Єдиний унікальний № 510/474/25
Провадження № 1-кп/510/328/25
06.05.25 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні у залі суду м. Рені Одеської області матеріали обвинувального акту, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2024 № 12024162150001614 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.1 ст.305 КК України,
04.03.2021 р. у провадження Ренійського районного суду Одеської області надійшли матеріали обвинувального акту, внесеного до ЄРДР 06.12.2024 № 12024162150001614 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.1 ст.305 КК України.
У ході проведення підготовчого судового засідання, прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування було дотримано всіх вимог діючого КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту, не вбачається.
Захисник ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_5 , проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, не заперечували.
Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченої, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підсудний Ренійському районному суду Одеської області, підстави для закриття чи зупинення провадження, повернення обвинувального акту прокурору чи направлення його до відповідного суду для визначення підсудності, не має, тому суд вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту, який проводити у відкритому судовому засіданні у залі Ренійському районному суду Одеської області із викликом сторін кримінального провадження.
Також прокурор надав клопотання № 2426 від 07.04.2025 р. про обрання обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що «…Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбала наркотичний засіб - канабіс, обіг якого обмежено та в подальшому зберігала його у невстановленому досудовим розслідуванням місці. Надалі, 06.12.2024 приблизно о 19 год. 44 хв., ОСОБА_5 слідуючи в якості пасажиру на рейсовому автобусі марки «Neoplаn» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався за маршрутом Україна (м. Одеса) - Болгарія (м. Варна), на виїзд з території України через паромний пункт пропуску «Орлівка», сполученням «Орлівка-Ісакча», який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Паромна дорога 1, в зоні діяльності Одеської митниці Держмитслужби, сховала до особистої дорожньої сумці серед особистих речей поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом - канабіс, обіг якого обмежено, з метою подальшого незаконного переміщення через державний кордон України та не заявила представникам будь-якого правоохоронного органу про наявність у неї наркотичного засобу, тим самим засвідчила про відсутність у неї товарів, які під час переміщення через митний кордон України підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження, не задекларувавши зазначену речовину у встановленому порядку при здійсненні митного контролю.
Під час здійснення спільного прикордонно-митного контролю та проведення митного огляду автобусу марки «Neoplаn» реєстраційний номер НОМЕР_1 , співробітниками Одеської митниці Держмитслужби та прикордонним нарядом ДПСУ в її дорожній сумці серед особистих речей виявлено та вилучено прихований у вищезазначений спосіб наркотичний засіб - канабіс, приблизною вагою 2 гр., обіг якого обмежено, який ОСОБА_5 намагалася незаконно перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 № 770, канабіс відповідно до Списку № 1 Таблиці II віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
Своїми умисними діями, які полягали в закінченому замаху на контрабанду наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305 КК України.
06.12.2024 року о 22 годині 05 хвилин ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України.
07.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305 КК України. 09.12.2024 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб до 03 лютого 2025 включно.
Обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
- повідомленням Одеської митниці про протиправне діяння, що містить ознаки злочину;
- протоколом огляду місця події від 06.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протоколами допиту свідків;
- протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України;
висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів);
- іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.
Відомості, які отримані в результаті проведення досудового розслідування дають можливість встановити беззаперечну причетність ОСОБА_5 до закінченого замаху на контрабанду наркотичного засобу, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також інші відомості про обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, матимуть значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність обвинуваченої до вчинення кримінального правопорушення за обставинами кримінального провадження.
Враховуючи викладене, що усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину і наступного покарання, обвинувачена ОСОБА_5 , будучи офіційно не працевлаштована, обвинувачується за злочин, передбачений ч. 2 ст.15 ч. 1 ст. 305 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 схильна до вчинення кримінальних правопорушень, може продовжити аналогічну злочинну діяльність, а також без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватись від суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України:
1) усвідомлюючи можливість її засудження до покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, в т.ч. на території іншої держави, оскільки підозрювана має законні підстави для безперешкодного виїзду за кордон, що свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
2) є підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які викривають її злочинну діяльність, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо, що підтверджує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме тим, що ОСОБА_5 вчинила тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, у зв'язку з чим з метою уникнення покарання матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання чи особистої поруки також не забезпечить в повній мірі виконання покладених на неї обов'язків у зв'язку з тим, що вона, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
У зв'язку з вищевикладеним, досудове слідство вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж цілодобовий домашній арешт з забороною залишати своє місце проживання.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тому, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно враховувати норми міжнародного права та практику Європейського суду з прав людини.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження уявляється доцільним продовження покладення на обвинувачену ОСОБА_5 наступних, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків:
1) здати на зберігання до ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
2) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
3) прибувати до слідчого СВ УСБУ в Одеські області та прокурора за кожною вимогою..
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 36, 131, 132, 176 - 178, 181, 184, 194, 199, 314 КПК України, - ПРОШУ:
Обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком 60 діб.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) здати на зберігання до ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
2) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
3) прибувати до слідчого СВ УСБУ в Одеські області та прокурора за кожною вимогою….».
У підготовчому судовому засіданні, прокурор уточнив, що на обвинувачену слід покласти обов'язок «прибувати до суду за кожною вимогою», замість «прибувати до слідчого СВ УСБУ в Одеські області та прокурора за кожною вимогою».
Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала захисника.
Відносно клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, обвинуваченій ОСОБА_5 , з урахуванням думки учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України «Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби...».
Як слідує із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.305 КК України, що відноситься до тяжких злочинів.
Відповідно до ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного,
обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
В своєму клопотанні прокурор вказав, що необхідно обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, відносно підозрюваної ОСОБА_5 у зв'язку з наявністю ризиків передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України та в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, виїжджати за кордон на законних підставах.
Поняття «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Нечипорук та Йонкало проти України»).
З матеріалів доданих до обвинувального акту (реєстру матеріалів досудового розслідування) вбачається, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 06.12.2024; протоколом допиту свідків; іншими нормативно-процесуальними матеріалами кримінального провадження, у їх цілісній сукупності.
Враховуючи те, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме: питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то суд на підставі розумної, об'єктивної, зваженої та обґрунтованої оцінки сукупності отриманих доказів лише зазначає, що причетність обвинуваченого до вчинення злочину, обвинувачення яке йому повідомлено, є вірогідним та достатнім для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Враховуючи вищевказане, суд погоджується із прокурором та вважає, що існує обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.305 КК України.
Також суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тому, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно враховувати норми міжнародного права та практику Європейського суду з прав людини.
Тому суд вважає, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, зазначених у клопотання прокурора, та вважає їх обґрунтованими.
Також, суд звертає увагу на те, що обвинувачена, ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке пов'язане з контрабандою наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, що свідчить про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
При цьому, суд враховує те, що обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінальному правопорушенні та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винуватою у злочині, у вчиненні якого вона обвинувачується, не свідчать про достатність підстав стверджувати, що при застосуванні щодо обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачена буде перешкоджати повному, швидкому та об'єктивному розслідуванню кримінального провадження будь-яким способом.
У зв'язку з вищенаведеним, суд переконливо вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж домашній арешт, шляхом заборони залишати місце проживання у певний період доби, з застосуванням відповідних обов'язків, передбачених нормами КПК України.
Враховуючи вказане, приймаючи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_5 раніше не судима, має постійне місце проживання з родичами, суд вважає за можливе та достотне застосувати відносно обвинуваченої запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк не більше 60 днів з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Судом також враховано те, що відносно ОСОБА_5 , слідчим суддею: 09.12.2024 р. було обрано запобіжній захід у виді цілодобового домашнього арешту; 03.02.2025 р. було обрано запобіжній захід у виді нічного домашнього арешту (згідно реєстру матеріалів кримінального провадження, доданого до обвинувального акту).
Керуючись ст.ст.176-178,181,194,196,314-316,395 КПК України, суд
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2024 № 12024162150001614 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.1 ст.305 КК України, призначити до судового розгляду на 20.05.2025 року об 11:30 год. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ренійського районного суду Одеської області у залі судових засідань, за участю прокурора, захисника та обвинуваченої.
Обрати, обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, шляхом заборони залишати місце проживання з 22:00 год. до 06:00 год. за адресом: АДРЕСА_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто: по 05 липня 2025 р., (включно).
Строк дії ухвали рахувати з моменту її винесення, тобто: 06.05.2025 р. 11:50 год. по 05.07.2025 р. 11:50 год. (включно).
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) здати на зберігання до ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; 2) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; 3) прибувати до суду за кожною вимогою.».
Повідомити обвинувачену ОСОБА_5 письмово під розпис про покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до неї можуть бути застосовано більш жорстокий запобіжний захід і на неї може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у виді домашнього арешту, покласти на працівників поліції № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити обвинуваченій ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченому протягом семи днів з моменту вручення йому копії.
Суддя ОСОБА_1