Справа №:755/7397/25
Провадження №: 1-кс/755/1554/25
"02" травня 2025 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 подане в межах кримінального провадження № 12025100040001507 від 01.05.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Києва, громадянки України, з неповною середньою освітою, непрацюючої, незаміжньої, на утриманні будь-яких осіб не маючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
установив:
02 травня 2025 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 .
Клопотання вмотивоване тим, що 30.04.2025, приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували біля житлового будинку, що розташовується за адресою: АДРЕСА_2 .
Неподалік вказаного будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_7 познайомились з раніше невідомими ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким запропонували вжити спиртних напоїв та у подальшому пішли до ТЦ «Дарниця», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Миру,1.
Біля вказаного торгівельного центру останні зустріли знайомого ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Перебуваючи біля ТЦ «Дарниця», приблизно о 23 год. 35 хв. між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 відбувся словесний конфлікт.
Під час конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
У подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і свідомо допускаючи настання тяжких наслідків, дістала із одягнутого на останній наплічника ніж та нанесла один удар вказаним ноже в область грудної клітини зліва та один удар в область лівого плеча потерпілого ОСОБА_11 .
Після цього, ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а потерпілого ОСОБА_11 , з отриманими внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 тілесними ушкодженнями, було госпіталізовано до КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги».
Згідно довідки № 2964 від 01.05.2025, виданої КНП «КМКЛ ШМД», у потерпілого ОСОБА_11 діагностовано проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва з пошкодженням верхньої долі лівої легені, лівобічний гемопневмоторакс, колото-різане поранення лівого плеча.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме - спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та свідчить про те, що вона може вчинити дії з метою переховування та уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнана про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також слідча зазначила, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останньої, виконання нею процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності. Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваної.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Зазначив про наявність обґрунтованої підозри та ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, вважав його необґрунтованим. Зазначив, що в діях ОСОБА_5 наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 124 КК України, оскільки показаннями свідків та відеозаписом підтверджено, що потерпілий, який був в стані сильного алкогольного сп'яніння, наносив удари ОСОБА_5 . При цьому ніж, яким ОСОБА_5 захищаючись нанесла удар є брелком для ключів, умислу на нанесення тяжкого тілесного ушкодження у ОСОБА_5 не було. Докази надані стороною обвинувачення не підтверджують кваліфікацію пред'явленої підозри. Також зазначив, що заявлені ризики є сумнівними, оскільки ОСОБА_5 має на утриманні матір, яка майже втратила зір, неофіційно працює, що підтверджує соціальні зв'язки. Більшість доказів у кримінальному провадженні вже зібрана, свідки допитані, речові доказі вилучені, потерпілий перебуває під наглядом у лікарів, тому ОСОБА_5 не має наміру та можливості здійснювати вплив на останніх та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. На даний час підозрювана є раніше не судимою та не має наміру вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вважає, що належну процесуальну поведінку може забезпечити нічний домашній арешт, крім того, ОСОБА_5 таким чином зможе надати допомогу потерпілому.
В судовому засіданні підозрювана частково визнала свою причетність до інкримінованого правопорушення. Зазначила, що була в стані сильного алкогольного сп'яніння, пам'ятає, що потерпілий поводив себе агресивно, вона не витримала та почала відповідати йому. Конфлікт розпочав потерпілий, як наносила удари не пам'ятає.
Заслухавши прокурора та з'ясувавши думку захисника і підозрюваної, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100040001507, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва. Кримінальне провадження порушено за фактом того, що 30.04.2025 року близько 23 години 50 хвилин, за адресою м.Київ, просп. Миру, 1, невстановлена досудовим розслідуванням особа нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва з пошкодженням верхньої лівої легені, із лівобічним гемопневмотораксом, а також колото-різане поранення лівого плеча.
01 травня 2025 року об 11-50 годині ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України.
01.05.2025 у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом від 01.05.2025; довідкою № 2964 від 01.05.2025, виданої КНП «КМКЛ ШМД»; протоколом огляду місця події від 01.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 01.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 01.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.05.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_8 від 01.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.05.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_9 від 01.05.2025; протоколом огляду відеозапису від 01.05.2025; речовими доказами, іншими доказами в їх сукупності.
Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилається орган досудового розслідування та які містяться в матеріалах клопотання, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінують. Більш того, самою ОСОБА_5 не заперечується вчинення нею дій, які потягли наявність у потерпілого тілесних ушкоджень, у виді колото-різаної рани, сторона захисту не погоджується лише з кваліфікацією пред'явленої підозри, водночас вказане питання не відноситься до повноважень слідчого судді, під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
З урахуванням зазначеного, посилання прокурора на наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, заслуговують на увагу.
У ході судового розгляду клопотання, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому, усвідомлюючи можливість призначення реального покарання у разі визнання винною, вона може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; перебуваючи на волі, підозрювана може мати можливість впливати на свідків та потерпілого, у кримінальному провадженні з метою спонукання до відмови від дачі показів чи зміни раніше наданих показів; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій; ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи її схильність до агресії та відповідних дій направлених на оточуючих, що доводиться неправомірністю її фізичних дій не тільки стосовно потерпілого, а я також щодо своєї подруги, яку вона штовхнула під час конфлікту.
Слідчий судді зазначає, що стороною захисту не доведено, що матір ОСОБА_5 перебуває на утриманні у підозрюваної, потребує сторонньої допомоги та відсутні інші особи, які можуть здійснити нагляд у разі необхідності.
Щодо посилань сторони захисту на відсутність ризиків слідчий суддя доходить висновку про відхилення таких аргументів з огляду на те, що станом на даний момент досудове розслідування не закінчено, повний обсяг слідчих дій не проведено, свідки у межах судового розгляду не допитані, а ризики переховування, незаконного впливу, перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення іншого кримінального правопорушення є об'єктивними та не спростовуються наведеними стороною захисту аргументами.
Крім того, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я підозрюваної, відсутність протипоказань для утримання під вартою; остання раніше не судима, не працює, не заміжня, дітей на утриманні не має, отже відсутні стали соціальні зв'язки.
Ураховуючи зазначені обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваною винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 183 КПК України до підозрюваної ОСОБА_5 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки остання є особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із приписами ч.4 ст. 183 КК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Слідчий судді наголошує, що вказана норма надає саме право суду не визначати розмір застави у наведених випадках та не обов'язком. В даному випадку, враховуючи фактичні обставини, дані про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід та встановити розмір застави.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При цьому, враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, а саме - відсутність місця роботи, постійного джерела прибутку, схильність ОСОБА_5 до агресивної поведінки та вчинення протиправних діянь, у зв'язку із чим, у разі не перебування під вартою, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення аналогічного характеру, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказують на те, що існує велика ймовірність того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілого, свідків або в інший спосіб, продовжити кримінальні правопорушення, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків.
При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.
При цьому, обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного відповідні обов'язки, згідно положень ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 208, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 29 червня 2025 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва та надати документ, що це підтверджує, до ДУ "Київський слідчий ізолятор".
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві;
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО: 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;
р/р UA128201720355259002001012089.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі її звільнення з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави визначити до 30 червня 2025 року, але не більше строків досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, підозрюваному та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1