Справа № 643/2543/24
Провадження № 2-о/643/17/25
01.05.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
присяжних: Паніщевої І.Є.,
Коскіної Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,
заявника: ОСОБА_1 ,
адвоката: Пацурковської О.М.,
заінтересованої особи-2: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження матеріали справи
за заявою ОСОБА_1
заінтересовані особи 1. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської
міської ради
2. ОСОБА_2
про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Московського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить суд:
- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним;
- встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити ОСОБА_1 опікуном.
Обґрунтовуючи подану заяву заявник посилається на те, що ОСОБА_2 з 15.05.2023 року по 02.06.2023 року знаходився у КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» з діагнозом F06.2 делірний (шизофреноподібний) розлад органічного генезу, що підтверджується випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3347 від 12.06.2023 року. Відповідно до вищезазначеної виписки у ОСОБА_2 почали спостерігатися провали у пам'яті, безсоння, страх, тривога, регулярно плутається у датах, не впізнає близьких, знайомих, забуває адресу місця проживання. Згідно з висновком № 1269 «Про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» виданого 15.03.2023 року КНП «Міська поліклініка № 6» Харківської міської ради, особа стосовно якої встановлюється опіка потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. ОСОБА_2 страждає тяжким психічним захворюванням у формі делірійного (шизофреноподібного) розладу органічного генезу (F06.2), у результаті чого є нездатним самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, забезпечуючи його життєдіяльність. В силу свого захворювання не усвідомлює значення своїх дій, не може керувати своїми діями, потребує стороннього догляду у зв'язку з чим необхідно визнати ОСОБА_2 недієздатним та призначити опікуна.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025, вищевказану заяву передано на розгляд судді Новіченко Н.В., присяжні - Паніщева І.Є., Коскіна Ю.О.
Ухвалою від 25.03.2024 року Московський районний суд м. Харкова прийняв до розгляду заяву та відкрив провадження у справі № 643/2543/24, залучив до участі у справі № 643/2543/24 у якості заінтересованої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доручив Харківському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 3 поверх) призначити представника (адвоката) Пестунові Миколі Прохоровичу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого буде розглядатися заява про визнання його недієздатним та встановлення над ним опіки, судове засідання призначив на 19.04.2024 року.
19.04.2024 року розгляд справи відкладено на 22.05.2024 року у зв'язку з аварійним відключенням світла.
22.05.2024 року судове засідання відкладено на 16.07.2024 року.
16.07.2024 року розгляд справи відкладено на 30.07.2024 року у зв'язку з аварійним відключенням світла.
Ухвалою від 30.07.2024 року Московський районний суд м. Харкова призначив у справі № 643/2543/24 судово-психіатричну експертизу, провадження у справі № 643/2543/24 зупинив на час проведення експертизи.
22.11.2024 року від Адміністрації Салтівського району Харківської міської ради надійшло подання про встановлення опіки.
06.03.2025 року від Харківської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» надійшли матеріали справи» № 643/2543/24 та висновок судово-психіатричного експерта № 157.
Ухвалою від 14.03.2025 року Московський районний суд м. Харкова поновив провадження у справі № 643/2543/24, судове засідання призначив на 16.04.2025 року.
16.04.2025 року адвокатом заінтересованої особи-2 - Пацурковською О.М. подано заяву про участь у судовому засіданні 16.04.2025 року в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 16.04.2025 Московський районний суд м. Харкова клопотання адвоката заінтересованої особи-2 - Пацурковської Олени Миколаївни про участь у судовому засіданні, призначеному на 16.04.2025 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнив.
16.04.2025 року судове засідання відкладено на 01.05.2025 року за клопотанням заявника.
01.05.2025 року адвокатом заінтересованої особи-2 - Пацурковською О.М. подано заяву про участь у судовому засіданні 01.05.2025 року в режимі відеоконференції.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 4273-IX від 26.02.2025 змінено найменування Московського районного суду міста Харкова на Салтівський районний суд міста Харкова.
Ухвалою від 01.05.2025 року Салтівський районний суд міста Харкова клопотання адвоката заінтересованої особи-2 - Пацурковської Олени Миколаївни про участь у судовому засіданні, призначеному на 01.05.2025 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнив.
У судовому засіданні 01.05.2025 року заявник підтримав викладені у заяві вимоги та просив суд задовольнити їх.
У судовому засіданні ОСОБА_2 та його адвокат - Пацурковська Олена Миколаївна також підтримали заяву та просили її задовольнити.
У судове засідання 01.05.2025 року представник Органу опіки та піклування не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні 01.05.2025 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (стаття 32 Конституції України).
Статтею 30 ЦК України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Приписами ч. 1 ст. 40 ЦК України передбачено, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги (ч. 1 ст. 296 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Частиною 3 ст. 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про стійкий психічний розлад, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-384цс16 викладено правову позицію про те, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов'язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з'ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» від 28 березня 1972 року роз'яснено, що даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров'я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Стаття 1 вказаного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню діяльність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь - яких інших підставах, безпосередньо не пов'язаних зі станом її психічного здоров'я (ч.1 ст. 7 Закону).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
У висновку судово-психіатричного експерта № 157 від 28.02.2025 зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішний час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі судинної деменції. На теперішний час ОСОБА_2 відповідно до свого психічного стану нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
У даному висновку також відображено психічний стан ОСОБА_2 , відповідно якого мовний контакт малопродуктивний через виражене інтелектуально-мнестичне зниження. На звернення до нього реагує, говорить вкрай мало. На всі питання відповідає не по суті. Своє ім'я назвати не може, вказує « ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Одер». Прізвище, по батькові не називає. Свій вік вірно вказати не може, то каже «36». У подальшому погоджується із запропонованими йому відповідями, навіть якщо вони невірні. Зібрати анамнестичні відомості не представляється можливим. Хто його супроводжує та де перебуває вияснити неможливо. Скільки років сину повідомити не може, говорить «16». Дезорієнтований в часі та місці. Мети проведення даного обстеження зрозуміти і оцінити не може. Те, що відбувається, не осмислює. Розгублено озирається на всі боки. Емоційно недиференційований, сплощений, благодушний, неадекватно посміхається. У поведінці малорухливий. Інструкції не виконує, тому що не може осмислити їх суть. Інтелектуально-мнестично значно знижений. Мислення малопродуктивне, швидко виснажується. Психопродуктивної симптоматики (марення, галюцинацій) виявити не вдається можливим. До того, що відбувається, байдужий, пасивно підпорядкований. Коло інтересів, спонукань значно обмежене, в основному фізіологічними потребами. До свого стану, ситуації, що склалася, некритичний, неадекватний.
У суду відсутні підстави ставити під сумнів вказаний вище висновок експертів, які згідно покладених на них обов'язків зобов'язані були провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок, при цьому також були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи та вивчивши надані суду документи, суд дійшов до висновку, що подана заява про визнання особи недієздатною є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Щодо вимоги про призначення недієздатній особі опікуна, слід зазначити наступне.
Правилами ст. 41 ЦК України передбачені правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтере сах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (стаття 55 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.
Хоча за станом здоров'я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов'язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно зі ст. 63 ЦК України фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Частиною 4 ст. 63 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
В силу приписів ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Як зазначалась вище, судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Відповідно до подання від 22.11.2024 № 1820/0/161-24 Адміністрація Салтівського району Харківської міської ради вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
Також у даному поданні зазначено, що ОСОБА_1 працює, має постійний дохід. Згідно медичного висновку стан його здоров'я задовільний, до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем роботи характеризується позитивно. Дружина ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , 1940 року народження, не заперечувала проти призначення опікуном ОСОБА_1 над її чоловіком. Інші родичі, які б виявили бажання оформити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до опікунської ради не звертались. Умови проживання сім'ї потенційного опікуна вивчені. ОСОБА_1 ознайомлено з правами та обов'язками опікуна, протипоказань не виявлено.
Даних, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявні неприязні стосунки, або, що призначення заявника опікуном над рідним батьком суперечитиме інтересам останнього матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 11, 141, 247, 263-265, 268, 299, 300 ЦПК України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над ним опіки задовольнити.
2. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним.
3. Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
4. Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України встановити строк дії даного рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним на два роки, який обчислювати з дня набрання рішенням законної сили.
5. Роз'яснити заявнику ОСОБА_1 положення ч. ч. 7, 8 ст. 300 ЦПК України відповідно до яких клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
6. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Заінтересовані особи:
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради (м. Харків, м-н Конституції, буд. 7).
Повне рішення складено 06.05.2025 року.
Суддя Н.В. Новіченко
Присяжні І.Є. Паніщева
Ю.О. Коскіна