Справа № 522/564/25
Провадження № 2/522/3376/25
23 квітня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря - Зелінська К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовом Обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Аркадії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
10.01.2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Обслуговуючого кооперативу “Жемчужина Аркадії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 35210,58 гривні, а також суму сплаченого судового збору.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.01.2025 року - провадження у справі відкрито. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження.
17.03.2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача, у якому заявник вказує на те, що не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі.
У судове засідання призначене на 23.04.2025 року сторони не з'явились, про дату та час судового засідання повідомленні належним чином.
Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст.. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1032051 від 14.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 з 15.02.2018 по 23.08.2024 була зареєстрована за адресою у АДРЕСА_1 , що у Рівненській області.
З Акту прийому-передачі в тимчасове користування від 22.02.2021 року та з Договору № 2-15-8/51 купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна від 22.02.2021 року вбачається, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Згідно протоколу №1 Установчих зборів ОК “Жемчужина Аркадії» від 03.04.2019 року, прийнято рішення про створення ОК ““Жемчужина Аркадії».
Згідно акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.06.2021 року, ТОВ “Бізнес інвест буд» передало на баланс ОК ““Жемчужина Аркадії» багатоповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_3 .
У статуті ОК “Жемчужина Аркадії» вказано, що обслуговуючий кооператив був створений для експлуатації та управління житловим комплексом, що складається з чотирьох багатоповерхових будинків, та до складу яких входить багатоповерховий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до п.2.1. Розділу 2 статуту ОК “Жемчужина Аркадії», метою кооперативу є задоволення економіних, соціальних та інших потреб членів кооперативу (асоційованих членів) на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Завданнями кооперативу є здійснення експлуатацію та ремонт будинку та прибудинкової територіх за рахунок коштів кооперативу, сприяє членам кооперативу в отриманні житлово-комунальних послуг.
Згідно наданого позивачем розрахунку, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги в період з грудня 2022 року по жовтень 2024 року (включно) становить 31691,77 гривень.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що до житлово-комунальних послуг належать: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
У постанові КЦС ВС від 23.11.2022 у справі № 761/43664/18 вказано, що частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Згідно статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
У ч.1 ст. 10 Закону вказано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
На підставі наданих суду доказів, було встановлено, що ОК “Жемчужина Аркадії» надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_3 ,де, зокрема, розташовано майно ОСОБА_1 , тоді як остання належним чином не виконує свої обов'язки, які є похідними від належних їй, як абсолютному володарю майна, правомочностей володіння, користування та розпорядження майном, не вносячи плати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Доказів зворотного суду - не було надано.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також З проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
За змістом ст.552, ч. 2 ст.625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов'язання, його борг складає: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Сума заборгованості за житлово-комунальні послуги складає 31691,77 грн. сума інфляційних втрат складає 3306,76 грн., сума 3% річних за прострочення виконання зобов'язань складає 212,05 грн.
Будь-яких заперечень щодо розрахунку заборгованості, доказів спростування наявності заборгованості відповідачем до суду надано не було.
Тому, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги у повному обсязі.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, розмір якого становить 3 028,00 гривень.
Згідно платіжної інструкції №3459 від 26.09.2024 року, ОК “Жемчужина Аркадії» сплатило в якості судового збору грошову суму у розмірі 3 028,00 гривень.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору - підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 530, 612, 625, 628, 638ЦК України, ст.ст. 77, 79, 80, 141, 263 - 265, 279, 282-283 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Аркадії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Аркадії» (ЄДРПОУ 42930636) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 31691,77 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Аркадії» (ЄДРПОУ 42930636) інфляційні витрати у розмірі 3306,76 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Аркадії» (ЄДРПОУ 42930636) 3% річних у розмірі 212,05 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Аркадії» (ЄДРПОУ 42930636) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 29.04.2025 року.
Суддя А.В. Науменко