2-з/130/5/2025
130/1267/25
05.05.2025 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М. розглянувши заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви представника ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІННИЦЯ-МЛИН» Люльки Романа Івановича,
02.05.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви представника ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІННИЦЯ-МЛИН» Люльки Романа Івановича.
Заява мотивована тим, що вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11.11.2024 у справі № 130/44/23 ОСОБА_1 було визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, тобто у службовій недбалості, яка спричинила істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам юридичних та фізичних осіб. Вина ОСОБА_1 полягала в тому, що обіймаючи посаду завідувача виробництвом ФОП «Білан», маючи професійно-технічну освіту та відповідні посадові обов'язки, допустила неналежне виконання своїх службових обов'язків через недбале ставлення до них, що призвело до настання негативних наслідків у вигляді спричинення істотних збитків іншим суб'єктам господарювання та фізичним особам.
Вина ОСОБА_1 підтверджувалася такими доказами: матеріалами кримінального провадження, які містять документальні підтвердження неналежного виконання службових обов'язків. Свідченнями свідків, які були безпосередньо обізнані про неналежну організацію діяльності та факти недбалого ставлення ОСОБА_1 . Висновками судових експертиз, що підтвердили спричинення істотної матеріальної шкоди та встановили безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та діями обвинуваченої. Іншими матеріалами справи (зокрема актами перевірок, службовими записками, поясненнями працівників тощо), які також підтверджували недбале виконання обвинуваченою службових обов'язків.
Однак Вінницький апеляційний суд ухвалою від 29.04.2025 дане кримінальне провадження закрив з підстав закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що не є реабілітуючою обставиною та не спростовує факту вини ОСОБА_1 .
Наразі позивач готує до подання цивільного позову про стягнення завданих збитків з ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим, існує реальний ризик того, що відповідач ОСОБА_1 може відчужити або приховати належне їй майно чи грошові кошти, що унеможливить виконання рішення суду. Відтак, в порядку, передбаченому ст. 149 ЦПК України, виникає необхідність у вжитті заходів для забезпечення позову з наступних підстав. Як підтверджується висновком експерта № СЕ-19/102-21/14894-EK, виготовленим Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС на підставі постанови від 12.01.2022, підтверджено нестачу товарно-матеріальних цінностей в ТОВ «ТД«ВІННИЦЯ-МЛИН» на загальну суму 1 291 009,55 гривень. Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Окрім того, наведені вище наслідки кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , постали для засновника ТОВ «ТД «ВІННИЦЯ-МЛИН» ОСОБА_2 , як суттєво психотравмуючі, обумовили порушення фізичної та психоемоційної сфер існування особистості, досі перешкоджають можливостям активної та повноцінної життєдіяльності, викликали появу негативних психологічних переживань, тобто, спричинили потерпілій моральні страждання. Таким чином, ОСОБА_2 зазнала моральної шкоди, яку вона оцінює у 250 000 гривень.
Таким чином, враховуючи, що сума завданого збитку ОСОБА_1 ТОВ «ТД «ВІННИЦЯ-МЛИН» складає 1 291 009,55 гривень, а засновник ОСОБА_2 зазнала моральної шкоди, яку вона оцінює у 250 000,00 гривень, вважає, що такий вид забезпечення позову, як накладання арешту на майно ОСОБА_1 , в межах вказаної суми, є абсолютно співрозмірним та адекватним позовним вимогам, та унеможливить намагання останньої відчужити рухоме та нерухоме майно до розгляду справи по суті.
Просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зокрема, але не виключно на: земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 0510300000:00:003:5853, що розташована за адресою: м. Жмеринка, Вінницька область; житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 0510300000:00:003:5853. Накласти арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та знаходяться на рахунках у банківських установах України. До набрання чинності рішення у даній справі заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо відчуження свого майна.
Суд розглянувши заяву про забезпечення позову приходить таких висновків.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Інститут забезпечення позову застосовується у цивільному процесі з метою забезпечення подальшого виконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу, у разі існування підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь в справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно п. 4 Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до пунктів 6 і 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, а особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як за законом, так і на практиці.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
З огляду на вищезазначене, з урахування доказів наданих представником позивача на підтвердження своїх вимог (копію вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11.11.2024, копію ухвали Вінницького апеляційного суду від 25.04.2025, відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які засвідчують право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, суду приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, з метою збереження існуючого становища сторін до вирішення спору по суті, слід забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно потенційного відповідача щодо якого надані докази, адже невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити, або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки є велика ймовірність перепродажу такого майна, передання в заставу та вчинення інших можливих юридичний дій з цим майном, що змусить ТОВ «ТД«ВІННИЦЯ-МЛИН» та його засновника ОСОБА_2 в подальшому пред'являти нові позови задля відшкодування завданої шкоди.
Фіксування судового процесу, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 157 ЦПК України, Суд
Заяву задовольнити частково.
Застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зокрема на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 0510300000:00:003:5853, що розташована за адресою: м. Жмеринка Вінницька область; житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 0510300000:00:003:5853.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Примірник ухвали про забезпечення позову направити заявнику в особі його представника ОСОБА_3 та відповідачу ОСОБА_1 .
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.
Виконавчий документ може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду набирає законної сили в прядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Ухвала підписана 05.05.2025