Справа № 698/355/25
Провадження № 1-кп/698/106/25
06 травня 2025 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
потерпілого- ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025250360000469 від 10.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тальне, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проходить військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_1 на посаді номер обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти, у військовому званні «старший солдат», на утриманні має 5 неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , учасника бойових дій, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 196-РС від 13.12.2024, ОСОБА_4 призначений на посаду номер обслуги 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , в подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 94-РС від 24.12.2024, звільнений із посади номер обслуги 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини та з 25.12.2024 призначений на посаду номер обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .
02.04.2025, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 94, ОСОБА_6 , солдата, номера обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , визнано таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .
Так, ОСОБА_6 , будучи старшим солдатом номер обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , згідно з вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХIV від 24.03.1999 та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного стату Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-ХIV від 24.03.1999, зобов'язаний св'ято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дтримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, знати вимоги статутів, наказів, порадників та інструкцій щодо організації керівництва службою, додержуватися їх у службовій діяльності.
Однак, 05 квітня 2025, близько 21 години 00 хвилин, перебуваючи у дворі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс один удар головою в ділянку носа ОСОБА_5 , від якого останній впав на землю, після чого продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс 4 удари ногою в ділянку ребер зліва, чим спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 у вигляді переломів 9-10 ребер зліва, які відповідно до висновку експерта № 05-9-01/95 від 15.04.2025, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я та 2 удари ногою по голові, чим спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 у вигляді рани тім'яної ділянки справа, які відповідно до висновку експерта № 05-9-01/95 від 15.04.2025, відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, за вказаних обставин ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
В підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 просив закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , так як у зв'язку із примиренням із обвинуваченим він відмовляється від підтримання обвинувачення за ч. 1 ст. 122 КК України, про що подав письмову заяву, претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_6 він не має.
Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно нього у зв'язку з тим, що потерпілий ОСОБА_5 відмовляється від підтримання обвинувачення.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки потерпілий ОСОБА_5 відмовився підтримувати обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і тому, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження повинно бути закрите.
Заслухавши учасників судового розгляду, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні скористався своїм правом відмовитись від підтримання обвинувачення у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальне провадження за ч. 1 ст. 122 КК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Частиною 4 ст. 26 КПК України встановлено, що відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Враховуючи те, що потерпілий ОСОБА_5 відмовився від обвинувачення відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, дане кримінальне провадження слід закрити.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 284, п. 1 ч. 1 ст. 477, ст.ст. 369-372 КПК України суд, -
Кримінальне провадження № 12025250360000469 від 10.04.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Калинопільський районний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1