Справа № 947/9830/25
Провадження № 1-кс/947/4917/25
18.04.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представників ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які приймали участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025160000000263 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025160000000263 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Обставини кримінального правопорушення викладені стороною обвинувачення у клопотанні.
У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речового доказу, запобіганню спробам пошкодження, перетворення, відчуження просить накласти арешт на майно, вилучене 03.04.2025, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 оголосила клопотання, вимоги якого просила задовольнити вказуючи на те, що виявлене та вилучене майно визнано речовим доказом у справі. Повідомила, що документів про право користування чи володіння приміщенням де відбулася слідча дія надано не було ані слідчому при здійсненні обшуку, ані до заперечень до клопотання про арешт майна. Тобто вказати хто є власником вилученого майна не має можливості, до теперішнього часу органом досудового розслідування не встановлено власника тимчасово вилученого майна, оскільки документи такі не були надані. Окрім зазначеного, щодо обґрунтованості самого клопотання, прокурор зазначила, що номери телефонів та апаратура, які зазначені у клопотанні є фактично SIM-банки та є спеціальною апаратурою , яка має такі властивості змінювати номери телефонів та номери ІМЕІ. Прокурор вказує на те, що вказані речові докази необхідно дослідити щоб не втратити інформацію, щодо можливості причетності осіб до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що як свідкам так і матері підозрюваного телефонували одні номери телефону. Повідомила, що є реєстрація іншого кримінального правопорушення де з такого ж номеру телефону, з яким контактували з підозрюваним, які знаходяться в зоні дії базової станції, що знаходиться саме за вказаною адресою там де знаходиться обладнання відбувалися шахрайські дії. Також прокурор повідомила, що в наступне судове засідання може надати відеозапис протоколу обшуку де зазначені вказані обставини, а саме особа яка приймала участь у слідчій дії ОСОБА_4 просто був присутній, жодних документів як про оренду зазначеного нерухомого майна так і про належність вилученої апаратури та устаткування, не надав навіть по теперішній час . Тому прокурор, з метою збереження речових доказів та проведення ряду експертиз, оглядів просила клопотання слідчого задовольнити у повному обсязі.
Разом з тим на запитання слідчого судді відносно того, чи призначено на теперішній час будь-які експертизи щодо вилученого майна, прокурор повідомила, що таких експертиз не призначено.
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання, повідомив, що йому не відомо про існування яка може змінювати номери телефонів. Зазначив, що в було надано дозвіл на проведення обшуку в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування за ознаками вчинення кримінальних правопорушень , передбачених п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України тому йому не зрозуміло посилання прокурора на вчинення будь-яких шахрайських дій, оскільки відсутня кваліфікація кримінального правопорушення за ст. 190 КК України. Захисник звернув увагу, що дане кримінальне провадження зареєстровано 14.03.2025 року, натомість шахрайські дії, про які мова йде в ухвалі про надання дозволу на обшук, відбулися у 2024 році. Не зрозуміло яке має відношення ОСОБА_8 має до даного кримінального провадження, у якої невстановлена особа шахрайським способом заволоділа грошовими коштами у розмірі 61250 дол. США. Повідомив, що в письмових запереченнях ним чітко зазначено, що ОСОБА_4 здійснює відповідну підприємницьку діяльність за вказаною адресою, техніка яка була вилучена відноситься до техніки яка не є комп'ютерною технікою,він надає відповідні послуги та сплачує податки. Вважає, що вилучена техніка в рамках даного кримінального провадження не може вважатися доказом, оскільки не має відношення до даного кримінального провадження. Постанова слідчого про віднесення даної техніки до речових доказів, на його думку є необґрунтованою. Наголосив на тому, що дане клопотання підписане та подане слідчим, натомість як дане клопотання має бути подане виключно прокурором, оскільки особа у якої було вилучено майно, не має ніякого процесуального статусу в рамках даного кримінального провадження та є третьою особою, відносно якої вирішується арешт майна. З огляду на зазначено просить відмовити у задоволенні клопотання та повернути майно власнику.
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 підтримав думку адвоката ОСОБА_5 , поряд з цим додав, що у даному кримінальному провадженні було визнано речовим доказом слідчим, а не прокурором. Крім того зазначив, що під час проведення обшуку ОСОБА_4 надавав вільний доступ до приміщення допомагав у відшуканні наявної інформації та добровільно надав сім-карту , яка була зазначена оперативними працівниками, хоча її і не було зазначено в ухвалі, що на його думку, прямо вказує на те, що він забезпечив повний доступ. Звернув увагу, що арешт на комп'юторні системи чи їх частини накладається лише у випадках доступ до комп'юторних систем чи іншого обладнання обмежується їх власником, володільцем, або з метою подолання системи логічного захисту. Натомість будь-якого перешкоджання не було, надавалась будь-яка інформація, все що потрібно було надавалось. Повідомив, що на початку обшуку було повідомлено слідчого про те, що будуть надавати будь-яку необхідну інформацію , однак у подальшому працівниками поліції було зазначено, що за вказівкою керівництва зазначене обладнання вони вилучають. Не зважаючи на це працівники поліції припинили підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_4 , оскільки вилучили взагалі все обладнання, дозвіл на яке в установленому законом порядку надано державою. Також звернув увагу, що орган досудового розслідування в розумінні 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів та обставин на які послався у клопотанні, зокрема щодо необхідності збереження речового доказу, а також не звернуто увагу, що у своєму клопотанні орган досудового розслідування не надав оцінку правовим підставам арешту майна. На підставі викладеного у задоволенні клопотання просив відмовити.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, подані заперечення, слідчий суддя прийшов до наступного.
Як вбачається з клопотання, у провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000000263 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 11 ч. 2 ст. 115, ч.ч. 1 ст. 263 КК України.
03.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук під час якого у приміщенні на 3 поверсі виявлено та вилучено:
- коробки від стартових пакетів (без SIM-карт) оператору ПрАТ «Київстар» від наступних номерів телефонів:
НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , НОМЕР_49 , НОМЕР_50 , НОМЕР_51 , НОМЕР_52 , НОМЕР_53 , НОМЕР_54 , НОМЕР_55 , НОМЕР_56 , НОМЕР_57 , НОМЕР_58 , НОМЕР_59 , НОМЕР_60 , НОМЕР_61 , НОМЕР_62 , НОМЕР_63 , НОМЕР_64 , НОМЕР_65 , НОМЕР_66 , НОМЕР_67 , НОМЕР_68 , НОМЕР_69 , НОМЕР_70 , НОМЕР_71 , НОМЕР_72 , НОМЕР_73 , НОМЕР_74 , НОМЕР_75 , НОМЕР_76 , НОМЕР_77 , НОМЕР_78 , НОМЕР_79 , НОМЕР_80 , НОМЕР_81 , НОМЕР_82 , НОМЕР_83 , НОМЕР_84 , НОМЕР_85 , НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 , НОМЕР_89 , НОМЕР_90 , НОМЕР_91 , НОМЕР_92 , НОМЕР_93 , НОМЕР_94 , НОМЕР_95 , НОМЕР_96 ;
- коробки від стартових пакетів (без SIM-карт) оператору ПрАТ «ВФ Україна» від наступних номерів телефонів: НОМЕР_97 , НОМЕР_98 , НОМЕР_99 , НОМЕР_100 , НОМЕР_101 , НОМЕР_102 , вказані стартові пакети упаковано до сейф-пакету RAWO 151101;
- SIM-банк для розміщення 16 SIM-карт в якому знаходяться SIM-карти з наступними мобільними номерами телефонів:
НОМЕР_103 , НОМЕР_104 , НОМЕР_105 , НОМЕР_106 , НОМЕР_107 , НОМЕР_108 , НОМЕР_109 , НОМЕР_110 , НОМЕР_111 , НОМЕР_112 , НОМЕР_113 , НОМЕР_114 , НОМЕР_115 , НОМЕР_116 , НОМЕР_117 , НОМЕР_118 ;
- SIM-банк для розміщення 16 SIM-карт в якому знаходяться SIM-карти з наступними мобільними номерами телефонів:
НОМЕР_119 , НОМЕР_120 , НОМЕР_121 , НОМЕР_122 , НОМЕР_123 , НОМЕР_124 , НОМЕР_125 , НОМЕР_126 , НОМЕР_127 , НОМЕР_128 , НОМЕР_129 , НОМЕР_130 , НОМЕР_131 , НОМЕР_132 , НОМЕР_133 , НОМЕР_134 , вищевказані SIM-банки та SIM-карти упаковано до картонної коробки;
- «Four Channels GSM Gateaway» модель «GOIP4» номер «E10TD12067179», «Four Channels GSM Gateaway» модель «GOIP4» номер «E17TD12108627», «Four Channels GSM Gateaway» модель «GOIP4» номер пошкоджений «МRM17011789», «Four Channels GSM Gateaway» модель «GOIP4» номер пошкоджений «1BTN160618833» та чотири зарядних пристрої до них марки «Nalin», а також два кабелі і 32 антени для сім-банків, упаковано до картонної коробки;
- SSD диск марки «Dato» №DS700SSD-120GB з комп'ютера №1, SSD диск марки «Transcend» №C21589-0266 з комп'ютера №2, SSD диск марки «Transcend» №C19508-0400 з комп'ютера №3, SSD диск марки «wibrand» №W12.5SSD/SP120GBST, упаковано до сейф-пакету KIV 2115328;
- SIM-банк для розміщення 96 SIM-карт в якому знаходяться SIM-карти з наступними мобільними номерами телефонів:
НОМЕР_135 , НОМЕР_136 , НОМЕР_137 , НОМЕР_138 , НОМЕР_139 , НОМЕР_140 , НОМЕР_141 , НОМЕР_142 , НОМЕР_143 , НОМЕР_144 , НОМЕР_145 , НОМЕР_146 , НОМЕР_147 , НОМЕР_148 , НОМЕР_149 , НОМЕР_150 , НОМЕР_151 , НОМЕР_152 , НОМЕР_153 , НОМЕР_154 , НОМЕР_155 , НОМЕР_156 , НОМЕР_157 , НОМЕР_158 , НОМЕР_159 , НОМЕР_160 , НОМЕР_161 , НОМЕР_162 , НОМЕР_163 , НОМЕР_164 , НОМЕР_165 , НОМЕР_166 , НОМЕР_167 , НОМЕР_168 , НОМЕР_169 , НОМЕР_170 , НОМЕР_171 , НОМЕР_172 , НОМЕР_173 , НОМЕР_174 , НОМЕР_175 , НОМЕР_176 , НОМЕР_177 , НОМЕР_178 , НОМЕР_179 , НОМЕР_180 , НОМЕР_181 , НОМЕР_182 , НОМЕР_183 , НОМЕР_184 , НОМЕР_185 , НОМЕР_186 , НОМЕР_187 , НОМЕР_188 , НОМЕР_189 , НОМЕР_190 , НОМЕР_191 , НОМЕР_192 , НОМЕР_193 , НОМЕР_194 , НОМЕР_195 , НОМЕР_196 , НОМЕР_197 , НОМЕР_198 , НОМЕР_199 , НОМЕР_200 , НОМЕР_201 , НОМЕР_202 , НОМЕР_203 , НОМЕР_204 , НОМЕР_205 , НОМЕР_206 , НОМЕР_207 , НОМЕР_208 , НОМЕР_209 , НОМЕР_210 , НОМЕР_211 , НОМЕР_212 , НОМЕР_213 , НОМЕР_214 , НОМЕР_215 , НОМЕР_216 , НОМЕР_217 , НОМЕР_218 , НОМЕР_219 , НОМЕР_220 , НОМЕР_221 , НОМЕР_222 , НОМЕР_223 , НОМЕР_224 , НОМЕР_225 , НОМЕР_226 , НОМЕР_227 , НОМЕР_228 , НОМЕР_229 , вищевказані SIM-банк та SIM-карти упаковано до картонної коробки;
- SIM-банк для розміщення 128 SIM-карт в якому знаходяться SIM-карти з наступними мобільними номерами телефонів:
НОМЕР_230 , НОМЕР_231 , НОМЕР_232 , НОМЕР_233 , НОМЕР_234 , НОМЕР_235 , НОМЕР_236 , НОМЕР_237 , НОМЕР_238 , НОМЕР_239 , НОМЕР_240 , НОМЕР_241 , НОМЕР_242 , НОМЕР_243 , НОМЕР_244 , НОМЕР_245 , НОМЕР_246 , НОМЕР_247 , НОМЕР_248 , НОМЕР_249 , НОМЕР_250 , НОМЕР_251 , НОМЕР_252 , НОМЕР_253 , НОМЕР_254 , НОМЕР_255 , НОМЕР_256 , НОМЕР_257 , НОМЕР_258 , НОМЕР_259 , НОМЕР_260 , НОМЕР_261 , НОМЕР_262 , НОМЕР_263 , НОМЕР_264 , НОМЕР_265 , НОМЕР_266 , НОМЕР_267 , НОМЕР_268 , НОМЕР_269 , НОМЕР_270 , НОМЕР_271 , НОМЕР_272 , НОМЕР_273 , НОМЕР_274 , НОМЕР_275 , НОМЕР_276 , НОМЕР_277 , НОМЕР_278 , НОМЕР_279 , НОМЕР_280 , НОМЕР_281 , НОМЕР_282 , НОМЕР_283 , НОМЕР_284 , НОМЕР_285 , НОМЕР_286 , НОМЕР_287 , НОМЕР_288 , НОМЕР_289 , НОМЕР_290 , НОМЕР_291 , НОМЕР_292 , НОМЕР_293 , НОМЕР_294 , НОМЕР_295 , НОМЕР_296 , НОМЕР_297 , НОМЕР_298 , НОМЕР_299 , НОМЕР_300 , НОМЕР_301 , НОМЕР_302 , НОМЕР_303 , НОМЕР_304 , НОМЕР_305 , НОМЕР_306 , НОМЕР_307 , НОМЕР_308 , НОМЕР_309 , НОМЕР_310 , НОМЕР_311 , НОМЕР_312 , НОМЕР_313 , НОМЕР_314 , НОМЕР_315 , НОМЕР_316 , НОМЕР_317 , НОМЕР_318 , НОМЕР_319 , НОМЕР_320 , НОМЕР_321 , НОМЕР_322 , НОМЕР_323 , НОМЕР_324 , НОМЕР_325 , НОМЕР_326 , НОМЕР_327 , НОМЕР_328 , НОМЕР_329 , НОМЕР_330 , НОМЕР_331 , НОМЕР_332 , НОМЕР_333 , НОМЕР_334 , НОМЕР_335 , НОМЕР_336 , НОМЕР_337 , НОМЕР_338 , НОМЕР_339 , НОМЕР_340 , НОМЕР_341 , НОМЕР_342 , НОМЕР_343 , НОМЕР_344 , НОМЕР_345 , НОМЕР_346 , НОМЕР_347 , НОМЕР_348 , НОМЕР_349 , НОМЕР_350 , НОМЕР_351 , НОМЕР_352 , НОМЕР_353 , НОМЕР_354 , НОМЕР_355 , НОМЕР_356 , НОМЕР_357 ,
вищевказані SIM-банк та SIM-карти упаковано до 2 (двох) картонних коробок;
- SIM-банк для розміщення 128 SIM-карт в якому знаходяться 101 SIM-карти з наступними мобільними номерами телефонів:
НОМЕР_358 , НОМЕР_359 , НОМЕР_360 , НОМЕР_361 , НОМЕР_362 , НОМЕР_363 , НОМЕР_364 , НОМЕР_365 , НОМЕР_366 , НОМЕР_367 , НОМЕР_368 , НОМЕР_369 , НОМЕР_370 , НОМЕР_371 , НОМЕР_372 , НОМЕР_373 , НОМЕР_374 , НОМЕР_375 , НОМЕР_376 , НОМЕР_377 , НОМЕР_378 , НОМЕР_379 , НОМЕР_380 , НОМЕР_381 , НОМЕР_382 , НОМЕР_383 , НОМЕР_384 , НОМЕР_385 , НОМЕР_386 , НОМЕР_387 , НОМЕР_388 , НОМЕР_389 , НОМЕР_390 , НОМЕР_391 , НОМЕР_392 , НОМЕР_393 , НОМЕР_394 , НОМЕР_395 , НОМЕР_396 , НОМЕР_397 , НОМЕР_398 , НОМЕР_399 , НОМЕР_400 , НОМЕР_401 , НОМЕР_402 , НОМЕР_403 , НОМЕР_404 , НОМЕР_405 , НОМЕР_406 , НОМЕР_407 , НОМЕР_408 , НОМЕР_409 , НОМЕР_410 , НОМЕР_411 , НОМЕР_412 , НОМЕР_413 , НОМЕР_414 , НОМЕР_415 , НОМЕР_416 , НОМЕР_417 , НОМЕР_418 , НОМЕР_419 , НОМЕР_420 , НОМЕР_421 , НОМЕР_422 , НОМЕР_423 , НОМЕР_424 , НОМЕР_425 , НОМЕР_426 , НОМЕР_427 , НОМЕР_428 , НОМЕР_429 ,
вищевказані SIM-банк та SIM-карти упаковано до 3 (трьох картонної коробки;
- SIM-банк для розміщення 32 SIM-карт в якому знаходяться SIM-карти з наступними мобільними номерами телефонів:
НОМЕР_430 , НОМЕР_431 , НОМЕР_432 , НОМЕР_433 , НОМЕР_434 , НОМЕР_435 , НОМЕР_436 , НОМЕР_437 , НОМЕР_438 , НОМЕР_439 , НОМЕР_440 , НОМЕР_441 , НОМЕР_442 , НОМЕР_443 , НОМЕР_444 , НОМЕР_445 , НОМЕР_446 , НОМЕР_447 , НОМЕР_448 , НОМЕР_449 , НОМЕР_450 , НОМЕР_451 , НОМЕР_452 , НОМЕР_453 , НОМЕР_454 , НОМЕР_455 , НОМЕР_456 , НОМЕР_457 , вищевказані SIM-банк та SIM-карти упаковано до сейф-пакету QHY 0180596;
- SIM-банк для розміщення 16 SIM-карт в якому знаходяться SIM-карти з наступними мобільними номерами телефонів:
НОМЕР_458 , НОМЕР_459 , НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_460 , НОМЕР_36 , НОМЕР_461 , НОМЕР_462 , НОМЕР_463 , НОМЕР_11 , НОМЕР_464 , НОМЕР_465 , НОМЕР_10 , НОМЕР_9 , вищевказані SIM-банк та SIM-карти упаковано до сейф-пакету QHY 0180597;
- SIM-банк для розміщення 32 SIM-карт в якому знаходяться SIM-карти з наступними мобільними номерами телефонів:
НОМЕР_79 , НОМЕР_466 , НОМЕР_81 , НОМЕР_31 , НОМЕР_88 , НОМЕР_86 , НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_467 , НОМЕР_83 , НОМЕР_84 , НОМЕР_13 , НОМЕР_468 , НОМЕР_469 , НОМЕР_470 , НОМЕР_14 , НОМЕР_29 , НОМЕР_471 , НОМЕР_19 , НОМЕР_472 , НОМЕР_473 , НОМЕР_474 , НОМЕР_475 , НОМЕР_16 , НОМЕР_21 , НОМЕР_476 , НОМЕР_18 , НОМЕР_477 , НОМЕР_478 , НОМЕР_479 , НОМЕР_480 , НОМЕР_481 , НОМЕР_482 , НОМЕР_483 , НОМЕР_15 , НОМЕР_484 , НОМЕР_20 , НОМЕР_485 , НОМЕР_16 , НОМЕР_486 , НОМЕР_487 , НОМЕР_24 , НОМЕР_488 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_22 , НОМЕР_19 , вищевказані SIM-банк та SIM-карти упаковано до сейф-пакету QHY 0180598;
- SIM-банк для розміщення 32 SIM-карт в якому знаходяться SIM-карти з наступними мобільними номерами телефонів:
НОМЕР_50 , НОМЕР_489 , НОМЕР_490 , НОМЕР_1 , НОМЕР_491 , НОМЕР_88 , НОМЕР_492 , НОМЕР_44 , НОМЕР_47 , НОМЕР_2 , НОМЕР_46 , НОМЕР_53 , НОМЕР_493 , НОМЕР_54 , НОМЕР_45 , НОМЕР_50 , НОМЕР_43 , НОМЕР_57 , НОМЕР_52 , НОМЕР_494 , НОМЕР_495 , НОМЕР_496 , НОМЕР_58 , НОМЕР_34 , НОМЕР_70 , НОМЕР_491 , НОМЕР_497 , НОМЕР_55 , НОМЕР_498 , НОМЕР_57 , НОМЕР_499 , НОМЕР_500 , вищевказані SIM-банк та SIM-карти упаковано до сейф-пакету QHY 0180599;
- SIM-банк для розміщення 48 SIM-карт в якому знаходяться SIM-карти з наступними мобільними номерами телефонів:
НОМЕР_501 , НОМЕР_10 , НОМЕР_64 , НОМЕР_65 , НОМЕР_67 , НОМЕР_502 , НОМЕР_68 , НОМЕР_56 , НОМЕР_496 , НОМЕР_503 , НОМЕР_70 , НОМЕР_69 , НОМЕР_6 , НОМЕР_72 , НОМЕР_73 , НОМЕР_5 , НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_495 , НОМЕР_497 , НОМЕР_78 , НОМЕР_77 , вищевказані SIM-банк та SIM-карти упаковано до сейф-пакету QHY 0180600.
- два зарядні кабелі упаковано до сейф-пакету RAWO 0180599.
04.04.2025 слідчим у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України - винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Частина 1 ст. 170 КПК України передбачає що, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту клопотання прокурора про накладення арешту на майно, прокурор визначив метою накладення арешту на зазначене в ньому вилучене майно його збереження як речового доказу, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
В порушення вимог кримінального процесуального закону, щодо вмотивованості та обґрунтованості, органом досудового розслідування не обґрунтовано яке доказове значення має майно виявлене та вилучене за адресою: АДРЕСА_1.
Слідчий суддя звертає увагу, що в ухвалі про дозвіл на обшук мова йшла про три номери телефонів, а саме: НОМЕР_504 ; НОМЕР_505 ; НОМЕР_506 які органу досудового розслідування необхідно було відшукати, з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину в рамках даного кримінального провадження.
Натомість органом досудового розслідування було виявлено та вилучено: коробки від стартових пакетів (без SIM-карт) оператору ПрАТ «Київстар»; коробки від стартових пакетів (без SIM-карт) оператору ПрАТ «ВФ Україна»; SIM-банк та інші технічні пристрої.
Наразі слідчому судді не зрозуміло яке доказове значення в рамках даного кримінального провадження має вищевказане вилучене майно, що воно може підтвердити, чи спростувати за обставин розслідуваного кримінального провадження.
Слідчий у клопотанні фактично обмежився лише наведенням фактичних обставин кримінального провадження, цитуванням вимог кримінального процесуального закону та узагальненим посиланням на те, що накладення арешту необхідне для забезпечення можливості встановлення важливих обставин в кримінальному провадженні, однак при цьому не мотивує необхідності накладення арешту на майно.
Слід зазначити, що одна лише постанова про визнання майна речовим доказом не може бути єдиною підставою для подальшого арешту такого майна.
Слідчий суддя позбавлений можливості встановити з яких причин наразі вилучене за адресою: АДРЕСА_1 майно необхідне органу досудового розслідування для огляду та чому прокурор вважає, що воно може мати значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження за ознаками злочинів передбачених п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Тому слідчий суддя погоджується з запереченнями представників ОСОБА_4 в цій частині, та розцінює їх заперечення як достатньо вмотивованими.
У судовому засіданні , прокурор обґрунтовуючи підставу для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, необхідністю нібито проведення ряду експертиз. Однак яких саме прокурор не зазначає та матеріали справи не містять вказаних даних. Матеріали клопотання не містять відомостей про проведення, чи то планування проведення, будь-яких слідчих дій з вилученим майном.
Окрім того у клопотанні не було зазначено у кого було вилучено майно, тобто не встановлено належним чином власника вилученого майна, не додано документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, а також докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном.
Матеріали клопотання не містять відомостей про здійснення органом досудового розслідування будь-яких слідчих дій з метою встановлення вказаних обставин.
Як вбачається з протоколу обшуку від 03 квітня 2025 року, в ході проведення вказаної слідчої дії приймали участь ОСОБА_4 , якому і було вручено копію ухвали про надання дозволу на обшук, та його представник - адвокат ОСОБА_6 . Останній надав зауваження, де зокрема зазначив, що власником приміщення на вимогу працівників поліції було знайдено і передано працівникам сім-картку, яка не зазначена в ухвалі однак вона була надана добровільно для прискорення розслідування провадження. Проведеним обшуком і вилученим обладнанням яке не зазначено в ухвалі фактично припинено підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_4 ».
Проте слідчим та в подальшому прокурором зазначений факт було проігноровано та належним чином не перевірено та не встановлено власника виявленого та вилученого майна.
На думку слідчого судді, вказана обставина потребує додаткової перевірки з бору органу досудового розслідування, з метою не допущення порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод
З огляду на викладене подане клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя розцінює як формальне без належного обґрунтування мети та підстави вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, як арешту майна.
Разом з тим помилковими є доводи представників ОСОБА_4 відносно того, що з даним клопотанням звернулась не уповноважена особа, оскільки суб'єкт звернення із клопотанням про арешт майна третьої особи ( ОСОБА_4 ), яким з огляду на приписи частини 2 статті 64-2 КПК має бути прокурор, а не слідчий.
Щодо аргументу про неналежний суб'єкт звернення із клопотанням, слідчий суддя зазначає, що частина 2 у зв'язку з частиною 1 статті 64-2 КПК є нормою дефініцією, яка визначає одного з учасників кримінального провадження. Її завданням не є встановлення диференційованого порядку звернення із клопотанням про арешт майна в порівнянні з приписом частини 1 статті 171 КПК, за яким з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 04.04.2025 було погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Південного регіону ОСОБА_3 , тобто прокурорський нагляд за змістом цього клопотання було здійснено. Керуючись формальною логікою сторони захисту, слідчий суддя мав би виходити з того, що ОСОБА_4 не набув правового статусу (прав) третьої особи (оскільки звернувся не прокурор, а слідчий за його погодження) і не допустити ОСОБА_4 та його представників до провадження. У такому випадку їх аргументи взагалі не були б почуті слідчим суддею.
Безперечно,будь-яке кримінальне правопорушення, особливовбивство, вчинене на замовлення, тим паче в умовах воєнного стану, є особливо актуальним для встановлення та розслідування вказаних кримінальних правопорушень, виявлення та покарання всіх винуватих осіб, однак кожне кримінальне провадження має здійснюватися із суворим дотриманням норм кримінального процесуального законодавства, та до кожного учасника кримінального провадження має бути застосована належна правова процедура.
За таких підстав,у даному кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, клопотання слідчого не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 КПК, з урахуванням відсутності обґрунтування підстав та мети накладення арешту; відсутності документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном, а також не долученням постанов про призначення експертних досліджень, на які посилається в клопотанні слідчий та прокурор у судовому засіданні.
Слідчий суддя звертає увагу, що необґрунтоване накладення арешту майна може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням, а також може порушити законні права власників та володільців майна.
На переконання слідчого судді, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.
Слід зазначити, що положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов'язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту - діяти в порядку, передбаченому КПК України.
Водночас при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025160000000263 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1