справа № 619/864/25
провадження № 2/619/708/25
Заочне рішення
іменем України
06 травня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/864/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивачка: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
представниця позивачки: ОСОБА_3
вимоги позивачки: про стягнення аліментів.
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 , у інтересах якої діє представник - адвокат Шкуропацька М.О., 10.02.2025 в системі «Електронний суд» звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку щомісячно, за минулий час з моменту припинення надання допомоги - 01.09.2022 до досягнення сином повноліття. У обґрунтування позову зазначено, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням суду від 27.10.2021. Під час подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5 , який після розірвання шлюбу проживає з нею, а батько участі у житті та утриманні дитини не приймає. На прохання позивачки щодо надання допомоги на утримання сина відповідач не заперечував, але допомоги та і не надав за період з серпня 2022-2025 рр. Відтак наявні підстави для стягнення аліментів за минулий час за період з 01.09.2022.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Відповідно до ухвали суду від 13.02.2025 позовну заяву залишено буз руху та 17.02.2025 недоліки усунуто.
Ухвалою суду від 04.03.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 03.04.2025, яке відкладено на 06.05.2025 у зв'язку з неявкою відповідача.
Позивачка та її представниця у судове засідання не з'явилися, надавши заяву, у якій представниця просить здійснити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, направивши заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю виїхати з військової частини.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 4 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, повторно не з'явився у судове засідання, не подав відзив на позов, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 14.03.2008 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано відповідно до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 27.10.2021 по справі №619/4863/21 (а.с. 11, 19).
ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками записані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження (а.с. 18).
Після розірвання шлюбу син залишився проживати з матір'ю - позивачкою по справі, про що свідчать витяги з реєстру територіальної громади (а.с. 12-13).
Згідно зі ст. 180 СК України батьки повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною 1 статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Частинами 1, 2 статті 182 СК України встановлені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів та зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Враховуючи, що на позивачку покладено більше турбот щодо утримання дитини, яка проживає разом з нею, зважаючи на інтереси дитини, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає можливим стягувати з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку( доходів), але не менше 50% прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, оскільки утримання дитини є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
Частиною 1 ст. 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів за минулий період, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України, Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Тлумачення ч. 2 ст. 191 СК України свідчить, що при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів за минулий час позивач має довести такі обставини: 1) вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача протягом періоду, за який позивач просить стягнути аліменти; 2) неможливість одержання аліментів у зв'язку з ухиленням відповідача у цей період від їх сплати.
Ухилення від сплати аліментів - це винна протиправна поведінка, тобто свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто із вимогою про сплату коштів необхідних для утримання дитини.
Ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов'язана особа ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії.
Обов'язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність позивачем вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та неможливість їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів за вказаний період, за відсутності таких доказів вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.
Постановою КЦС ВС від 18.05.2020 (справа №215/5867/17) сформовано правову позицію, про те, що частиною другою статті 191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести такі обставини як вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та ухилення відповідача від надання утримання дитині.
Із цим позовом позивачка звернулася до суду 10 лютого 2025 року. Належних та достатніх доказів того, що позивачка раніше вживала заходів щодо одержання від відповідача аліментів на утримання сина, суду не надано, як і не надано доказів ухилення відповідача від сплати аліментів в розумінні ч. 2 ст. 191 СК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом не приймається як доказ скріншот переписки з мобільного телефону (а.с. 9-10), оскільки його відомості не відображають дійсні обставини справи, які би стосувалися предмета спору, не можливо встановити між ким конкретно велася переписка та що це було саме з 01.09.2022, а відомості виписки з банку (а.с. 22-28) не містять інформацію щодо вжиття позивачкою заходів щодо одержання аліментів з відповідача та ухилення відповідача від надання утримання дитині.
Оскільки позивачка не надала належних та допустимих доказів того, що вона вживала заходи щодо одержання аліментів, а відповідач ухилявся від надання допомоги на утримання дитини, вимоги в частині стягнення аліментів за минулий час, а саме за період з 01.09.2022 по 09 лютого 2022 року не підлягають задоволенню, як недоведені.
Доказів наявності об'єктивних перешкод звернутися до суду про стягнення аліментів раніше позивачкою також не надано.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки при зверненні до суду з цим позовом позивачку звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 280-283, 288-289, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.02.2025 та до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Надіслати учасникам справи копію судового рішення протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя І. М. Нечипоренко