Справа № 523/5119/24
Провадження №1-кп/523/697/25
02.05.2025 року
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , за участю
секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9
представника потерпілих-адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 08.02.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162490000241 про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого директором ТОВ «Інжспецбілдінг», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,-
28 січня 2024 року о 20 годині 00 хвилин інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_9 та інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_8 (далі- співробітники УПП в Одеській області), перебуваючи у поліцейському однострої та отримавши табельну вогнепальну зброю, заступили на службу у складі патруля «ОКЕАН-405» по забезпеченню публічної безпеки та порядку, попередженню та припиненню кримінальних та адміністративних правопорушень на маршрутах патрулювання, первинне реагування на повідомлення про правопорушення (у тому числі ті, що надходять на планшет), самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством, здійсненню превентивних поліцейських заходів, а також регулюванню дорожнього руху та здійсненню контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.
Під час патрулювання на службовому транспортному засобі марки «Toyota Prius» реєстраційний номер 35-08 співробітниками УПП в Одеській області ОСОБА_9 і ОСОБА_8 28.01.2024 о 22:11 в м. Одесі по пр-ту Добровольського, 70-Б, відповідно до ст. ст.ст. 31,35 Закону України «Про національну поліцію», застосовано поліцейський превентивний захід зупинення транспортного засобу марки «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , у зв'язку з явними ознаками перебування водія у стані алкогольного сп'яніння.
З метою інформування водія ОСОБА_6 про конкретну причину та підстави зупинки транспортного засобу, співробітник поліції ОСОБА_8 , який перебував у форменому одязі із розпізнавальними знаками, атрибутами Національної поліції та спеціальним жетоном на видному місці, будучи відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу Національної поліції МВС України, керуючись постановою КМУ «Про затвердження порядку перевірки документів осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» № 1456 від 29.12.2021, ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 398-VIII від 12 травня 2015 року та відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію», підійшов до водійських дверей транспортного засобу марки «Volkswagen Tiguan» реєстраційний номер НОМЕР_1 висунувши законну вимогу пред'явити документи, що посвідчують його особу та право керування транспортним засобом. Після чого, на вимогу поліцейського ОСОБА_8 посвідчення водія ОСОБА_6 не надав у зв'язку з його відсутністю, а на підтвердження відомостей про особу надав посвідчення інспектора з охорони громадського порядку підрозділу сприяння правоохоронним органам України №1216 від 20.12.2023.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, яке здійснювалось відносно ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю у нього документів, які посвідчують право керувати транспортним засобом, співробітниками УПП в Одеській області ОСОБА_9 і ОСОБА_8 у водія ОСОБА_6 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, тому поліцейським ОСОБА_8 запропоновано ОСОБА_6 пройти тест на предмет вживання алкоголю та встановлення ступеню алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу - алкотестеру газоаналізатору «Drager» або проїхати в спеціальний медичний заклад, однак останній, переслідуючи мотиви явної неповаги до встановленого законом порядку здійснення співробітниками поліції своїх службових обов'язків, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно з метою безперешкодного залишення місця події та уникнення адміністративної відповідальності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став поводитися агресивно, висловлюючись нецензурною лайкою в бік присутніх співробітників Управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , принижуючи честь та гідність цих працівників поліції, на зауваження припинити протиправну поведінку, що перешкоджає розгляду на місці справ про адміністративні правопорушення за ст.ст. 126, 130 КУпАП не реагував, під час адміністративного затримання, здійсненого у відповідності до ст. 261 КУпАП, активною фізичною протидією чинив опір законним діям працівникам Управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_9 і ОСОБА_8 під час виконання ними службових обов'язків, силою відштовхуючи вказаних співробітників поліції від себе, після чого на місці події його злочинні дії були припинені.
Внаслідок кримінально-протиправних дій ОСОБА_6 співробітнику УПП в Одеській області ОСОБА_8 спричинено легке тілесне ушкодження у вигляді чотирьох саден по тильній поверхні лівої кисті в проекціях кісток голівок 2-5 п'ясних кісток, множинних саден на правій кисті, садна на лівій гомілці по передній поверхні у верхній третині та співробітнику УПП в Одеській області ОСОБА_9 спричинено легке тілесне ушкодження у вигляді садна в ділянці лівого колінного суглоба.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 342 КК України не визнав, цивільні позови не визнав та пояснив суду, що 28 січня 2024 року з жінкою та дітьми були в гостях на вул. Бочарова та вживав там алкогольні напої. Вони поїхали додому, він був за кермом, біля магазина їх зупинили поліцейські, показав посвідчення та паспорт. Один з патрульних підійшов до нього, сказав що потрібно пройти тест на алкогольне сп'яніння, його жінка кричала, щоб його не везли нікуди, він не підкорявся вимогам поліції, не було посвідчення водія. Не пам'ятаю, що говорили працівники поліції, була паніка, намагався супротивитися поліції в паніці, хотів жінці віддати сумку. Відмовився від проходження огляду на ступінь алкогольного сп'яніння, працівник поліції взяв його за руку, та він рефлективно відвернув руку та працівник впав на землю. Його скрутили. Доставили до відділу, там він вже співпрацював вже з поліцією, давав пояснення. Коли прийшов додому після подій, побачив на боку була царапина сильна, справа ближче до спини, в відділі він в наручниках сидів вів себе ввічливо, попросив зняти наручники, але мені ще сильніші здавили, довести не можу що царапина була отримана внаслідок подій. Вважає, що тілесні ушкодження працівники поліції в результаті своїх же дій, коли намагалися затримати його та в подальшому розборонити, та вони всі разом падали. В своїх показаннях обвинувачений запевняв суд у тому, що працівники учиняли до нього незаконні дії, тому опору їм не здійснював.
Незважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, його вина підтверджується наступними доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні:
-Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 суду пояснив, що працює на посаді інспектора УПП 2-го взводу 4-ї роти 2-го батальйону з 2015 року. Так, 28.01.2024 року, о 20:00 він заступив на чергування екіпажу «ОКЕАН 405», разом з старшим лейтенантом поліції інспектором УПП ОСОБА_8 . Приблизно о 22:10, перебуваючи біля службового автомобіля, на перехресті проспекту Добровольського та вул. Кишинівська, побачили чоловіка і жінку, які шли до автомобіля зі сторони магазину "КОПІЙКА", пізніше він почув сварку між чоловіком і жінкою на підставі того, хто буде керувати транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , однак не звернув на це увагу так, як розмовляв по телефону. Його напарник ОСОБА_8 , побачивши, що чоловік сів за кермо, завів автомобіль та почав здавати заднім ходом, включив свій мобільний телефон в режим відео та підійшов до автомобілю з лівої передньої двері. Підійшовши до автомобілю ОСОБА_8 представився та запитав у водія документи. Під час перевірки документів встановлено, що за кермом перебував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 виявив явні ознаки алкогольного сп'яніння у вищезазначеного чоловіка, який перебував за кермом, такі як запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, яка не відповідає ситуації. Після чого, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_6 пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння за допомогою спец приладу «Drager», на що останній погодився. Коли ОСОБА_8 приніс спец прилад «Drager», ОСОБА_6 відмовився проходити огляд на стан сп?яніння. ОСОБА_8 запропонував пройти освідування у медичному закладі, на що ОСОБА_6 також відмовився, після чого йому було запропоновано скласти протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУПАП, однак ОСОБА_6 , почав лаятися та висловлюватися в наш адрес нецензурною лексикою. Пізніше ОСОБА_6 почав відходити від свого автомобіля та від місця, де мали складати протокол про адміністративне правопорушення, він схопив його за руку але, в цей момент, ОСОБА_6 , махнув правою рукою, за яку він його схопив та потрапив у обличчя, а саме під праве око. Також в цей момент, у нього у руках був службовий планшетний пристрій, який іншою рукою ОСОБА_6 вибив в нього з рук, який впав на землю та розбився. Після цього, вони впали, та він, відповідно до ст. 44 та 45 почав застосовувати до вищезазначеного чоловіка фізичну силу. На землі, він опинився під ОСОБА_6 , який в цей час обхопив мою шию однією рукою та стиснувши руку біля грудей почав душити мене, а також великим пальцем почав вдавлювати йому око, після чого його напарник, ОСОБА_8 відтягнув правопорушника та почав намагатися надіти на Дубілея кайданки, він піднявшись на ноги, теж почав допомагати ОСОБА_8 надіти кайданки. Надівши кайданки на 1 руку, він ліг на правопорушника зверху та намагався його утримувати у зв'язку з тим що на 2 руку кайданки одягнути не вдавалося. Через декілька хвилин, у нього з грудей на підлогу випав портативний відео реєстратор "Боді-камера MOTOROLA" ОСОБА_6 схопив лівою рукою на якої не були надіті кайданки портативний відео реєстратор та почав бити ним об підлогу. Приблизно через 10 хвилин, під'їхав екіпаж УПП «ОКЕАН 452» та спільними діями вони вдягли на ОСОБА_6 кайданки та доставили до ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області який знаходиться за адресою: м. Одеса вул. Заболотного 18А. В ході затримання ОСОБА_11 , вчиняв активний фізичний супротив, в наслідок вони з колегою отримали тілесні ушкодження. Метою затримання та доставлення до відділу поліції було те, що на місці події не представлялись можливим скласти відповідні адміністративні матеріли, так як особа своїми діями намагалася піти з місця події, не сприймала інформацію, яку вони йому роз'яснювали, та чинила опір працівникам поліції. Цим самим згідно статті 260-263 КУпАП ОСОБА_6 було затримано та доставлено до ВП №3 ОРУП №1, який розташований за адресою: м. Одеса вул. Заболотного, 18а.
Про затримання, він самостійно за допомогою телефону сповістив свою дружину. Також нами було сповіщено центр "Безоплатної правової допомоги". ОСОБА_6 було зачитано його права та обов'язки, а також зачитано його права під час складання адміністративного протоколу та відповідно до ст.ст. 276-282 КУпАП було проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Після складання всіх матеріалів ОСОБА_6 було відпущено.
-Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 суду пояснив, що з 2010 року він працює в органах внутрішніх справ, а з 2015 в УПП в Одеській області. Так, 28.01.2024 о 20.00 вони заступили на службу в Пересепський район в складі патруля «Океан 405» разом з старшим лейтенантом ОСОБА_9 .
Приблизно о 22 годині 00 хвилин вони зупинилися на службовому автомобілі по вулиці Кишинівська біля будови за адресою: проспект Добровольського, 706, та вийшли з автомобілю при цьому від автомобіля не відходили, а перебували поруч з автомобілем. Через де-який час, він побачив, що до автомобіля Фольцваген д/з НОМЕР_1 , який був припаркований на стоянці біля зачиненого кафе, направляється група осіб, а саме: чоловік з жінкою та 2 дітей, віком від 10 до 15 років. При цьому він звернув увагу, що чоловік та жінка мають явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме у чоловіка була нестійка хода та порушення мови при спілкуванні з жінкою та дітьми, при цьому він звернув увагу, що жінка сказала йому " Не сідай за кермо, бо стоїть поліція"', на що він відреагував агресивно, після чого сів в автомобіль на місце водія та завів транспортний засіб. Він побачивши, що водій, який на мій погляд перебував в стані алкогольного сп?яніння, включив відеокамеру на своєму мобільному телефону і почав рухатись в бік автомобілю Фольцваген з д/н НОМЕР_1 в цей час автомобіль почав рух заднім ходом та проїхавши кілька метрів зупинився, так як наїхав на якусь перешкоду, він підійшов до автомобіля з лівої сторони та постукав у вікно водійської передньої лівої двері. Вікно відчинив чоловік, та він в свою чергу представився та попросив пред'явити водійське посвідчення та документи на автомобіль. На що він відповів що посвідчення водія в нього відсутнє та надав мені документи що посвідчують його особу, а саме посвідчення ГО "Спридинх" та паспорт на Його ім?я. Далі він наголосив йому, що в нього є явні ознаки алкогольного сп'яніння, він вийшов з автомобіля та повідомим, що дійсно вживав алкогольні напої. Від нього надійшла вимога про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що він спочатку погодився, він приніс газоналізатор (ДРАГЕР) та запропонував ОСОБА_11 пройти огляд на місці події, на що він в агресивній формі відмовився та почав нецензурно лаятись. Після чого, він запропонував йому пройти огляд у відповідному медичному закладі, на що він також агресивно відмовився. У зв?язку з вищевказаним у його діях були ознаки порушення 2.5 ПДР, у зв?язку з чим йому було оголошення про складання Адміністративного протоколу за статтею 130 КУпАП. Йому було зазначено знаходитись на місці в іншому випадку його буде затримано для складання Адміністративного протоколу. На що він розвернувся та пішов в невідомому мені напрямку. Його колега - ОСОБА_9 почав йти за ним та звертатись до нього, доторкнувся до його плеча щоб звернути на себе увагу, на що ОСОБА_11 різко розвернувся відштовхнув його рукою та вибив з рук службовий планшет. У зв?язку з його агресивними діями, а саме він почав чинити опір працівникам поліції, та не звертати уваги на законі вимоги працівників поліції, намагався піти з місця події бути відсутнім при складанні адміністративних матеріалів та розгляду справи в наслідок чого його було затримано із застосування спеціальних засобів примусу та фізичної сили. В ході затримання ОСОБА_11 , вчинив активний фізичний супротив, в наслідок вони з колегою отримали тілесні ушкодження а саме: він отримав забиті садна обох кистей, забита садна правого колінного суглобу, а ОСОБА_9 отримав забій шийного відділу хребта, та забиті садна лівого коліна. Також під час затримання, у ОСОБА_9 , впав портативний відеореєстратор "Боді-камера", яку ОСОБА_11 почав бити об землю. Він запросив допомогу інших патрулів, через деякий час до нас під'їхав інший наряд який допоміг доставити ОСОБА_6 до відділу поліції, який розташований за адресою: м. Одеса вул. Заболотного 18А. У відділі поліції нами були складені протокол адміністративного затримання ОСОБА_6 , протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, так як ОСОБА_6 відмовився від проходження медичного огляду в установленому законом порядку з метою встановлення стану алкогольного сп?яніння при цьому мав явні ознаки такого сп?яніння: запах алкоголю в порожнині роту, почервоніння очей, невнятна мова та нестійка хода, та постанова про адміністративне правопорушення за ч 2 ст. 126 КУпАП, так як ОСОБА_6 не мав права на керування посвідчення водія відповідної категорії. У відділі поліції ми побачили що у нас пошкоджено службовий планшет та портативний відеореєстратор "Боді-камера". Метою затримання та доставлення до відділу поліції було те що на місці події не представлялись можливим скласти відповідні адміністративні матеріли, так як особа своїми діями намагалася піти з місця події, не сприймала інформацію, яку ми йому роз?яснювали. Цим самим згідно статті 260-263 КУпАП ОСОБА_6 було затримано та доставлено до ВП№3 ОРУП №l, який розташований за адресою: м. Одеса вул. Заболотного 18А. Про затримання, він самостійно за допомогою телефону сповістив свою дружину. Також нами було сповіщено центр "Безоплатної правової допомоги": ОСОБА_6 було зачитано його права та обов?язки, а також зачитано його права під час складання адміністративного протоколу та відповідно до ст. 276- КупАП було адміністративне проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 126 КУпАП.
-Висновком експерта № 220 від 16.02.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження: по тильній поверхні лівої кисті в проекціях кісток голівок 2-5 п'ясних кісток - чотири садна (4), множинні садна на правій кисті, на лівій гомілці по передній поверхні у верхній третині - садно (1). Дані тілесні ушкодження утворилися за механізмом тертя-ковзання тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразились. Враховуючи морфологічні особливості тілесних ушкоджень (садна - поверхня зазначених осаджень без кірочок, вкрита глянсовою шкірою блідо-рожевого кольору) та дані медичної документації, слід вважати, що вони виникли приблизно за 15-25 діб до початку проведення обстеження, тобто могли бути спричинені 28.01.2024 р. Дані тілесні ушкодження, як окремо так і разом, не були небезпечними для життя в момент заподіяння, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм згідно п. 2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
-Висновком експерта № 221 від 16.02.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_9 малося наступне тілесні ушкодження: садно в ділянці лівого колінного суглоба. Дане ушкодження утворилося від дії тупого, твердого предмета, індивідуальні особливості якого в ушкодженні не відобразились, та могло бути спричинено 28.01.2024 р. від удару об тупий предмет (дорожнє покриття) при падінні з висоти власного зросту. Локалізація ушкодження доступна для дії як власної, так і сторонньої руки. Зазначене ушкодження не було небезпечним для життя, має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цим критерієм, відповідно до п.п. 2.3.5 і 4.6 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (1995 р.) відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень;
-Протоколом огляду оптичних носіїв - дисків із відеозаписом «Боді-камера» працівників УПП ДПП в Одеській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 28.01.2024
та відеозаписом з телефону від 28.01.2024, наданим свідком ОСОБА_12 , при перегляді яких видно особу,встановленого як ОСОБА_6 , на законні вимоги поліцейських надати документи, що посвідчують право керування він не надав, поводив себе агресивно, нецезурно лаявся до працівників поліції та на зауваження припинити протиправну поведінку не реагував, намагався безперешкодно залишити місця події і здійснював активну фізичну протидію працівникам поліції під час виконання ними у законний спосіб своїх службових обов'язків.
-Висновком службового розслідування щодо причин та обставин отримання співробітниками УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_8 та ОСОБА_9 тілесних ушкоджень та пошкодження портативного відеореєстратора та службового планшетного пристрою, за результатами якого 22.02.2024 дисциплінарною комісією УПП в Одеській області ознак дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не встановлено, а травмування цих працівників поліції сталося в період проходження служби під час виконання службових обов'зків.
-Постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 06 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП,
що підтверджує факт знаходження на момент скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 по ч. 2 ст. 342 КК України як опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків і констатує, що невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї винуватості в пред'явленому йому обвинуваченні суд розцінює як спосіб свого захисту. Така позиція обвинуваченого
не знайшла свого підтвердження. Аналізуючи у сукупності досліджені у ході судового розгляду докази, суд вважає що до показань обвинуваченого ОСОБА_6 слід віднестись критично, як до таких, які направлені на ухилення від кримінальної відповідальності за скоєння інкримінованого кримінального правопорушення.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_6
не скоював кримінального правопорушення і лише здійснив непокору вимозі поліцейського, оскільки відповідно до з'ясованих в суді фактичних обставин його поведінка на місці події
не носила пасивний характер. Так, при спробі законного адміністративного затримання
для вирішення питання притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 учинив опір шляхом здійснення активної фізичної протидії співробітникам поліції під час виконання ними своїх службових обов'язків, в результаті чого дії ОСОБА_6 судом розцінюються кримінально-протиправними, оскільки є суспільно-небезпечними, спрямовані з застосуванням фізичної сили для перешкоди у реалізації своїх повноважень безпосередньо проти представників влади в момент виконання ними своїх службових обов'язків, у зв'язку з цим охоплюються всіма елементами складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, тобто опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Відмінність опору працівникові правоохоронного органу під час виконання
ним службових обов'язків (ст. 342 КК України) від злісної непокори вимозі поліцейського (ст. 185 КУпАП) полягає в тому, що опір це активна фізична протидія законній діяльності потерпілих, а злісна непокора це пасивна поведінка.
З об'єктивної сторони злісна непокора, у виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.
Наявність саме опору у діях проти поліцейського не охоплюється складом адміністративного правопорушення та, залежно від обставин, повинна мати наслідком кваліфікацію злочину за нормами ст.ст. 296, 342, 345 КК України.
Провівши очевидну межу між опором у значенні ст. 342 КК України і діями, зумовленими рефлекторними реакціями або самозахистом, суд бере до уваги не лише факт фізичного впливу на поліцейських з боку обвинуваченої особи, але й контекст, у якому відбулася подія, громадське місце та оголошений в країні воєнний стан.
Суд вирішуючи, чи є склад опору, переконаний, що застосовані до обвинуваченої особи заходи з боку поліції були необхідними та пропорційними ситуації, що склалася, і були застосовані відповідно до процедури, установленої законом (ст. 29 Закону України «Про національну поліцію»).
При цьому, суд констатує, що надані в судовому засідання потерпілими показання повністю узгоджуються з перебігом подій, які були відтворені на відеозаписі, а збір та фіксація наявних доказів відповідають нормам КПК України і фактичним обставинам справи та є такими, що повністю доводять вину у вчиненні інкримінованого злочину обвинуваченим.
Відтак суд вважає, що здобутими під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами доведено всі обставини, що підлягають доказуванню
у кримінальному провадженні, а твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про непричетність до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами та вказують на те, що при виборі такого способу захисту не бажає стати на шлях виправлення.
Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вищезазначені, безпосередньо досліджені докази вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення.
Суд виходить з ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Як передбачено ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Зміст доведеності винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом закріплено, зокрема, в практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою цей Суд підтверджує, що критерієм, який застосовується при оцінюванні доказів, є доведення «поза розумним сумнівом», що може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», «Рудяк проти України»).
Згідно з п.22 постанови Верховного Суду від 04.07.2018 року в справі № 688/788/15-к стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Виходячи з вищенаведеного суд на підставі стандарту доведення поза розумним сумнівом доходить висновку про визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
Як встановлено ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як передбачено ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, являється наявність на утриманні двох малолітніх дітей. Обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , при цьому встановлено, що він за місцем проживання характеризується негативно, в умовах воєнного стану в країні притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП
за керування транспортним засобам у стані алкогольного сп'яніння (постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 09.08.2022, 06.04.2024), розлучений та має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно працевлаштований на посаді директора ТОВ «Інжспецбілдінг», на диспансерно-динамічному обліку в лікарів нарколога та психіатра не значиться, раніше не судимий.
При обранні виду та міри покарання суд, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч.2 ст.12 КК України класифікується нетяжкий злочин та при цьому враховує практику рішень Європейського суду з прав людини,
де в справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009, зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Приймаючи до уваги суспільну небезпечність кримінального правопорушення проти авторитету органів влади в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України
та воєнного стану, що значно підсилює характер і наслідки злочинного посягання, особу обвинуваченого, позицію прокурора з приводу виду та розміру покарання, досудову доповідь органу пробації, з якої слідує, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб, суд приходить до переконання, що обвинуваченому у контексті ст.ст. 50, 65 КК України для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання слід обрати покарання в межах санкції ч. 2 ст. 342 КК України - у виді штрафу у максимальному розмірі.
На думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
В даному кримінальному провадженні заявлено цивільні позови потерпілими
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, який цивільні позивачі та їх представник підтримали в судовому засіданні.
З урахуванням фактичних обставин справи та матеріалів кримінального провадження, вбачається причинний зв'язок між заподіяною потерпілим матеріальною і моральною шкодою та протиправними діями обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Частиною 5 стаття 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим (цивільним відповідачем) ОСОБА_6 цивільних позовів, під час судового засідання беззастережно встановлено, потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_6 заподіяв матеріальну шкоду, у зв'язку з якої потерпілими понесені витрати на лікування та обстеження в медичних закладах, сума яких підтверджена відповідними доказами.
Разом з тим внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 завдано також і моральної шкоди, яка полягає у фізичних стражданнях та моральних переживаннях.
Враховуючи характер та глибину цих страждань для потерпілих, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди 10000 гривень кожному потерпілому.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта під час досудового розслідування відсутні.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 127, 128, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 4000 (чотирьох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
Речові докази, а саме: носії інформації - оптичні диски DVD-R з відео-записом нагрудних відео реєстраторів «Боді-камера» працівників УПП ДПП в Одеській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 28.01.2024, за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 70Б, в період часу з 22 години 09 хвилин 03 секунд по 00 годин 05 хвилин 54 секунди 29.01.2024, під назвою: «ЄО 2915,2918,2921 Оксан-405»; відео запис з телефону лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 28.01.2024. який на момент запису перебував за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського. "ОБ. після 22 години 00 хвилин, під назвою: «video_2024-01-29 12-31-57»; відеозапис з телефону від 28.01.2024, за адресою: м.Одеса, проспект Добровольського. 70Б. в період після 22 години 00 хвилин, під назвою: «AMG 1528», яке було надано свідком по кримінальному провадженню 12024162490000241 від 08.02.2024 ОСОБА_12 , зберігати в матеріалах кримінального провадження №12024162490000241.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 3500,01 (три тисячі п'ятсот) гривень 01 копійка та 10 000 (десять) тисяч гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 2597,70 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім) гривень 70 копійок та 10 000 (десять) тисяч гривень моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Пересипський районний суд м. Одеси
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддя ОСОБА_1