Справа № 585/967/25
Номер провадження 2-о/585/82/25
06 травня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі
головуючого судді - Євтюшенкової В.І.
з участю секретаря судового засідання - Зубко К. В.,
справа № 585/967/25, провадження № 2-о/585/82/25,
заявник: ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Колісник Світлана Миколаївна,
розглянув в порядку окремого провадження заяву про встановлення факту, що має юридичне значення.
Представник заявника Мороз Леся Олексіївна, який діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВМ №1060556 від 14.01.2025.
Стислий виклад позицій учасників справи.
Адвокат Мороз Л. О. звернулася до Роменського міськрайонного суду, як представник заявника Давиденко О. Г. про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом є власником земельної ділянки площею 4,1333 га, яка розташована на території Роменської міської територіальної громади та належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії та номер: І-СМ №027245, від 24.01.2002. Указане майно успадковане заявницею після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім цього, до складу спадкового майна заявниці відноситься житловий будинок та надвірні будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене спадкове майно належало спадкодавці на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку за реєстровим №2536 від 20.06.2002 року. Об'єкти нерухомого майна, такі як прибудова та гараж, побудовані без дозволу на виконання будівельних робіт.
На даний час з'ясувалось, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 05.05.2008 за N° 7128637 наявне обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно щодо будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі повідомлення Ощадбанку від 04.02.1993 року. Вищевказане обтяження було накладено до власника ОСОБА_3 , тоді як спадкодавиця ОСОБА_2 , купила вказаний вище будинок 20.06.2002 та зареєструвала право власності 12.07.2002.
Реєстрація заборони нерухомого майна була проведена Роменською міською державною нотаріальною конторою, яка ліквідована. Документи та архів вищевказаної контори були передані до Сумського обласного державного нотаріального архіву. Відсутність заборони відчуження жилого будинку з надвірними будівлями підтверджується довідкою «Держінформюст» України від 20.06.2002.
Заборона обтяження жилого будинку була припинена, на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу жилого будинку, але нотаріальною конторою дане обтяження було безпідставно внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження.
Указане створює перешкоди в його користуванні, зокрема, неможливості розпорядитись ним, у досудовому порядку внести зміни до ДРРПНМ немає можливості у зв'язку з припиненням діяльності Роменською міською ДНК зняти обтяження іншим способом, ніж шляхом звернення до суду, неможливо.
Тому, просить встановити факт припинення заборони на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , яка була внесена Роменською міською державною нотаріальною конторою 05.05.2008 року, на підставі повідомлення, б/н, 04.02.1993, Роменський ощадбанк, та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна запис про заборону №7128637 на указане нерухоме майно.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
19.03.2025 постановлено ухвалу про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Копію ухвали про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду надіслано учасникам справи в електронному вигляді.
Від представника заявника надійшла заява про розгляд справи без її участі. Заявлені вимоги підтримує (а.с.22).
Заінтересована особа до суду не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.25).
Фактичні обставини, встановлені судом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 (а.с.5 зворот).
Остання була матір'ю заявниці - ОСОБА_4 (а.с.6, 9).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину (спадкова справа №72/2023, зареєстровано в реєстрі за №1189) спадкоємцем земельної ділянки площею 4,1333 га, яка розташована на території Роменської територіальної громади та якій присвоєно кадастровий номер-5924187600:02:001:01148, яке належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка, ОСОБА_1 (а.с.6 зворот).
Згідно договору купівлі-продажу жилого будинку (АЕК №852562) 20.06.2002 року ОСОБА_5 продав ОСОБА_6 жилий будинок під АДРЕСА_1 , з господарчими та побутовими будівлями і спорудами. У договорі вказано, що відсутність заборони відчуження жилого будинку з надвірними будівлями, що є предметом цього договору, підтверджується довідкою «Держінформюст» України від 20.06.2002 року № 524188-1612 (а.с.7).
З відомостей, викладених у довідці-характеристиці, виданій Роменським міським бюро технічної інвентаризації №1039 від 02.09.2024 року, вбачається, що за даними технічної інвентаризації від 31.07.2024 року за указаною адресою розташовані наступні будівлі та споруди: житловий будинок, побудований з дошки, обкладений цеглою, з прибудовами з цегли, загальною площею 67,2 м2, жилою площею 31,8 м2 та наступні господарські будівлі і споруди: сарай з шлакобетону, літня кухня зі шлакобетону, погріб з цегли, сарай зі шлакобетону, цегляна прибудова, цегляна вбиральня, сарай з дошки, цегляний гараж, огорожа металева в цегляних стовпах та металеві ворота з хвірткою. Знесено огорожу літ «№1-3», побудовано огорожу літ. «№4», ворота з хвірткою літ. «№5», частину сараю літ. «Б» переобладнали під літню кухню літ. «Б1». Гараж літ. «З», прибудову літ. «а2» площею 7,0 м2 побудовано без дозволу на виконання будівельних робіт. Загальна площа будинку без прибудови літ. «а2» становить 60,2 м2, житлова-31,8 м2 (а.с.8).
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №75130485 від 14.12.2023 року, приватним нотаріусом Колісник С. М спадкова справа після смерті ОСОБА_2 зареєстрована в реєстрі за №71726161 (а.с. 10).
17.10.2024 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Колісник С. М. щодо оформлення спадкових прав на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , але отримала відмову в оформленні у зв'язку з обтяженням у вигляді заборони на нерухоме майно: тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 7128637, зареєстровано 05.05.2008 16:11:52 за №7128637 реєстратором Роменська міська ДНК, підстава обтяження-повідомлення б/н, 04.02.1993, Роменський Ощадбанк, об'єкт обтяження - будинок за адресою: АДРЕСА_1 ., власник ОСОБА_3 (а.с. 10 зворот-11).
Обтяження указаного нерухомого майна підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.11 зворот).
До заяви долучено технічний паспорт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений на замовлення ОСОБА_1 (а.с.12-14).
З проаналізованих обставин, судом встановлено, що їм відповідають правовідносини щодо встановлення юридичного факту.
При розгляді даної заяви судом застосовані норми права:
Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.2 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.
У постанові Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі №295/7291/20 зазначено, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем ( наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Верховний Суд також констатував, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначив би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем ( наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Посилаючись на необхідність у даному випадку застосування інституту аналогії права, суд касаційної інстанції підкреслив, що коли « відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем ( наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа ( іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.
Тобто, Верховний Суд чітко вказав на можливість розгляду таких вимог у порядку окремого провадження у разі ліквідації юридичної особи.
Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (стаття 609 ЦК України).
Під ліквідацією розуміється спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п'ята статті 104 ЦК України).
Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації.
Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов'язання.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно положень ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).
У ч. 7 ст. 294 ЦПК України оговорено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Мотиви суду
З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що матері заявниці на підставі Договору купівлі-продажу жилого будинку від 20.06.2002 належав житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Під час посвідчення указаного правочину приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу перевірялась наявність заборони, оскільки в самому Договорі зазначено про її відсутність,що підтверджується довідкою «Держінформюст» України від 20.06.2002 №524188-1612.
Заявник є спадкоємицею після смерті своєї матері, але у видачі свідоцтва про право на спадщину на указаний житловий будинок їй було відмовлено у зв'язку з наявною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна інформації про обтяження у виді заборони, підстава обтяження: повідомлення,б/н, 04.02.1993, Роменський Ощадбанк., зареєстровано реєстратором Роменська міська ДНК, власник ОСОБА_3 .
Тобто, заборона щодо будинку за адресою: АДРЕСА_1 виникла на підставі повідомлення Ощадбанку від 04.02.1993 до власника ОСОБА_3 , тоді як спадкодавиця ОСОБА_2 купила вказаний будинок 20.06.2002 та зареєструвала право власності на нього 12.07.2002 і на момент його придбання обтяження було відсутнє.
Реєстрація заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна була проведена Роменською міською ДНК, яка ліквідована.
Відсутність підтверджуючих документів щодо припинення обтяження, ліквідація Роменської міської державної нотаріальної контори та передання документів нотаріального діловодства, архіву Роменської міської державної нотаріальної контори до Сумського обласного державного нотаріального архіву та неможливість позасудового вирішення справи підтверджується письмовою консультацією нотаріуса №375/02-14 від 17.10.2024 року.
На підставі досліджених документів, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що на даний час наявні всі правові підстави для встановлення факту припинення заборони на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та дійшов висновку про необхідність скасування запису про указану заборону у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Встановлення даного факту створює заявнику умови для здійснення спадкових прав. Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
У ч. 7 ст. 294 ЦПК України оговорено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 293, 315, 319 ЦПК України.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Колісник Світлана Миколаївна, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт припинення заборони на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка була внесена Роменською міською державною нотаріальною конторою 05.05.2008, на підставі повідомлення ОСОБА_7 , та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна запис про заборону № 7128637 на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яка була зареєстрована Роменською міською державною нотаріальною конторою 05.05.2008 на підставі повідомлення б/н, 04.02.1993, Роменський ощадбанк від 04.02.1993.
Судові витрати залишити за заявником.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник заявника ОСОБА_8 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Колісник Світлана Миколаївна, тел. НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_4
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова