Справа № 645/7330/24
Провадження № 2/645/671/25
06 травня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді - Шарка О.П.
при секретарі судових засідань - Мухіні В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів),
Представник Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради через систему Електронний суд звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) у розмірі 7684 грн.
В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення компенсації послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня». Механізм відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» визначено Порядком відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 68. Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» є щомісячною адресною компенсаційною виплатою заявнику послуги «муніципальна няня» за здійснення догляду за дитиною протягом місяця. Згідно з п. 12 Порядку компенсація послуги “муніципальна няня» призначається на строк здійснення догляду за дитиною до трьох років, визначений у договорі, укладеному між заявником послуги “муніципальна няня» та муніципальною нянею. Компенсація послуги “муніципальна няня» призначається з місяця подання заяви про призначення послуги “муніципальна няня», але не раніше дати укладення договору між заявником послуги “муніципальна няня» та муніципальною нянею. На підставі поданих Відповідачем документів зокрема копії договору про надання послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» від 01.04.2021, укладеного між Відповідачем та ФОП ОСОБА_2 , Позивачем було призначено компенсацію послуги «муніципальна няня» Відповідачу на період з 01.04.2021 року по 31.07.2021 року у розмірі 1921 грн щомісячно. У подальшому до Управління надійшла заява від ОСОБА_2 , згідно з якою вона не надає та не надавала Відповідачу послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня». Тобто, вбачається, що Відповідачем надано до Управління недостовірні дані, які призвели до безпідставної виплати йому бюджетних коштів. Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, який здійснює нарахування допомог, розраховано переплату бюджетних коштів Відповідачу, яка склала 7684 грн за період з 01.04.2021 по 31.07.2021.На адресу Відповідача направлялися повідомлення про необхідність повернення бюджетних коштів, але жодних заходів останньою вчинено не було.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2024 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. У матеріалах справи міститься клопотання представника позивача за довіреністю про розгляд справи без участі представника, в якому він підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідно ч. 3 ст.211ЦПКУкраїни учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляв, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення компенсації послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня».
Відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» призначається на підставі Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 №68.
Відповідно до п. 3 Порядку (в редакції чинній на момент призначення допомоги) відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків, опікуну дитини до трьох років за здійснення догляду за дитиною протягом місяця.
Пунктом 4 Порядку визначено, що компенсація послуги «муніципальна няня» виплачується отримувачу послуги «муніципальна няня» в розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, установленого на 1 січня відповідного року за кожну дитину, яку доглядає муніципальна няня, але не більше вартості послуги «муніципальна няня», сплаченої отримувачем послуги «муніципальна няня».
Згідно з п. 12 Порядку компенсація послуги “муніципальна няня» призначається на строк здійснення догляду за дитиною до трьох років, визначений у договорі, укладеному між заявником послуги “муніципальна няня» та муніципальною нянею. Компенсація послуги “муніципальна няня» призначається з місяця подання заяви про призначення послуги “муніципальна няня», але не раніше дати укладення договору між заявником послуги “муніципальна няня» та муніципальною нянею.
На підставі поданих Відповідачем документів зокрема копії договору про надання послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» від 01.04.2021, укладеного між Відповідачем та ФОП ОСОБА_2 , Позивачем було призначено компенсацію послуги «муніципальна няня» відповідачу на період з 01.04.2021 року по 31.07.2021 року у розмірі 1921 грн щомісячно.
У подальшому до Управління надійшла заява від ОСОБА_2 , згідно з якою вона не надає та не надавала Відповідачу послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня».
Тобто, вбачається, що Відповідачем надано до Управління недостовірні дані, які призвели до безпідставної виплати йому бюджетних коштів.
Відповідно до п. 17 Порядку виплата раніше призначеної компенсації послуги «муніципальна няня» припиняється, якщо отримувачем послуги «муніципальна няня» було приховано або навмисно подано недостовірні відомості про здійснення догляду за дитиною до трьох років, які вплинули на призначення компенсації послуги муніципальна няня, з підстав, визначених абзацами сьомим-дев'ятим пункту 11 цього Порядку, внаслідок чого було надміру виплачено кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення.
У разі одержання надміру виплачених коштів під час виплати компенсації послуги «муніципальна няня» отримувач послуги «муніципальна няня» повинен відшкодувати місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення ці кошти за весь період з моменту, коли він не мав права на їх одержання.
Компенсація послуги «муніципальна няня» призначалась та виплачувалась у період з 01.04.2021 року по 31.07.2021 року незаконно по вині заявника, яка подала недостовірну інформацію. Це призвело до надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді компенсації послуги «муніципальна няня» на суму 7684 грн.
Вказані повідомлення були проігноровані відповідачем, станом на день розгляду справи відсутні докази повернення позивачу надмірно виплачених коштів.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 7684 грн. компенсації послуг «муніципальна няня», а тому позов підлягає до задоволення.
Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3028,00 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196653) неправомірно отримані бюджетні кошти у розмірі 7684 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні )
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196653) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн., (три тисячі двадцять вісім гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд м.Харкова.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196653), місцезнаходження: 61060, м.Харків, пр-т Льва Ландау, буд. 48
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Суддя