Справа № 131/702/25
Провадження № 1-кс/131/134/2025
"02" травня 2025 р. м. Іллінці
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого - слідчої СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника, адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань №2 в м.Іллінці Вінницької області клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, не працюючого,
Ст. слідчий СВ відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
В обгрунтування заявленого клопотання вказує, що ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 квітня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , якому 21 квітня 2025 року оголошено підозру за ч.2 ст.345 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без носіння електронного засобу в межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме до 20 червня 2025 року, включно.
30.04.2025 року вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри на нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ст. 126-1, ч. 2 ст. 345 КК України, у зв'язку із чим, відповідно до ст. 200 КПК України виникли підстави про зміну підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання його під вартою. Вважає, що обраний раніше відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не убезпечить від настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ст. 126-1, ч. 2 ст. 345 КК України, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Окрім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні даних кримінальних правопорушень, в діях підозрюваного ОСОБА_5 вбачається наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 вчинив одне із кримінальних правопорушень, яке класифікується як тяжкий злочин, та у разі визнання його винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення йому загрожує безальтернативне покарання у виді позбавлення волі. В зв'язку із цим, є достатні підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, зокрема в частині вчинення підозрюваним дій пов'язаних із переховуванням від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиненням інших кримінальних правопорушень, а також може незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, що суттєво вплинить на хід проведення досудового розслідування.
У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: з огляду на те, що санкції інкримінованих йому злочинів є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки ОСОБА_5 з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань сприятимуть наявності ризику переховування від суду, незаконного впливу підозрюваного на потерпілих та свідків, оскільки, згідно статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, ОСОБА_5 матиме можливість здійснювати на потерпілих і свідків відповідний незаконний вплив з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань, які вони надавали під час досудового розслідування, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи. А з огляду на те, що підозрюваний є військовослужбовцем, наявний ризик того, що останній вчинить інше кримінальне правопорушення.
Існує висока ймовірність того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, враховуючи матеріали досудового розслідування, в майбутньому буде продовжувати свою злочинну діяльність, яка полягає у залишені військової частини, і тому враховуючи тяжкість злочину та передбачену за нього міру покарання, пов'язану лише з позбавленням волі, буде переховуватись від органів слідства та суду, чим буде перешкоджати розслідуванню даного кримінального правопорушення.
Застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу (особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт) не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки є недостатньо суворими, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, а також вчинення ним постійних систематичних правопорушень адміністративного та кримінального характеру.
Таким чином, слідчий вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджанню кримінальному провадженню, застосований щодо нього запобіжний захід у вигдяді домашнього арешту необхідно змінити та запобіжний захід у вигляді тримання підвартою.
В ході розгляду слідча ОСОБА_3 клопотання підтримала.
Прокурор ОСОБА_4 клопотання слідчого підтримав.
ОСОБА_9 та його захисник, адвокат ОСОБА_6 , просили залишити попередньо обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.
Так, слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділенням Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНп у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального прговадження №12025020250000050 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.2 ст.345, ч.5 ст.407 КК України.
21.04.2025 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 від 22 квітня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , якому 21 квітня 2025 року оголошено підозру за ч.2 ст.345 КК України в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 20.04.2025 року до ЄРДР за №12025020250000061, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без носіння електронного засобу в межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме до 20 червня 2025 року, включно, та заборонено йому цілодобово залишати житло за місцем його постійного проживання, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Крім того, покладено на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
30.04.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на нову підозру та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.2 ст.345, ч.5 ст.407 КК України.
Згідно ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту на тримання під вартою, слідчий суддя з врахуванням обставин цього провадження, виходить з такого: завдань кримінального провадження, мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжних заходів; фактичних обставин, що стали підставою для висновку про наявність ризику, що вплинуло на вибір конкретного виду запобіжного заходу та умов його застосування стосовно підозрюваного; обставин порушення підозрюваним процесуального обов'язку, покладеного судом; презумпції поступового збільшення суворості запобіжного заходу стосовно підозрюваного у разі порушенням ним умов раніше застосованого запобіжного заходу; ефективності застосування запобіжного заходу з врахуванням фактичних обставин; співвідношенні ефективності запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою в контексті обставин цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу (в тому числі у виді тримання під вартою) є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбаченихст.177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Такі ризики закон пов'язує зі спробами переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя зазначає, що наявність в матеріалах кримінального провадження доказів, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри», оскільки є вагомими та такими, що об'єктивно зв'язують ОСОБА_5 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, передбаченими ст.126-1, ч.2 ст.345, ч.5 ст.407 КК України.
Розглядаючи питання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування на даний час не зменшився, а, навпаки, збільшився, оскільки ОСОБА_5 повідомлено у вчинені ще двох кримінальних правопорушень, один з яких (за ч.5 ст.407 КК України) класифікується як тяжкий злочин, та у разі визнання його винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення йому загрожує безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, перебуваючи на свободі може здійснювати вплив на потерпілих та свідків, а також з огляду на те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує: особу підозрюваного; його вік, репутацію, наявність соціальних зв'язків, судимостей, місця реєстрації та постійного місця проживання; його сімейний стан; матеріальний стан; мету застосування запобіжного заходу, а також положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини.
Заявляючи клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою слідчий зазначив обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, і які не розглядались слідчим суддею, та на його думку є підставою для зміни запобіжного заходу, а саме ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні та застосування відносно відносно підозрюваного військовослужбовця ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні передбаченого ст.407 КК України злочину, виключно запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Виходячи з системного аналізу норм, що містяться в статтях 178, 181, 183 КПК України, з урахуванням встановленої практики Європейського Суду з прав людини, про те, що для того, щоб позбавлення свободи можна було вважати не свавільним у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції, застосування такого заходу має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 р. у справі "Нештак проти Словаччини" (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74, від 14 жовтня 2010 р. у справі "Хайредінов проти України" (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 27-28 "Нечипорук і Йонкало проти України" (nechiporuk and yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 року, п. 196), поміщення під варту відповідно до статті 5 § 1 Конвенції повинно відповідати принципу пропорційності (див. справу "Ladent v. Poland", заява № 11036/03, п. 55, ЕСПЧ 2008 ... (витяги)), та відповідно до частини 1 статті 178 КПК України слідчий суддя, враховує факт порушення підозрюваним раніше застосовного до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно з частиною 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні передбаченого ст.407 КК України злочину, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно вимоги сторони захисту щодо залишення застосованого щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є безпідставними. Окрім того, слідчим суддею не встановлено підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи наявність підтверджених ризиків, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, його особу, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, порушення підозрюваним раніше застосовного до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (залишив житло за місцем проживання), а також обставини, якими обґрунтовано клопотання про зміну запобіжного заходу, з урахуванням вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що інший, більш м'який запобіжний захід, на даному етапі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти існуючим ризикам, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню, та застосований щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту слід змінити на тримання під вартою без визначення застави, що відповідає ч.4 ст.183 КПК України.
На підставі наведеного,керуючись ст.ст. 176-181,200,309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 - задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_5 обраний відносно нього, згідно ухвали слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 №131/645/25 від 22 квітня 2025 року, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без носіння електронного засобу.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 51 добу, тобто включно по 21 червня 2025 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислюється з моменту затримання - з 22 години 40 хвилин 20 квітня 2025 року (відповідно до протоколу затримання). Дата закінчення строку тримання ОСОБА_5 під вартою - в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме 22 година 40 хвилин 21 червня 2025 року.
Строк дії ухвали про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою визначити до 21 червня 2025 року, включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1