Справа № 523/21031/24
Провадження №2/523/4/25
"29" квітня 2025 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі
головуючого судді Сувертак І.В.
за участю секретаря Мельніченко Г. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду №5 в місті Одесі, цивільну справу за позовом -
ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення вартості виробу та стягнення моральної шкоди,
Установив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 в якому просить: розірвати договір купівлі-продажу ювелірного виробу «кольє 925» (артикул 908- 01086) маса виробу 1,58г. вартістю 810 грн. № ZGCKTPn711A від 25.06.2024 укладеного між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ФОП ОСОБА_2 ; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вартість кольє в сумі 810 (вісімсот десять) грн.; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсацію моральної шкоди в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на правову допомогу в сумі 22000 грн. (двадцять дві тисячі) грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.06.2024 позивачем в торгівельному центрі «City Center» у ФОП « ОСОБА_2 » було придбано срібний ювелірний виріб «кольє 925» (артикул 908-01086) маса виробу 1,58г. вартість виробу становила 810 грн.
Разом з цим, придбаний позивачем товар виявився з дефектом, оскільки приблизно через тиждень кольє розірвалось, у зв'язку з чим, позивач ОСОБА_1 звернулась до магазину де було придбано даний ювелірний виріб, з проханням обміняти товар на якісний або усунути істотні дефекти ювелірного виробу, внаслідок яких позивач не може використовувати його за призначенням, проте в даній вимозі працівниками магазину позивачу було відмовлено.
Після чого, ОСОБА_1 звернулась до ювелірної майстерні, з метою здійснення ремонту ювелірного виробу, але при його дослідженні майстром було констатовано, що вид металу з якого зроблено кольє не відноситься до дорогоцінних, зокрема до срібла.
05.07.2024 ОСОБА_1 повторно звернулась до працівників ювелірного магазину вже з проханням прийняти заяву на ім'я фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та провести експертизу придбаної нею прикраси, задля перевірки якості ювелірного виробу та його належності до срібла, однак у прийнятті такої заяви їй було відмовлено.
09.07.2024 представником позивача було направлено на адресу відповідача претензію щодо відшкодування шкоди, завданої дефектом продукції (фальсифікованим товаром), разом з цим запропоновані відповідачем варіанти вирішення спірного питання для позивача були неприйнятними.
Також, 20.10.2024 представником позивача направлялась скарга до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з проханням перевірити факти порушень з боку ФОП « ОСОБА_2 », юридична адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ЗУ «Про захист прав споживачів», що виразилось у продажі товару неналежної якості.
Наданою відповіддю ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області повідомило про те, що з метою забезпечення в умовах воєнного стану прав громадянина як споживача Головним управлінням на адресу суб'єкта господарювання направлений лист з вимогою щодо надання інформації та вжиття заходів з усунення можливих порушень, що визначені у зверненні, проте відповіді від ФОП « ОСОБА_2 » на даний лист ГУ не отримувало.
Також окремою відповіддю з приводу постановленого питання щодо проведення незалежної експертизи ювелірного виробу придбаного позивачем ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області роз'яснено можливість отримання такої інформації від Національного агентства з акредитації України.
Разом з цим, при зверненні позивача до Національного агентства з акредитації України з питання щодо можливості проведення незалежної товарознавчої експертизи ювелірного виробу зі срібла «кольє 925» (артикул 908-01086) масою 1,58г., з метою з'ясування належності даного виробу до ювілейного, з одночасним наданням інформації щодо вартості такої експертизи позивачу роз'яснено, що дане питання знаходиться поза межами функціоналу НААУ.
Оскільки у позасудовому порядку вирішити вказане питання не уявляється можливим, відтак з метою захисту своїх прав як споживача позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року суддею прийнято до свого розгляду зазначену цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов. (а.с. 49,50).
Стороною відповідача 16 квітня 2025 року надано відзив на позовну заяву. Відповідач заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, оскільки відповідно до бірки заводу виробника, наданої позивачем до матеріалів справи - виріб (артикул 908-01086) кольє, срібло 925 проби.
Крім того, кольє, артикул 908-01086, срібло 925 проби, розмір 380.0, маса 1.58 г. містило відбиток державного пробірного клейма України.
А отже, придбаний позивачем ювелірний виріб виготовлений із срібла 925 проби.
Будь-які докази, які б вказували на те, що придбаний позивачем ювелірний виріб виготовлений не із срібла - в матеріалах справи відсутні. Посилання позивача лише на констатування якогось майстра є вигадкою самого позивача та жодним чином не підтверджені належними та допустимими доказами у справі.
Крім того, гарантійний термін для ювелірних виробів складає 12 місяців з дня покупки прикраси. Однак, гарантійні зобов'язання поширюються на ті вироби, недоліки в яких виникли з вини виробника.
Також, відповідач повідомила позивача про те, що при огляді її прикраси встановлено, що кольє мало механічні пошкодження, які були спричинені внаслідок не дотримання покупцем умов експлуатації ювелірного виробу, а саме: ланка від'єдналась в результаті фізичного натиску, а отже дані недоліки виникли не з вини виробника.
Отже, ювелірний виріб мав пошкодження, які не були пов'язані з якістю виробництва, а виникли внаслідок механічного впливу на вказаний виріб з боку Позивача, чи інших осіб (браслет був наданий Відповідачу у пошкодженому вигляді, з чого слідує, що пошкодження виникли не з вини виробника чи продавця).
Тобто, пошкодження браслету не були такими, що виникли з вини виробника чи продавця, оскільки ювелірний виріб був пошкоджений позивачем.
Таким чином, оскільки товар був переданий позивачу в належному стані та перебував у його користуванні, для вирішення питання щодо прийняття товару на гарантійний ремонт, ювелірний виріб був оглянутий продавцем для встановлення споживчих властивостей товару, його зовнішнього вигляду, характеру пошкоджень, дефектів, тощо, оскільки у разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації, навмисного пошкодження, тощо), споживач втрачає право на гарантійне обслуговування.
Також, у відповідності до ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів», у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.
При цьому, станом на 26.07.2024 року, ОСОБА_1 не надано письмову згоду на проведення зазначеної експертизи та не передано ФОП ОСОБА_2 сам ювелірний виріб щодо якого має проводитись експертиза.
Оскільки ОСОБА_1 з моменту подання нею заяви від 05.07.2024 року не надала ФОП ОСОБА_2 вищезазначену письмову згоду та ювелірний виріб, 26.07.2024 року ФОП ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 з листом в якому, для організації ФОП ОСОБА_2 проведення експертизи придбаного ОСОБА_1 ювелірного виробу з метою визначення причин втрати якості продукції, просила її надати: письмову згоду на проведення експертизи придбаного 25.06.2024 року ювелірного виробу та придбаний нею 25.06.2024 року ювелірний виріб.
Також ОСОБА_1 було повідомлено, що як тільки буде отримано від неї письмову згоду на проведення експертизи та сам придбаний нею ювелірний виріб, ФОП ОСОБА_2 зобов'язується у триденний строк з дня одержання організувати проведення його експертизи.
Крім того відповідач знову повідомила, що пропонує ОСОБА_1 наступні варіанти врегулювання даного спору:
1. Повернення коштів за придбаний ОСОБА_1 ювелірний виріб;
2. Проведення експертизи ювелірного виробу задля встановлення причини втрати якості ювелірного виробу та по чиїй вині.
Тож просимо повідомити про результати прийнятого ОСОБА_1 рішення та у разі обрання варіанту №2, надати письмову згоду та ювелірний виріб.».
Таким чином, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В судове засідання позивач не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином. (а.с. 207).
Представник відповідача - адвокат Дідорчук І. І. надала клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача, проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Щодо неявки сторони позивача в судове засідання суд зазначає наступне.
Рівність сторін є одним з невід'ємних елементів поняття справедливого судового розгляду. Вона вимагає, аби кожна сторона бачила, що їй надано розумні можливості представити свій інтерес за умов, які не ставлять її у несприятливе становище, порівняно із супротивником (Ocalan проти Туреччини [ВП], § 140, Foucher проти Франції, § 34; Bulut проти Австрії; Faig Mammadov проти Азербайджану, § 19). Вона вимагає забезпечення справедливої рівноваги між сторонами і застосовується як до цивільних, так і до кримінальних справ.
Слухання може бути проведене за відсутності позивача, якщо він відмовився від права бути присутнім на слуханні. Така відмова може бути очевидною або передбачуваною з поведінки, наприклад, коли він або вона намагається ухилитися від судового розгляду (Lena Atanasova проти Болгарії, § 52). Проте будь-яка відмова від гарантій згідно зі статтею 6 повинна виконувати тест «проінформованої та усвідомленої» відмови, як це встановлено у прецедентному праві Суду (Сейдовіч проти Італії [ВП], §§ 86-87)7.
Розумний характер тривалості провадження визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому (Boddaert проти Бельгії, § 36). Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись з прийнятною тривалістю, проте загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк» (Добертен проти Франції, § 44).
Установивши невідповідність акта законодавства критерію «якість закону» суд, за загальним правилом, повинен тлумачити національне законодавство таким чином, щоб результат цього тлумачення відповідав верховенству права з урахуванням усіх складових цього принципу, зокрема, справедливості та розумності (врахування при вирішенні публічно-правового спору загальних (суспільних) інтересів).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Викладене свідчить про можливість вирішення справи у відсутності позивача.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи суд доходить висновку про те, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так встановлено, що 25.06.2024 позивачем ОСОБА_1 в торгівельному центрі «City Center» у ФОП « ОСОБА_2 » було придбано срібний ювелірний виріб «кольє 925» (артикул 908-01086) маса виробу 1,58г. вартість виробу становила 810 грн.
Відповідно до бірки заводу виробника, наданої позивачем до матеріалів справи - виріб (артикул 908-01086) кольє, срібло 925 проби.
Крім того, кольє, артикул 908-01086, срібло 925 проби, розмір 380.0, маса 1.58 г. містило відбиток державного пробірного клейма України.
А отже, придбаний позивачем ювелірний виріб виготовлений із срібла 925 проби.
Як зазначив позивач, приблизно через тиждень ювелірний виріб - кольє розірвалось.
Після чого, ОСОБА_1 звернулась до ювелірної майстерні, з метою здійснення ремонту ювелірного виробу.
05.07.2024 ОСОБА_1 звернулась до працівників ювелірного магазину вже з проханням прийняти заяву на ім'я фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та провести експертизу придбаної нею прикраси, задля перевірки якості ювелірного виробу та його належності до срібла. (а.с. 28).
09.07.2024 представником позивача було направлено на адресу відповідача претензію щодо відшкодування шкоди, завданої дефектом продукції (фальсифікованим товаром), разом з цим запропоновані відповідачем варіанти вирішення спірного питання для позивача були неприйнятними. (а.с. 32-36).
Для вирішення питання щодо прийняття товару на гарантійний ремонт, ювелірний виріб був оглянутий продавцем для встановлення споживчих властивостей товару, його зовнішнього вигляду, характеру пошкоджень, дефектів, тощо, оскільки у разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації, навмисного пошкодження, тощо), споживач втрачає право на гарантійне обслуговування.
Також, у відповідності до ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів», у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.
При цьому, станом на 26.07.2024 року, ОСОБА_1 не надано письмову згоду на проведення зазначеної експертизи та не передано ФОП ОСОБА_2 сам ювелірний виріб щодо якого має проводитись експертиза.
Оскільки ОСОБА_1 з моменту подання нею заяви від 05.07.2024 року не надала ФОП ОСОБА_2 вищезазначену письмову згоду та ювелірний виріб, 26.07.2024 року ФОП ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 з листом в якому, для організації ФОП ОСОБА_2 проведення експертизи придбаного ОСОБА_1 ювелірного виробу з метою визначення причин втрати якості продукції, просила її надати: письмову згоду на проведення експертизи придбаного 25.06.2024 року ювелірного виробу та придбаний нею 25.06.2024 року ювелірний виріб.
Також ОСОБА_1 було повідомлено, що як тільки буде отримано від неї письмову згоду на проведення експертизи та сам придбаний нею ювелірний виріб, ФОП ОСОБА_2 зобов'язується у триденний строк з дня одержання організувати проведення його експертизи.
Крім того відповідач знову повідомила, що пропонує ОСОБА_1 наступні варіанти врегулювання даного спору:
1. Повернення коштів за придбаний ОСОБА_1 ювелірний виріб;
2. Проведення експертизи ювелірного виробу задля встановлення причини втрати якості ювелірного виробу та по чиїй вині.
Тож просимо повідомити про результати прийнятого ОСОБА_1 рішення та у разі обрання варіанту №2, надати письмову згоду та ювелірний виріб.».
Незгода позивача на проведення відповідної експертизи є окремою підставою для відмови у задоволенні цього позову.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами той факт, що придбаний у відповідача ювелірний виріб мав істотні недоліки у розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів».
Доказів про те, що кольє має істотні недоліки у розумінні п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», позивачем не надано.
У зв'язку з недоведенням позивачем, що недолік товару виник з вини виробника (є виробничим недоліком), а не по причині недотримання споживачем умов експлуатації та гарантійного обслуговування товару, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що всупереч вимог процесуального закону позивачем не представлено суду доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд приходить до висновку про безпідставність, необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивача, суд залишає зазначені витрати за позивачем. оскільки позовні вимоги залишені без задоволення.
Керуючись ст.ст.7,9,12,19,76,81,89,141,244,245,258,259,263-265,268,353,354 ЦПК України, суд,
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення вартості виробу та стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя