Справа № 515/1601/24
Провадження № 2/513/328/25
Саратський районний суд Одеської області
06 травня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В., позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Дукіна С.В., відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства,
15 жовтня 2024 року представник позивачки адвокат Давиденко К.В. звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства, в якому просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Новомихайлівка Покровського району Донецької області є батьком ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Татарбунари, Білгород-Дністровського району Одеської області. Внести зміни до актового запису про народження № 148 від 29 серпня 2023 року складеного Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), відносно дитини ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Татарбунари, Білгород-Дністровського району Одеської області, вказавши в графі «відомості про батька» ОСОБА_4 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Татарбунари, Одеської області, РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України та змінити прізвище дитини з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .
Заяву обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні бойового завдання загинув ОСОБА_4 в с. Новомихайлівка, Покровського району Донецької області у віці 28 років. З ОСОБА_4 позивач певний час перебували в стосунках, за цей період вона завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї народився син ОСОБА_5 , в м. Татарбунари, Білгород-Дністровського району Одеської області. Зустрічались вони короткий час, приблизно 7-8 місяців, якісь матеріальні докази у неї не збереглись. Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00046510104 від 14 серпня 2024 року, відомості про батька дитини актовий запис про народження № 148 від 29 серпня 2023 року внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто зі слів матері. Після того як тіло ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було доставлено до м. Одеса, в нього були відібрані біологічні матеріали з метою подальшого проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи для підтвердження кровного споріднення між їх сином та загиблим. 02 липня 2024 року позивач звернулась до КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» для проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, де були відібрані її та дитини біологічні рідини та порівняно їх з генетичним матеріалом, який був відібраний у ОСОБА_4 . Згідно висновку експерта КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» лікаря судово-медичного експерта імунолога ОСОБА_8 №332 від 02 липня 2024 року було встановлено, що молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що загиблий військовослужбовець, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може являтися батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народжений позивачкою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з ймовірністю 99,9999%, таким чином батьківство практично доведено.
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року справа передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана судді Рязановій К.Ю.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 29 листопада 2024 року позовна заява прийнята до провадження, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справа призначена до підготовчого засідання.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 23 грудня 2024 року поновлено представнику Міністерства оборони України процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву. Прийнято до розгляду відзив представника відповідача Міністерства оборони України на позовну заяву у справі. Відповідно до поданого відзиву Міністерство оборони України просить відмовити в задоволенні позову, з тих підстав, що більше ніж 10 місяців позивачка не виявляла наміру подати заяву про визнання батьківства ОСОБА_4 , в матеріалах відсутні необхідні докази для встановлення факту батьківства, зокрема фотографії позивачки і ОСОБА_4 , які підтверджують факт спільного проживання, оскільки висновок експерта не підтверджує факт ведення спільного господарства, взаємних прав та обов'язків подружжя, виховання дитини. Відсутні докази, які б свідчили про визнання ОСОБА_4 ОСОБА_9 своїм сином.
06 січня 2025 року представником позивача адвокатом Давиденко К.В. подано відповідь на відзив.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 22 січня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дукін С.В. у судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених у ньому. Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначила, що мала стосунки із ОСОБА_4 , вони були раніше знайомі, потім зустрілись і почали спільно проживати у м.Одеса, потім вона завагітніла. Проживали разом приблизно півроку, однак він одружився з іншою жінкою. Потім він загинув. Вона проживає у його будинку, де проживають його батьки. Відомості в актовий запис про народження № 148 від 29 серпня 2023 року, внесені з її слів, відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, оскільки на той час ОСОБА_4 був у зоні бойових дій. За життя він визнавав дитину.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що син надсилав фотокартки із ОСОБА_10 коли вони зустрічались, говорив, що хоче одружитись. Коли ОСОБА_11 приїхала до середнього сина, щоб той христив ОСОБА_12 , то побачили, що дитина схожа на ОСОБА_13 . Вони ОСОБА_14 допомагають, хочуть щоб ОСОБА_15 мав прізвище батька. Коли ОСОБА_10 народила і вони побачили дитину, то вирішили що їй треба допомога і зателефонувала з цього приводу сину, на що він відповів, що це хороша справа, тому у грудні 2023 року вони забрали ОСОБА_10 і дитину до себе. ОСОБА_13 приїжджав у відпустку, грався із дитиною, фотографувався, визнавав дитину, а потім загинув. Хочемо, щоб дитина мала прізвище батька.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що коли ОСОБА_1 та його син познайомились, коли син вже був призваний на військову службу. Він йому телефонував і розповідав, що познайомився із дівчиною і вони живуть разом, а коли ОСОБА_11 народила, то саме син їм повідомив, що вони знову будуть дідусем і бабусею. Він приїжджав додому, ОСОБА_11 вже на той час жила із ними, грався із дитиною, фотографував, він визнавав дитину та радів, що у нього є син. Він хотів щоб всі проживали разом. Також, він передавав ОСОБА_14 кошти, які вони завжди їй віддавали.
Представник Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно із статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 червня 2006 року, №3 роз'яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 30 серпня 2023 року Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками записані ОСОБА_16 та ОСОБА_1 .
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00046510104, сформованого 14 серпня 2024 року, відомості про батька дитини в актовий запис про народження № 148 від 29 серпня 2023 року, внесені зі слів матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Новомихайлівка, Покровського району Донецької області у віці 28 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого повторно 23 липня 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Відповідно до Висновку експерта № 332 02 липня 2024 року судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, висновки: таким чином, молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що загиблий військовослужбовець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з ймовірністю 99,9999%.
Заявою за Вх. № ЕП- 276/25-Вх. від 07 лютого 2025 року, адвокат Давденко К.В. повідомив суд про те, що ОСОБА_1 звернулась до нього із заявою про припинення представництва її інтересів та надання правової допомоги при розгляді справи №515/1601/24 в Саратському районному суді Одеської області. На підставі цього, просив суд припинити його повноваження як представника позивача ОСОБА_1 .
Судом також були досліджені копії фотознімків, на яких разом зображені позивач ОСОБА_1 та покійний ОСОБА_4 .
Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.
Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23).
Факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Верховний Суд в постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23) виснував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
Отже, висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів та підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку.
Як встановлено у даній справі відповідно до Висновку експерта № 332 02 липня 2024 року судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, встановлено, що загиблий військовослужбовець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з ймовірністю 99,9999%.
Згідно з положеннями статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Принцип диспозитивності у цивільному судочинстві реалізується шляхом вільного використання та розпорядження такими процесуальними правами, які, зокрема впливають на виникнення, рух, розвиток і закінчення судового розгляду (право на звернення з позовом, право на зміну предмета або підстав позову), випливають з участі у розгляді справи, забезпечують сторонам належний судовий захист.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Верховний Суд у постановах від 11 липня 2023 року в справі № 449/433/22 (провадження № 61-4176св23), від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18) виснував, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнали та зазначили, що за життя ОСОБА_17 визнавав батьківство сина, турбувався про дитину.
Крім того, на доведеність позовних вимог судом дослідженні копії фотознімків; свідоцтво та актовий запис про народження малолітнього ОСОБА_5 .
Заперечуючи вказаний факт, відповідач, Міністерство оборони України, в порядку, передбаченому статтею 81 ЦПК України, не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження своїх доводів, побудувавши їх на припущеннях.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не перебували у зареєстрованому шлюбі, посилання відповідача на те, що починаючи з серпня 2023 року по червень 2024 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не звернулись до відповідних органів державної реєстрації актів цивільного стану чи до суду з метою визначення походження дитини, що поведінка ОСОБА_18 свідчить про небажання визнання батьківства ОСОБА_19 відносно ОСОБА_5 є припущенням відповідача, і спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами.
При вирішенні спору в цій справі суд зауважує, що визнання ОСОБА_4 батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 відповідає інтересам малолітньої дитини, дані про батька якої наразі зазначені зі слів матері. Негативних наслідків для дитини судом не встановлено.
Суд також враховує психологічне значення для дитини рішення суду про визнання батьківства, оскільки завдяки цьому рішенню дитина одержує можливість реалізувати своє природне право знати свого батька, носити його прізвище.
Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до абз. 11 п. 20 гл. 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно п. 2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства).
Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ вказаних Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо встановлення факту батьківства є обґрунтованими, встановлені судом обставини і надані позивачем відомості свідчать про походження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Новомихайлівка, Покровського району Донецької області, відносно сина ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області.
Внести зміни до актового запису про народження № 148 від 29 серпня 2023 року складеного Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), відносно дитини ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Татарбунари, Білгород-Дністровського району Одеської області, вказавши в графі «відомості про батька» - ОСОБА_4 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Татарбунари, Одеської області, РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України та змінити прізвище дитини з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий 14 жовтня 2024 року органом 5146, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: Адвокат Дукін Сергій Васильович, свідоцтво про право на зайняття адвоктською діяльністю № 1780 від 02 червня 2009 року, видане Одеською обласною КДКА на підставі рішення № 34/155 від 29 травня 2009 року, адреса: вул. Центральна, 37, офіс 5, м. Татарбунари, Білгород-Дністровський район Одеська область.
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий 07 грудня 2006 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий 08 серпня 1997 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Міністерство оборони України, адреса: проспект Повітряних сил України, 6, м. Київ-168, 03168, код ЄДРПОУ: 00034022.
Повний текст рішення складено 06 травня 2025 року.
Суддя К. Ю. Рязанова