023 року ОСОБА_1 з 30 жовтня 1991 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 19).
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 серпня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі судом надіслано відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення було повернуто на адресу суду першої інстанції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 20);
Отже, з урахуванням положень п.4 ч.8 ст. 128 днем вручення відповідачу ОСОБА_4 судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження.
28 листопада 2023 року Корабельним районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення у даній справі та того ж дня направлено його копію на зареєстровану адресу ОСОБА_4 .
Крім того, з 30 листопада 2023 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу до повного тексту вищевказаного рішення суду.
31 березня 2025 представник відповідача - Кічка Н.В. ознайомилася з матеріалами справи та отримала копію рішення суду ( а.с.33).
У поданій 30 квітня 2025 року апеляційній скарзі, адвокат Чуб Т.В. як на поважність причин пропуску відповідачем строку на звернення до суду з апеляційною скаргою вказувала те, що ОСОБА_1 у розгляді справи участі не приймав, про розгляд даної справи йому відомо не було, оскільки про час та місце слухання справи повідомлений не був. А крім того, адвокат Чуб Т.В. зазначає про те, що на час подання позову, розгляд справи та прийняття оскаржуваного рішення, ОСОБА_1 перебував у ЗСУ, на підтвердження чого надано копію військового квитка.
Між тим, апеляційним судом враховано те, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належно повідомленим про розгляд справи судом першої інстанції, а згідно з пунктом 1 частини другої статті 358 цього Кодексу особа, не повідомлена про розгляд справи, - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи.
Також, не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, перебування відповідача у ЗСУ, оскільки доказів на підтвердження того, що військова частина, де проходить службу ОСОБА_1 переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, не надано. Натомість лише факт перебування ОСОБА_1 у складі ЗСУ не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку для звернення з апеляційною скаргою.
За такого, представником відповідача не наведено доводів, які б свідчили про наявність особливих і непереборних обставин, внаслідок яких ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи, тобто не знав і не міг знати про розгляд справи, або не мав можливості отримати судове повідомлення, яке надсилалося йому за його зареєстрованим місцем проживання, з об'єктивних, незалежних від нього причин.
За такого, у поновленні пропущеного процесуального строку на оскарження рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2023 року та у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Чуб Т.В. слід відмовити.
Керуючись ч.2 ст. 358 ЦПК України, суд,
Визнати неповажними причини пропуску строку, викладені адвокатом Чуб Тетяною Валеріївною в апеляційній скарзі на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2023 року.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Чуб Тетяною Валеріївною на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2023 року, ухваленого по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Т.В. Крамаренко
Судді: О.В. Локтіонова
О.О. Ямкова