Справа№ 583/1516/25
2-а/583/46/25
06 травня 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Семенової О.С.,
за участю секретаря
судового засідання Гайдейчук К.С.,
учасників справи:
представника відповідача Соколова Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 15 квітня 2025 року звернувся до суду з цим адміністративним позовом про скасування постанови № 2553/2024 від 01 листопада 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він не згодний з викладеними в постанові обставинами та рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 01 листопада 2024 року о 15:30 години встановлено факт його порушення вимог абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу» так як протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України від 6 травня 2024 року № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного часу в Україні» він не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов' язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, вчинене в особливий період. З положень статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» слідує, що обов?язок уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України у військовозобов?язаних, може виникнути лише після 18 травня 2024 року (дата набрання чинності Законом України № 3633-IХ від 11 квітня 2024 року), лише у випадку, якщо Президент України прийме Указ про оголошення мобілізації. Після 18 травня 2024 року Президент України не приймав Указу про оголошення мобілізації. Останній Указ Президента «Про загальну мобілізацію» був 24 лютого 2022 року. Таким чином, після 18 травня 2024 року Президентом України не видавалися укази про оголошення мобілізації, а отже, обов?язку уточнити свої облікові дані у нього не виникало. До оскаржуваної постанови не додано первинних облікових документів, які б підтверджували невиконання ним вимог військового обліку. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. 01 листопада 2024 року він був призваний на військову службу за мобілізацією, у зв?язку з чим не мав можливості звернутись до суду у десятиденний строк з моменту винесення постанови № 2553/2024 від 01 листопада 2024 року.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2025 року провадження в цій справі відкрито, поновлено позивачу строк на звернення до суду з адміністративним позовом та призначено судовий розгляд на 01 травня 2025 року з викликом сторін / а.с. 22/.
17 квітня 2025 року від представника відповідача Максименка А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить залишити постанову про накладення адміністративного стягнення від 01 листопада 2024 року № 2553/2024 без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення. Свої заперечення мотивує тим, що адміністративне стягнення на позивача накладено уповноваженою на те особою, у передбачений чинним законодавством України спосіб. Відповідно до абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ХІ, який набрав чинності 18 травня 2024 року, громадяни України зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти / за наявності/ та інші персональні дані. Таким чином вказані норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, повинні були уточнити свої персональні дані з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року / включно/, а саме: шляхом прибуття самостійно до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста. Позивач у встановлені законом строки свої військово-облікові дані не уточнив, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Примітка до ст. 210 КУпАП не може бути застосована у даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язує саме позивача вчиняти певні дії і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи оновив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого оновлення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач. Вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2024 року було складено уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 з дотриманням вимог Наказу МОУ від 01 січня 2024 року № 3 «Інструкція зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», відповідно до вимог ст. 254 КУпАП. Під час складання протоколу позивачу було роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи, про що свідчить його розпис. Ніяких заперечень позивач не висловлював, надав свої пояснення, тому свідки не залучалися. Складений протокол про адміністративне правопорушення та матеріали до нього зареєстровано в журналі обліку. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою в межах строків, з дотриманням визначеної законодавством України процедури, на підставі належних та допустимих доказів. Позивач був присутній 01 листопада 2024 року під час складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується його особистими підписами. Тому позивачу достеменно було відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності ще 01 листопада 2024 року, що відповідно до ч. 8 ст. 240 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду. Твердження позивача про його мобілізацію 01 листопада 2024 року, як підстава для поновлення строків звернення до суду не відповідає дійсності, оскільки останній мобілізований лише 04 листопада 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 . З урахуванням ч. 1 ст. 268 КУпАП адміністративна справа відносно позивача була розглянута начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , в його кабінеті, за адресою, вказаною в протоколі, в присутності позивача, було враховано його особу, майновий стан, ступень вини та накладено мінімальне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 201-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Позивачем не було надано доказів на підтвердження поважних причин щодо не оновлення даних. Копія постанови була вручена йому в день розгляду справи, що підтверджено його підписом. Тому вказує, що постанова є обґрунтованою, адміністративне стягнення відповідє матеріалах справи про адміністративне правопорушення. / а.с. 30-37/.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, будучи повідомленим належним чином про дату час та місце розгляду справи.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.
З урахуванням думки представника відповідача, керуючись ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд вважає за можливо провести судове засідання без участі позивача.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може мати вигляд індивідуального акта, яким відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС є акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Одним з таких актів може бути постанова про накладання адміністративного стягнення, оскільки зазначений акт виноситься суб'єктом владних повноважень на виконання своїх владних функцій щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності та стосується лише прав та інтересів конкретно визначеної особи, яка піддається впливу накладеного адміністративного стягнення як форми адміністративної відповідальності, а дія такого акта вичерпується його виконанням.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року. № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по теперішній час в Україні діє воєнний стан. Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до положень частин 1-3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із вимогами ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» інші закониУкраїни,а також прийняті відповіднодо них укази ПрезидентаУкраїни таі нші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатностідержави, виконання військового обов'язку,проходження військовоїслужби, служби у військовому резервіта статусу військовослужбовців, а також міжнародні договориУкраїни, згода на обов'язковість яких ОСОБА_4 (ст. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що 01 листопада 2024 року ОСОБА_1 доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актом доставки та книгою запису відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 41-42/.
01 листопада 2024 року стрілцем-помічником гранатометника першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_2 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 2553/2024 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 роз'яснено: суть вчиненого порушення про те, що 01 листопада 2024 року о 15-30 годині встановлено факт порушення вимог абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та війському службу», вчинене ОСОБА_1 , який протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, вчинене в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в протоколі є підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та особи, яка склала протокол, письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що він не оновив свіої військово облікові дані в 60-ти денний строк тому що не встиг, його повідомлено, що розгляд протоколу відбудеться 01 листопада 2024 року о 14-00 годині / а.с. 38-39/.
01 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 в результаті розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 2553/2024 від 01 листопада 2024 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесено постанову № 2553/2024 відносно ОСОБА_1 за те, що 01 листопада 2024 року о 15-30 годині встановлено факт порушення ним вимог абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та війському службу», так як він протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, вчинене в особливий період. Враховано те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, в постанові є особистий підпис ОСОБА_1 з відміткою про те, що він особисто 01 листопада 2024 року отримав копію вказаної постанови. Постанова набрала законної сили 11 листопада 2024 року /а.с. 40/.
У постанові також вказано її серію та номер, дату розгляду справи, місце розгляду, посада, звання та прізвище, ім'я по батькові особи, яка розглядає справу, особа, щодо якої розглядається справа, суть і обставини правопорушення, прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу (а.с.9-10).
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно із ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,адміністративна відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Частинами першою - третьою ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Спірні правовідносини регулюються приписамист. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до вимог ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Враховуючи вимоги абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11 квітня 2024 року, який набув чинності 18 травня 2024 року.
Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16 липня 2024 року.
Позивачем не надано доказів своєчасного (тобто в межах строку з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року) звернень з метою уточнення своїх даних до центру надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до примітки ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Однак, примітка до ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути застосована в цьому випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити факт уточнення військовозобов'язаним своїх персональних даних, однак обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як військовозобов'язана особа, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року на виконання вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Інші доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів, позивачем суду не надано.
Клопотань про витребування доказів, допит свідків, тощо суду заявлено не було.
Під час розгляду справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на заявлені позовні вимоги, визначальними обставинами для вирішення спірних правовідносин є визначення відповідності оскаржуваних дій відповідача критеріям правомірності, які пред'являються до дій та рішень суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що дії відповідача є правомірними, вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, яке зазначене в рішенні суду, а тому складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є законним. В результаті його розгляду була винесенна законна постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
Таким чином, доводи позивача є не обгрунтованими, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суперечать встановленим в судовому засіданні фактам, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286 КАС України, ст. ст. 235, 251, 252, 254, 256, 277-279, 280, 283 КУпАП, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О. С.Семенова