Справа № 638/8027/25
Провадження № 2/638/4647/25
Іменем України
05 травня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Щепіхіна В. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якій просить: визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки Hyundai моделі ACCENT, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) VIN код НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 ; припинити право власності ОСОБА_1 на автомобіль марки Hyundai моделі ACCENT, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) VIN код НОМЕР_2 ; в порядку поділу спільного майна подружжя виділити автомобіль марки Hyundai моделі ACCENT, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) VIN код НОМЕР_2 , у приватну власність ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 автомобіля марки Hyundai моделі ACCENT, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) VIN код НОМЕР_2 у сумі 152 700,00 грн, а також судовий збір.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 177 ЦПК України.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд доходить висновку про залишення заяви без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК України.
Так, в порушення вимог пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.
За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю рухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.
Згідно статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, позивач повинен був провести оцінку рухомого майна, на яке він просить визнати за собою право власності, звернувшись до відповідного експерта (оцінщика), надавши суду звіт (висновок про ринкову оцінку вартості рухомого майна).
Натомість, позивачем визначено ціну позову як 152 700 грн, тобто сума, яка визначена консультаційним висновком з визначення ймовірної вартості майна від 28.03.2025 року, що не відповідає приписам цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених ч. 5 ст. 216, ст. 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн).
При цьому, згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028 гривень.
Оскільки позивачем ціна позову, тобто вартість спірного майна, визначена невірно, підтверджуючих доказів його вартості на час розгляду справи суду не надано, суд позбавлений можливості визначити суму судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви майнового характеру.
З огляду на викладене, позивачу необхідно оплатити судовий збір за ставкою, визначеною Законом України «Про судовий збір» для позовної вимоги майнового характеру з урахуванням ціни позову (п. 1 ст. 176 ЦПК України), що визначається дійсною вартістю рухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Разом з позовною заявою представником позивача Гребенюк О. О. надано клопотання про витребування з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях: належним чином завірені копії усіх наявних документів, на підставі яких було здійснено реєстрацію власності щодо автомобіля «Hyundai ACCENT (загальний легковий седан-В, номерний знак НОМЕР_3 , 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_2 ), за усіма зареєстрованими власниками та копії документів про перехід права власності у період з 26.09.2019 по день надання інформації; інформацію щодо підстав зміни номерного знаку транспортного засобу Hyundai ACCENT (2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 загальний легковий седан-В) з AX0595НР на інший номерний знак, у період з 26.09.2019 по день надання інформації; інформацію щодо того, хто та на підставі якого правочину є власником автомобіля «Hyundai ACCENT (загальний легковий седан-В, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_2 ) станом на день надання інформації.
Вирішуючи клопотання про витребування доказів, суддя виходить з такого.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Враховуючи відомості про які зазначає представник позивача у позовній заяві, представник позивача необгрунтувала які обставини може підтвердити ця інформація, оскільки позивач зазначає, що автомобіль знаходиться у відповідача.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача, оскільки представником позивача не доведено взаємопов'язаність витребуваних відомостей з обставинами зазначеними у позові.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення встановлених судом недоліків позовної заяви у строк не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений термін, заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.
У клопотанні представника позивача про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Щепіхіна