Справа № 522/9520/25
Провадження по справі № 1-кс/522/3044/25
(повний текст)
05 травня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання клопотання слідчого СВ Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.12.2022 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років,
підозрюваного в рамках кримінального провадження №12025163520000134 від 03.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
ОСОБА_4 у березні 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, маючи прямий умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, з корисливих мотивів, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, при невстановлених обставинах, незаконно придбав невстановлену кількість бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, які в подальшому незаконно зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці з метою збуту.
В подальшому, 14 березня 2024 року приблизно о 14 годині 19 хвилин ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на збут бойових припасів, з корисливих мотивів, перебуваючи біля будинку №69/71 по вулиці Розкидайлівська у м. Одесі, незаконно збув (продав) ОСОБА_7 два корпуси ручної осколкової гранати РГД-5 з двома запалами з маркуванням «285, 74 УЗРГМ 583» та «74 УЗРГМ ППМ», за що отримав від нього 4000 гривень.
Встановлено, що два корпуси ручної осколкової гранати РГД-5 являються конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини в металевому корпусі та належать до вибухових речовин.
Два запали УЗРГМ являються засобами підриву та належать до бойових припасів.
Два корпуси гранат РГД-5 та два запали УЗРГМ конструктивно сумісні, безперешкодно з'єднуються між собою і в сукупності утворюють дві ручні осколкові гранати РГД-5.
Ручні осколкові гранати РГД-5 являються вибуховими пристроями промислового виготовлення та належать до бойових припасів, до вибуху придатні.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у травні 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, маючи прямий умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, з корисливих мотивів, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, при невстановлених обставинах, незаконно придбав невстановлену кількість бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, які в подальшому незаконно зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці з метою збуту.
В подальшому, 02 травня 2025 року приблизно о 18 годині 54 хвилин ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на збут бойових припасів, з корисливих мотивів, перебуваючи біля будинку №69/71 по вулиці Розкидайлівська у м. Одесі, незаконно збув (продав) ОСОБА_7 корпус гранати «Ф1», запал типу УЗРГМ із маркуванням та тавруванням на спусковому важелі «97-71 УЗРГМ УЗЧП», та маркуванням на внутрішній поверхні «386-176-71» та ручну димову гранат ДГ-01, за що отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 4000 гривень.
Вказані гранати відносяться до III категорії небезпечності, а запал типу УЗРГМ відноситься до II категорії небезпечності.
02 травня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та в подальшому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, а саме носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами ідентифікації грошових коштів, протоколами огляду предмету, протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України.
У зв'язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, вчинити нові кримінальні правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, пояснивши, що ризики відсутні, просили застосувати заставу у мінімальному розмірі, або домашній арешт.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: протоколами ідентифікації грошових коштів, протоколами огляду предмету, протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, який карається позбавлення волі на строк до 7 років, підозрюваний раніше судимий, ухиляється від відубвання покарарння за ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.12.2022, офіційно не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність в підозрюваного міцних соціальних зв'язків, є підстави вважати що станом на теперішній час існує низка ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин та розуміє що йому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити нові кримінальні правопорушення.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, що, згідно ст. 183 ч.2 п.5 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що органом досудового розслідування проводяться першочергові слідчі дії з метою встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому є вірогідність що підозюваний може вчиняти будь-які дії, передбачені ст. 177 КПК України.
На думку слідчого судді мають місце зазначені прокурором ризики, передбачені п.п.1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого злочину у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 ;
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_4 .
За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_4 не запобігатиме наведеним ризикам.
Враховуючи наведені міркування, на думку слідчого судді, обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що рамках вказанного кримінального провадження ще не проведені усі необхідні слідчі дії, не встановлені усі причетні до вчинення злочину особи, а тому вірогідність наявності зазначених ризиків дуже висока.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачення ч.1 ст. 263 КК України 03.05.2025. Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 лютого 2025 року (справа №369/16172/20), виходячи з положень статей 115, 219 КПК, при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк, а тому досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 04.07.2025, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід
Щодо розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, а також практику ЄСПЛ, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2025 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя, враховуючи вимоги абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваної, яка раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі до 7 років, згідно наданих слідчим документів, підозрюваний ухиляється від відубвання реального покарання згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 20.12.2022, ніде не навчається, офіційно не працює, не одружений, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, його характеристики, доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за доцільне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у максимальному розмірі - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 176- 178, 183, 186, 193, 194- 197, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», на 60 днів в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 30.06.2025 включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрювану; провадження по справі 1-кс/522/3044/25.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного, до 30.06.2025 включно, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до прокурора, слідчого або суду за вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання особи підозрюваного, тобто з 02.05.2025.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 06.05.2025 року о 10:00 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя ОСОБА_8