Справа № 1527/2-354/11
Провадження №6/523/163/25
"30" квітня 2025 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Сувертак І. В.,
при секретарі - Мельніченко Г. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі
заяву ОСОБА_1 , що подана його представником-адвокатом Поповою О. А., про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, що покладені на нього ухвалою суду від 22 січня 2019 року по справі №523/546/19,
Встановив:
ОСОБА_1 , через свого представника-адвоката Попову О. А., звернувся до суду із вищевказаною заявою, в якій просить суд скасувати тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України, застосоване щодо нього ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2019 року по справі №523/546/19 за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича.
В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2019 року подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - задоволено. Обмежено тимчасово, до виконання грошового зобов'язання, право у виїзді за межі України у відношенні: ОСОБА_1 .
На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича знаходився виконавчий лист №1527/2-354/11 від 08.04.2015 р. виданий Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» суми кредитної заборгованості на загальну суму 11705459,79 грн. (ВП №55964391).
В подальшому, право вимоги за кредитним та іпотечними договорами ОСОБА_1 було відступлено на користь ОСОБА_2 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одесьокї області Колечко Д.М. за заявою нового стягувача ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження №62266160 з примусового виконання виконавчого листа №1527/2-354/11, виданого 08.04.2015 року Суворовським районним судом м. Одеси.
18.09.2020 року приватним виконавцем Колечко Д.М. був виданий акт про реалізацію предмета іпотеки, який є підставою для видачі нотаріусом відповідного свідоцтва, що підтверджує право власності на домоволодіння.
Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .
В подальшому, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про виселення ОСОБА_1 та його родини з вказаного домоволодіння.
Станом на сьогодні, з метою виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28.11.2013 року по справі №1527/2-354/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, було реалізовано іпотечне майно боржника, та як наслідок позбавлено права власності ОСОБА_1 на єдине житло та виселено за незаконним рішенням суду його та членів його родини.
Як зазначив представник заявника в заяві, боржник ОСОБА_1 не ухиляється від виконання зобов'язань, а в силу певних об'єктивних причин, не має наразі фінансової можливості виконати зобов'язання в повному обсязі. Більше того, не сприяє виконанню зобов'язання також вчинення незаконних дій з боку стягувана ОСОБА_2 , внаслідок яких ОСОБА_1 змушений звертатися до суду з позовами/скаргами з метою захисту своїх прав.
У ОСОБА_1 відсутнє у власності будь-яке майно та грошові кошти, за рахунок яких останній міг би здійснити погашення залишку заборгованості за виконавчим документом.
Заявник вважає, що накладена заборона порушує його Конституційні права як людини, порушує право на вільне пересування, є неспівмірною мірою застосованою до нього, оскільки він не ухиляється і не ухилявся від виконання своїх зобов'язань.
Представник заявника - адвокат Попова О. А в судовому засіданні заяву про скасування заборони виїзду за кордон підтримала та наполягала на її задоволенні.
Представник стягувача - адвокат Розенбойм Ю. О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви сторони боржника.
Представник первісного стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Приватний виконавець в судове засідання не прибув, про розгляд справи обізнаний належним чином та клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.
Суд, вислухав представника заявника та представника стягувача, дослідивши матеріали справи та проаналізував матеріали цивільної справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника боржника з наступних підстав.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича знаходився виконавчий лист №1527/2-354/11 від 08.04.2015 р. виданий Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» суми кредитної заборгованості на загальну суму 11705459,79 грн. (ВП №55964391).
В подальшому, право вимоги за кредитним та іпотечними договорами ОСОБА_1 було відступлено на користь ОСОБА_2 .
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 січня 2019 року подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - задоволено. Обмежено тимчасово, до виконання грошового зобов'язання, право у виїзді за межі України у відношенні: ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно частини першої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
За положеннями частин п'ятої - восьмої наведеної норми суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.
За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
При вирішенні питання про відсутність підстав для застосування встановлених судом обмежувальних заходів мають враховуватися, європейські принципи (пропорційність втручання, легітимність мети тощо), а також конкретні обставини, які мають свідчити про виконання боржником своїх обов'язків та характер перешкод, що створюють встановлені обмеження для певної особи.
У справі «Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria)» (рішення від 26.11.2009, заява № 34383/03) Європейський суд визначив загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям, а саме ґрунтуватися на законі; переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції; та знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому вжиття обмежувальних заходів з метою стягнення неоплачених боргів може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості (пункт 49).
Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (рішення у справах «Луордо проти Італії» (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96; «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35; «Рінер проти Болгарії», § 121).
Європейський Суд підкреслює, що у будь-якому випадку влада країни зобов'язана забезпечити те, щоб порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин (пункт 50).
Відтак скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність на тепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.
Обов'язки боржника у виконавчому провадженні, виконання яких також має враховуватись при визначенні виправданості обмежень, передбачені частинами четвертою, п'ятою статті 19 Закону «Про виконавче провадження» та включають: обов'язок невідкладно повідомити виконавця про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження; утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння для проведення виконавчих дій; подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень тощо.
Згідно частин першої, третьої статті 12, частин першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга стаття 77 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи розмір стягнення за виконавчим листом складає 11705459,79 грн.
18.09.2020 року приватним виконавцем Колечко Д.М. був виданий акт про реалізацію предмета іпотеки, який є підставою для видачі нотаріусом відповідного свідоцтва, що підтверджує право власності на домоволодіння.
Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .
Доказів того, що боржник ОСОБА_1 виконав рішення суду по справі №1527/2-354/11 в повному обсязі матеріали справи не містять.
Зазначені факти свідчать про те, що з часу набуття законної сили судовим рішенням, яким встановлено обов'язок боржника сплатити грошовий борг, на даний час стягувачу ОСОБА_2 , боржник ухиляється від його виконання. Обов'язки боржника виконавчого провадження, встановлені статтею 19 Закону «Про виконавче провадження» своєчасно та в повному обсязі не виконує, що є підставою для відмови в задоволені клопотання про скасування обмеження права виїзду за межі України.
Суд не приймає доводи заявника про те, що боржник ОСОБА_1 не ухиляється від виконання зобов'язань, а в силу певних об'єктивних причин, не має наразі фінансової можливості виконати зобов'язання в повному обсязі, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну», суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , що подана його представником-адвокатом Поповою О. А., про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, що покладені на нього ухвалою суду від 22 січня 2019 року по справі №523/546/19 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя