Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 3/641/489/2025Справа №: 641/858/25
06 травня 2025 року
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Боговський Д.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 231147 від 27.01.2025 ОСОБА_1 26 січня 2025 року о 23-33 годині в районі будинку № 179 по пр. Байрона в м. Харкові керував транспортним засобом «Toyota Prado», д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду в установленому Законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини зм'якшуючі або обтяжуючі відповідальність, чи заподіяна матеріальна шкода, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Вдовидченко О.І. у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 26.01.2025 після 23-00 годині знаходився біля свого будинку, до нього підійшли працівники поліції, перевірили його дані, повідомили, що він перебуває в розшуку як ухилянт, а тому вони доставлять його до ТЦК та СП. ОСОБА_1 заперечував проти цього, оскільки не порушував мобілізаційного законодавства, тоді працівники поліції запропонували йому проти тест на алкоголь, однак тестер йому не дали. В подальшому працівники поліції відвезли ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак там його не прийняли, оскільки не було паспорта. Жодного протоколу працівники поліції при ОСОБА_1 не складали, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння він не відмовлявся.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали долучені до нього, суд прийшов до наступного.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно із п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
27 січня 2025 року на водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 ПДР України, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
З наданих до суду записів відео з нагрудних відеореєстраторів співробітників поліції вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, ознаки, які вказані в протоколі, які свідчать про ймовірний стан сп'яніння особи, на відео не знайшли свого підтвердження.
Працівниками поліції не надано доказів на підтвердження порушення Правил дорожнього руху, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право їм здійснити законну зупинку транспортного засобу.
Відповідно до позиції Верховного Суду, яку викладено у постанові від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17, якщо із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП..
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
За таких обставин, відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачяться на його користь.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, суд вважає, що адміністративна справа відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 245, 268, 276, 280, 283, ч.1 ст.130 КУпАП України, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя - Д. Є. Боговський