Справа №712/3899/25
Провадження № 1-кс/712/1564/25
01 травня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
скаржника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 21.03.2025 про закриття кримінального провадження № 12024250310001805 від 30.05.2024,
28.03.2025 ОСОБА_4 звернулась із скаргою на постанову слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 21.03.2025 про закриття кримінального провадження № 12024250310001805 від 30.05.2024.
Скарга обґрунтована тим, що у провадженні слідчого СВ Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 знаходилось кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024250310001805 від 24.05.2024 щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України. У цьому кримінальному провадженні скаржник ОСОБА_4 є потерпілою. Постановою слідчого СВ Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 від 21.03.2024 кримінальне провадження за №12024250310001805 від 24.05.2024 було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Копію постанови скаржник отримала наручно 24.03.2025, про що є відповідна відмітка в матеріалах вищевказаного кримінального провадження.
Постанову слідчого ОСОБА_4 вважає такою, що не повністю відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки: 1) не містить переліку всіх слідчих (розшукових) дій, які були проведені 2) не містить детального аналізу результатів таких дій для встановлення обставин у провадженні 3) постанова не містить посилання на всі докази, які отримані під час досудового розслідування справи та їх оцінки, яка спричинила прийняття рішення про закриття кримінального провадження в справі 4) у постанові відсутні відомості про перевірку викладених у заяві фактів 5) у постанові відсутні належні мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України. Все мотивування постанови зводиться до цитування висновку експерта, хоча у кримінальному провадженні є і інші докази, оцінки яких здійснена не була.
Слідчий не врахував питання, викладені потерпілою у клопотанні від 25.12.2024, які мали бути поставлені одному з ключових свідків у справі - ОСОБА_6 . Оскільки зазначені питання не були поставлені під час допиту ОСОБА_6 , експерти при проведенні комісійної судово-медичної експертизи спиралися на обмежену інформацію, надану нею в межах досудового розслідування. Отже, в ході досудового розслідування слідчим не було всебічно та повно зібрано докази; їх оцінка була упередженою; висновки постанови не ґрунтуються на усій сукупності доказів, наявних у кримінальному провадження.
У зв'язку з чим, просить скасувати постанову слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 21.03.2025 про закриття кримінального провадження № 12024250310001805 від 30.05.2024.
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала заявлену скаргу, зазначила, що матеріали кримінального провадження їй на ознайомлення надали вже після прийняття рішення про закриття провадження, що позбавило її права подати клопотання про проведення необхідних слідчих дій, однак, у провадженні всі необхідні слідчі дії не проведені, не надано належної оцінки встановленим фактам, лікар ОСОБА_6 сама визнає та вказує про свою недбалість та несумлінне ставлення до своїх професійних обов'язків, а висновок експертизи додатково підтверджує виникнення у потерпілої проблем із скронево-нижньощелепним суглобом, що є тяжкими наслідками неналежного лікування.
Слідча ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення скарги, зазначила, що у провадженні проведені всі необхідні слідчі дії, постановою слідчого від 19.08.2024 у справі призначено судово-медичну експертизу. Відповідно до висновку експерта № 04-01/05 від 05.03.2025 надання медичної допомоги лікарем ОСОБА_7 , ОСОБА_4 не могло привести та не перебуває в причинному зв'язку з погіршенням її стану здоров'я, а наявні дані дозволяють стверджувати, що надання медичної допомоги лише могло призвести до загострення патологічних процесів (запально-дистрофних змін) в суглобах нижньої щелепи ОСОБА_4 , які існували задовго до початку лікування та були обумовлені тривалим зміщенням обох голівок нижньої щелепи. Отже, за результатами досудового розслідування прийняте законне та обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, просила відмовити у задоволенні скарги.
Вивчивши скаргу, приєднані до неї докази та матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В ході розгляду скарги встановлено, що СВ Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250310001805 від 24.05.2024 щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань до Черкаського РУП ГУ НП в Черкаськійобласті надійшло звернення гр. ОСОБА_4 , 20.04.1995 про те, що у 2022 в результаті неналежного виконання професійних обов'язків медичним працівником стоматологічної клініки «Сучасна сімейна стоматологія», що за адресою: м. Черкаси вул. Надпільна, 289/1, заявниці спричинені тяжкі наслідки.
У кримінальному провадженні проведені ряд слідчих дій: допитано у якості потерпілої ОСОБА_4 , допитано у якості свідка ОСОБА_6 , призначено та проведено комісійну судово-медичну експертизу. Здійснені інші слідчі та процесуальні дії.
Постановою слідчого СВ Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 від 21.03.2024 кримінальне провадження за №12024250310001805 від 24.05.2024 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Постанова слідчого аргументована висновком експерта № 04-01/05 від 05.03.2025, відповідно до якого надання медичної допомоги лікарем ОСОБА_7 , ОСОБА_4 не могло привести та не перебуває в причинному зв'язку з погіршенням її стану здоров'я. Наявні дані дозволяють стверджувати, що надання медичної допомоги лише могло призвести до загострення патологічних процесів (запально-дистрофних змін) в суглобах нижньої щелепи ОСОБА_4 , які існували задовго до початку лікування та були обумовлені тривалим зміщенням обох голівок нижньої щелепи.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Нормами ст.26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У свою чергу, слідчий під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
З положень ст.84 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Під час розгляду вказаної скарги встановлено, що спірна постанова не вмотивована належним чином, оскільки не містить повного та об'єктивного дослідження слідчим всіх обставин, що виключають кримінальне провадження у співставленні з результатами слідчих та процесуальних дій.
Так, досудове розслідування проводилось за зверненням потерпілої щодо неналежного виконання професійних обов'язків медичним працівником, чим заявниці спричинені тяжкі наслідки. Постанова слідчого аргументована висновком комісійної судово-медичної експертизи, якою встановлена відсутність причинного зв'язку між наданою медичною допомогою та погіршенням стану здоров'я потерпілої. Водночас слідчим не надано оцінки висновкам експертизи, що надання медичної допомоги могло призвести до загострення патологічних процесів в суглобах потерпілої. Медична допомога надавалась без попереднього проведення інструментального дослідження верхньощелепних суглобів, що могло вплинути на обрання методики лікування та встановлення діагнозу. Наявні протиріччя проведеними слідчими діями не усунуті, однак і не аргументовано відсутність необхідності подальшого проведення досудового розслідування, у зв'язку з чим рішення слідчого про закриття кримінального провадження є передчасним.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що спірна постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.
При новому розслідуванні слідчому слід виконати необхідні дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність обставин, що виключають кримінальне провадження і в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи.
Керуючись ст. ст. 303, 305-307, 309 КПК України, -
Скаргу задовольнити.
Постановуслідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 21.03.2025 про закриття кримінального провадження № 12024250310001805 від 30.05.2024- скасувати.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 05.05.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1