Справа № 591/1383/25
2/583/607/25
06 травня 2025 рокуОхтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Яценко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
14.03.2025 на підставі ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 20.02.2025 до суду надійшли матеріали вказаної справи за позовом, згідно з яким ОСОБА_1 просить розірвати шлюб між нею, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28.12.1991 виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Великописарівського району Сумської області, актовий запис №16. Вимоги вмотивовані тим, що 28.01.1991 сторони зареєстрували шлюб, але з травня 1991 року разом не проживають, спільного господарства не ведуть, дітей не мають. Фактично шлюбні відносини між ними припинено. Позивачка зазначає, що спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам відповідача, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
14.03.2025 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, в позовній заяві просила розглянути без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надав, правом на подання відзиву не скористався, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст. 128, ст. 130 ЦПК України для повідомлення відповідача про розгляд його справи, у зв'язку з чим вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідач повідомлений в установленому законом порядку.
За даних обставин суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові(така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).
Поряд з цим у названих постановах Верховного Суду також відзначено, що у разі з'ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.
Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) розпочато провадження у справі, належним позивачем. Брак права на позов у матеріальному розумінні матиме наслідком ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права в особи обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Підсумовуючи, за обставин, коли позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів, суд не оцінює спосіб захисту, не встановлює інші обставини тощо, оскільки не існує права чи законного інтересу, який підлягає захисту судом.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 та просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.
З наданої позивачкою копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 05.02.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Великописарівського районного управління юстиції у Сумській області, вбачається, що 28.12.1991 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, після реєстрації якого прізвище дружини змінено на « ОСОБА_5 », про що виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Великописарівського району Сумської області було складено актовий запис №16 (а.с.2)
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, що позивачка ОСОБА_6 і ОСОБА_7 це одна й та сама особа.
Згідно з положеннями ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено наявності у неї порушеного права (інтересу), тому у задоволенні позову слід відмовити з підстав відсутності порушення цивільних прав та законних інтересів позивачки.
Керуючись ст.ст. 12-13, 78-81, 263-265, 280-282, 268 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко