Справа №523/5942/25
Провадження №1-кп/523/1249/25
про призначення судового розгляду,
повернення цивільного позову та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
(повний текст)
28 квітня 2025 року м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт від 08.04.2025 року та доданих до нього документи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162490000031 від 08.01.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовозобов'язаного; неодруженого та офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а також клопотання вказаного прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
На розгляд Суворовського районного суду м.Одеси 09.04.2025 року із Суворовської окружної прокуратури м.Одеси надійшли означений обвинувальний акт й додані до нього документи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, які за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями того ж дня передані для розгляду судді ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 14.04.2025 року призначено підготовче судове засідання з розгляду означеного обвинувального акта й доданих до нього документів, а цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 , заявлений в порядку ч.1 ст.128 КПК України до обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв'язку з його невідповідністю приписам ст.175 та 177 ЦПК України та в порядку ч.3 цієї ж норми закону, - залишено без руху, із наданням строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
В підготовче судове засідання потерпілий ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, - не з'явився, про причини поважності неявки до суду не повідомив, але прокурором надана заява вказаного потерпілого щодо проведення підготовчого судового засідання без його участі, з огляду на що та з урахуванням думки інших присутніх учасників провадження, суд визнав за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності вказаного потерпілого.
29.04.2025 року прокурором ОСОБА_3 подано до суду письмове клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , мотивуючи його тим, що останній є неодруженим, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, як і постійного місця проживання на території Одеської області; обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, побоюючись покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; крім того, на стадії досудового розслідування вказаний обвинувачений переховувався від органів досудового розслідування; оскільки потерпілі та свідки ще не допитані під час судового розгляду, то вказаний обвинувачений шляхом залякування, погроз чи вмовляння може вплинути на них для зміни їх показів, що на думку сторони обвинувачення обумовлює існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України (зокрема, переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків).
Заслухавши прокурора ОСОБА_3 на підтримку внесеного ним клопотання та можливість призначення провадження до судового розгляду, вислухавши позицію захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 , які не заперечували проти призначення судового розгляду, але заперечували проти задоволення клопотання прокурора, дослідивши обвинувальний акт й додані до нього документи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, в цілому, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено, на підставі чого суд вважає за можливе призначити зазначені процесуальні документи до судового розгляду.
17.04.2025 року копія ухвали суду від 14.04.2025 року про призначення підготовчого судового засідання та залишення цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 , заявленого в порядку стт.128 КПК України, разом із супровідним листом була направлена на електронну адресу вказаного потерпілого та отримана ним того ж дня (довідка про доставку електронного листа - а.с.20).
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
З огляду на ч.5 наведеної норми закону, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 року (справа №120/969/23) виснував, що належне оформлення цивільного позову є обов'язком позивача/представника.
Частиною 3 ст.185 ЦПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Втім, визначені в ухвалі суду від 14.04.2025 року недоліки цивільного позову протягом встановленого законодавством строку потерпілим ОСОБА_6 усунуті не були, а відтак й у контексті ч.3 ст.185 ЦПК України, суд доходить висновку про повернення цивільного позову вказаному потерпілому.
Як слідує з розглядуваного клопотання, ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 06.04.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.05.2025 року, включно.
Частиною 3 ст.315 КПК України регламентовано, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 зазначеного Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: привласнення чужого майна, яке було ввірено особі, вчинене в умовах воєнного стану.
Як слідує з обвинувального акта та матеріалів судового провадження, обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий; має на утриманні малолітню дитину 2020 року народження; є інвалідом ІІІ групи; на обліку в КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР та КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я ООР» не перебуває; забезпечений місцем реєстрації, але вказаний обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що мало місце в умовах воєнного стану в державі і збройної агресії рф проти України; під час досудового розслідування був оголошений в розшук; неодружений та офіційно не працевлаштований; суспільно-корисною працею на час затримання не займався, сукупність чого свідчить про відсутність у обвинуваченого легальних джерел доходів та належного рівня соціальних зв'язків, а також про схильність останнього до вчинення кримінально-протиправних діянь корисливого спрямування.
Наведені обставини у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини обвинуваченого ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років підтверджують актуальність передбачених ст.177 КПК України і зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а також свідчать про небажання обвинуваченого дотримуватись загальноприйнятих правил законослухняної поведінки, що у свою чергу об'єктивно доводить існування ризиків можливого ухилення обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків в умовах воєнного стану, із запобіганням означеним ризикам.
Оцінюючи ж доводи захисника ОСОБА_4 щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, суд вважає їх необ'єктивними й необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, більш м'який запобіжний захід є неспівмірним з інкримінованим обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальним правопорушенням, його поведінкою під час досудового розслідування (перебування у розшуку).
Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 кримінального правопорушення, його характеру, суспільної небезпечності і наслідків кримінально-протиправного діяння, зважаючи на характеризуючі особу обвинуваченого дані, суд доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м'яких запобіжних заходів до зазначеного обвинуваченого не зможе забезпечити виконання ними процесуальних обов'язків в умовах воєнного стану та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Одночасно, дотримуючись справедливого балансу між інтересами суспільства і правами обвинуваченого ОСОБА_5 на особисту свободу, враховуючи положення ст.ст.8-9, ч.3 ст.183 КПК України, зважаючи на характер і обставини інкримінованого обвинуваченому діяння, його майновий і сімейний стан, наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, суд вважає за необхідне одночасно визначити альтернативний вид запобіжного заходу, - заставу в цьому кримінальному провадженні у розмірі, визначеному абзацом 2 ч.5 ст.182 означеного Кодексу.
Керуючись ст.ст.26, 171, 177-178, 182-183, 194-195, 314-315, 369-372, ч.2 ст.376, Главою 18 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта від 08.04.2025 року та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, - у відкритому судовому засіданні суддею одноособово на 08.05.2025 року об 11:30 годині, в залі №12 Суворовського районного суду міста Одеси, за участю: прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_6 та підсудного ОСОБА_5 .
Про дату, час та місце судового розгляду повідомити потерпілого ОСОБА_6 , а забезпечення явки свідків обвинувачення до суду в порядку ч.3 ст.23 КПК України, покласти на сторону обвинувачення.
В порядку ч.3 ст.185 ЦПК України, цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 , заявленого в порядку ч.1 ст.128 КПК України до обвинуваченого ОСОБА_5 , - повернути вказаному потерпілому, у зв'язку з неусуненням недоліків цивільного позову, визначених в ухвалі суду від 14.04.2025 року.
Роз'яснити потерпілому ОСОБА_6 , що повернення цивільного позову в кримінальному провадженні, не позбавляє його права пред'явити такий позов в порядку цивільного судочинства.
Клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Продовжити застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 30 днів, тобто до 27.05.2025 року, включно.
Відповідно до ч.3 ст.183, ч.5 ст.182 КПК України, ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», визначити розмір застави, як альтернативного виду запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч.7 ст.42 КПК України, - у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що згідно зі ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків, а застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після чого обвинувачений звільняється з-під варти.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки: повідомити суд про своє місце проживання та прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі регіону за місцем проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.
В силу ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у випадку звільнення з-під варти під заставу та якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.194 цього Кодексу.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виконання покладених обов'язків у разі внесення застави, закінчується 27.05.2025 року.
Копії ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 під розписку, а також направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та разом із цивільним позовом - потерпілому ОСОБА_6 .
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку ч.2 ст.392 КПК України, а в іншій частині - негайно після проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1