Справа № 947/16448/25
Провадження № 2/947/3293/25
06.05.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки нерухомого майна зі спільної часткової власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності,
05.05.2025 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки нерухомого майна зі спільної часткової власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності, в якій позивач просить суд:
- виділити в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна 53/100 частин належних ОСОБА_1 житлового будинку під літерою «А», надвірні будівлі та споруди під літерами: «Д» - погріб, «Г»- вбиральня, «Ж»-сарай,,«З»- сарай, «И»-баня, «К»- літня кухня, «М»- навіс, «П»-навіс, «Н»-гараж, II - мостіння, І - цистерна, № 2-3 - огорожа, загальною площею 96,6 кв.м., житловою площею 59,0 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 ;
- припинити право спільної часткової власності власність ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 ) на вказану частину житловий будинку під літерою «А», надвірні будівлі та споруди під літерами: «Д» - погріб, «Г»- вбиральня, «Ж»-сарай, «3»- сарай, «И»-баня, «К»- літня кухня, «М»-навіс, «П»-навіс, «Н»-гараж, II - мостіння, І - цистерна, № 2-3 - огорожа, загальною площею 96.6 кв.м., житловою площею 59,0 кв.м., розташовані за адресою АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на самостійний об'єкт нерухомого майна - житловий будинку під літерою «А», надвірні будівлі та споруди під літерами: «Д» - погріб, «Г»- вбиральня, «Ж»-сарай, «З»- сарай, «И»-баня, «К»- літня кухня, «М»-навіс, «П»-навіс, «Н»-гараж, II - мостіння, І - цистерна, № 2-3 - огорожа, загальною площею 96.6 кв.м., житловою площею 59,0 кв.м., розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглянувши позовну заяву, суддя дійшла до висновку про залишення заяви без руху, з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позові визначено ціну позову в сумі 500 000,00 грн. та надано квитанцію про сплату судового збору в сумі 5000,00 грн., як за вимогою майнового характеру.
Перевіряючи сплату вказаного судового збору судом враховується, що за пред'явленим позовом позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру про виділ частки в натурі та визнання права власності та вимогу немайнового характеру про припинення права спільної часткової власності.
Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви: немайнового характеру справляється у розмірі 1211,20 коп.; майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.
У відповідності до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Частиною 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
За наслідком чого, за пред'явленим позовом в частині вимоги немайнового характеру, сплаті підлягає судовий збір в сумі 1211,20 грн. та за двома вимогами майнового характеру судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.
Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Зазначене положення кореспондується у ч.2 ст. 176 ЦПК України.
Оглядаючи позовну заяву вбачається, що позивачем визначено ціну позову щодо вимоги майнового характеру в сумі 500 000,00 грн., виходячи з вартості спірного об'єкту нерухомості визначеної у договорі купівлі-продажу від 25.10.2016 року.
Разом з тим, суд зазначає, що вказана ціна спірного об'єкту нерухомості не приймається судом, оскільки визначена станом на 25.10.2016 року, а відтак не є актуальною за спливом майже 9-ти років, а відтак не відповідає дійсній ринковій вартості спірного об'єкту нерухомості станом на час звернення до суду з цим позовом.
Частиною 2 статті 176 ЦПК України передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
За наслідком чого позивачеві необхідно:
- визначити ціну позову, яка підлягає дорівнювати реальній ринковій вартості станом на день пред'явлення позову до суду спірному нерухомому майну - 53/100 частин належних ОСОБА_1 житлового будинку під літерою «А», надвірні будівлі та споруди під літерами: «Д» - погріб, «Г»- вбиральня, «Ж»-сарай,,«З»- сарай, «И»-баня, «К»- літня кухня, «М»- навіс, «П»-навіс, «Н»-гараж, II - мостіння, І - цистерна, № 2-3 - огорожа, загальною площею 96,6 кв.м., житловою площею 59,0 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 , з наданням до суду підтверджуючих доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, або доказів на підтвердження вартості аналогічного за цими ж параметрами нерухомого майна;
- у разі визначення ціни позову, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсотку від встановленої ціни позову, однак не менше ніж 1211,20 гривень та не більше 15140,00 гривень;
- у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову, яким може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості спірного нерухомого майна станом на день звернення до суду з позовом, у такому разі на підставі ч.2 ст. 176 ЦПК України, приймаючи що заявлені вимоги стосуються об'єкта нерухомого майна, вартість якого є значною, слід вважати встановленим судом до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви в частині вимоги майнового характеру у максимальному розмірі 15140,00 грн.; у такому разі, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, у розмірі 15140,00 грн.;
- одночасно суд зазначає, що у разі сплати судового збору виходячи зі встановленої судом ціни позову, у разі встановлення під час розгляду справи дійсної вартості майна, в подальшому суд має можливість вирішити питання про повернення суми переплати судового збору;
- додатково надати документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою немайнового характеру, який підлягає до сплаті в сумі 1211,20 гривень;
- суд роз'яснює, що доплату судового збору у вищевказаних розмірах слід здійснювати з урахуванням вже сплаченої суми судового збору за пред'явленим позовом в сумі 5000,00 грн., шляхом виключення суми коштів в сумі 5000,00 грн., з необхідного розміру судового збору підлягаючого сплаті за пред'явлення позову, що містить одночасно вимогу майнового і немайнового характеру, який підлягає вирахуванню з урахуванням викладених судом мотивів;
- суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО)- 899998; Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу; *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);
- одночасно у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відкоригований орієнтовний розрахунок судових витрат.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Абз.2 ч.5 ст.14 ЦПК України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній або її окремій підсистемі (модулі), відносно учасників справи.
За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі відомості про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) відносно учасників справи: позивача, відповідача та третіх осіб.
Крім того, в позовній заяві зазначено, що представництво інтересів позивача здійснюється фаховим адвокатом Майстренко Т.М., однак відсутні дані відносно наявності електронного кабінету у відповідної особи.
За наслідком чого, суд зазначає, що представнику позивача, який у відповідності до положень статті 14 ЦПК України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, про що слід повідомити суд у позові чи окремому документі та надати відповідне підтвердження до суду, з одночасним повідомленням про РНОКПП відповідної особи адвоката, для можливості перевірки судом цих обставин та подальшого здійснення обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу.
Роз'яснити позивачеві, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, позивач повинен надати їх копії, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки нерухомого майна зі спільної часткової власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки нерухомого майна зі спільної часткової власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.