Справа № 522/9558/25
Провадження 2-н/522/3551/25
06 травня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В. розглянувши заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_1 ,-
05 травня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію, у якій заявник просить стягнути з боржника заборгованість за теплову енергію розмірі 4 871,44 гривень, а також здійснити розподіл судових витрат.
За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Згідно ч.1 ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексо
Разом з цим, приписами ч.1ст.30 ЦПК України визначено, зокрема, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. В постанові також зазначено, що позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Предметом даної справи є стягнення заборгованості за теплову енергію, що постачається на об'єкт споживача, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 що територіально знаходиться в Приморському районі міста Одеси.
Проте, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 05.05.2025 року №425489262 вбачається, що право власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 було припинено 01.06.2009 року у зв'язку з відчуженням права власності, та право часткової власності на зазначений об'єкт нерухомого майна зареєстровано за іншими особами.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Згідно п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено, зокрема, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України вказано, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Проте, на думку суду, заявник належним чином не довів наявності підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату теплової енергії, оскільки, останній не є власником майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п.1, 8 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 30, 160-168, 260, 353, 378 ЦПК України суд,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію.
Роз'яснити заявою Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси», що згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.
Суддя Косіцина В.В.