ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8849/25
провадження № 1-кс/753/1213/25
"02" травня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УРГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 1202418101000091 від 23.01.2024 за ч. 4 ст. 191 КК України -
Слідчий СВ Дарницького УРГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Молодецьке, Черкаської області, громадянина України, не одружений, освіта повна середня, на обліку у лікаря нарколога або психіатра не перебуває, працює у службі таксі, раніше не судимий, на утриманні осіб не має, не депутат, не інвалід, державні нагороди та пільги відсутні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 1202418101000091 від 23.01.2024 за ч. 4 ст. 191 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, а прокурор в судовому засіданні підтримав, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , підтверджується показами потерпілої, протоколами огляду відеозаписів, протоколами огляду банківської таємниці, іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Також мають місце ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на відсутність офіційного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків, підозрюється у вчиненні корисливого злочину; ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, зважаючи на тяжкість покарання; незаконного впливу на свідків та потерпілу, оскільки ознайомлений із змістом їх показів. Інші більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати менш суворий запобіжний захід, а саме домашній арешт у нічний час доби, оскільки підозрюваний працює і має можливість та бажання відшкодувати шкоду потерпілій. Крім того, захисник зазначив, що жоден із заявлених прокурором ризиків необґрунтовано. Підозрюваний проживає у м. Києві, працює у службі таксі, а отже має соціальні зв'язки. Крім того, дії у яких підозрюється ОСОБА_5 мали місце більше року тому і протягом зазначеного часу ОСОБА_5 працює та не вчиняє будь які протиправні дії, і не мав наміру вчиняти такі дії і тоді, що свідчить з його показів. Впливати на потерпілу та свідків підозрюваний також не має наміру, оскільки свою провину визнає частково та бажає якнайшвидше відшкодувати шкоду. Враховуючи зазначене прокурором необґрунтовано, у зв'язку з чим до підозрюваного не може бути застосовано менш суворий запобіжний захід.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, джерелом якої є рішення, що будуть наведені далі, обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, § 88; Erdagoz проти Туреччини, § 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, § 32).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення на даний час підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (ibid., § 40).
Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk проти Туреччини, § 34; Matznetter проти Австрії, § 9).
Відсутність роботи або сім'ї не дає підстав вважати, що особа схильна до повторного вчинення злочинів (Sulaoja проти Естонії, § 64).
Наявність ризику того, що підозрюваний, може незаконно впливати на свідків, з метою зміни ними показів та уникнення кримінальної відповідальності може бути визнано на даній стадії процесу, в разі наявності доказів спроб такої поведінки (Jarzynski проти Польщі, § 43).
В судовому засіданні не спростовано того, що підозрюваний працює водієм у таксі, та проживає у м. Києві, крім того підозрюваний раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, особисто з'явився в судове засідання для розгляду даного клопотання. Обґрунтовуючи ризик втечі прокурором не враховані вище перелічені фактори, ризик вмотивований тяжкістю покарання, що є недостатнім для встановлення наявності такого ризику, проте враховуючи відсутність вагомих стримуючих факторів, зокрема осіб, що перебувають на утриманні, майна у власності підозрюваного, зареєстрованого місця проживання у м. Києві, ризик втечі може мати місце проте має низький ступень.
Відомості про те, що підозрюваний мав контакт з будь ким із учасників кримінального провадження, не надано, а отже такий ризик не можна вважати доведеним.
Ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення також свого підтвердження в судовому засіданні не знайшов, враховуючи що протягом тривалого часу, а саме більше року, підозрюваний не піддавався кримінальному переслідуванню за будь які протиправні дії.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що для забезпечення належної поведінки підозрюваного, буде достатнім обрати останньому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Керуючись ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,
ст. ст. 177, 178, 182, 183,193-196, 206, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місце проживання;
- з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду.
Повідомити підозрювану письмово під розпис про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням запобіжного заходу на період досудового розслідування покласти на слідчого.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_7