справа № 619/2347/25
провадження № 2/619/1194/25
іменем України
06 травня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ТОВ "ГЛОБАЛ СПЛІТ";
відповідач: ОСОБА_1 .
Суть питання, що вирішується ухвалою.
29 квітня 2025 року ТОВ "ГЛОБАЛ СПЛІТ", в особі представника Балашова В.В., через систему «Електронний суд, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив об'єднати в одне провадження позовні вимоги про стягнення заборгованості: за кредитним договором №4/3950683 від 04.06.2021, за кредитним договором №684607/3950683 від 28.04.2021, та стягнути заборгованість за вказаними договорами у розмірі 26 114,05 грн та 16788,36 грн відповідно.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
Суд дійшов до висновку про відмову в об'єднанні позовних вимог та повернення заяви з таких підстав.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Частиною першою статті 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Тобто, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. При цьому, об'єднані вимоги повинні випливати з одних тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на двох різних договорах, а отже заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення (оскільки виникають з двох різних кредитних договорів), ні поданими доказами (не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з двох правочинів). Кожна з позовних вимог є самостійною позовною вимогою (а не основною й похідною), за якими підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного окремого договору у відповідності до укладених умов.
Тобто, у поданій позовній заяві фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами. При цьому, позивачем не обґрунтовано підстави щодо об'єднання в одній позовній заяві вимог по різним кредитним договорам.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин між сторонами є два різні договори, кожен із яких, незважаючи на однакову правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, заявлені вимоги не є однорідними.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 18 серпня 2023 року у справі № 910/21280/21 кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. Наявні порушення, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, вказані обставини у сукупності свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, в зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню особі, що її подала, на підставі пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 185, 258-261, 351-354 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити ТОВ "ГЛОБАЛ СПЛІТ" у задоволенні клопотання про об'єднання в одне провадження позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовну заяву ТОВ "ГЛОБАЛ СПЛІТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорамиповернути заявнику.
Роз'яснити, що згідно з ч. 7 ст. 187 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 06 травня 2025 року.
Суддя Є. А. Болибок