Справа № 570/3326/24
Номер провадження 2/570/182/2025
30 квітня 2025 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,
за участю секретаря судового засідання Атаманюк С.С.,
учасники справи:
представник позивача - не з'явився,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АКСІЛІУМ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
02 липня 2024 року до Рівненського районного суду Рівненської області через свого представника Альховську Ірину Богданівну звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАРИН-ФІНАНС" (далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАРИН-ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №CL-142985, у розмірі 135232,78 грн, в тому числі строкове тіло 0, грн прострочене тіло 54522,03 грн строкові відсотки 650,02 грн прострочені відсотки 80060,73 грн.
Короткий зміст заяв по суті справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ОСОБА_1 та АТ "Кредобанк" було укладено кредитний договір №CL-142985 від 31.10.2018. Відповідно до умов Кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату цієї вимоги, заборгованість за Кредитним договором складає 135232,78 грн, в тому числі строкове тіло 0 грн, прострочене тіло 54522,03 грн, строкові відсотки 650,02 грн, прострочені відсотки 80060,73 грн. Вказує, що 08.11.2023 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні з АТ "Кредобанк" на ТОВ "ФК "МАРИН-ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 43231894) на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов'язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов'язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов'язанні.
На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 135232,78 грн та судові витрати по справі.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 04 липня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін на 09:20 год. 31 липня 2024 року.
У зв'язку з неявкою відповідача судові засідання 31 липня 2024 року, 26 вересня 2024 та 30 грудня 2024 року було відкладено.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 29 січня 2025 року у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МАРИН-ТРАНС" - адвоката Альховської Ірини Богданівни про участь у судовому засіданні врежимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу відеозв'язку "EasyCon" у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МАРИН-ТРАНС" до ОСОБА_1 про стягнення забогованості за кредитним договором - відмовлено.
Судове засіданенн 31 січня 2025 року було відкладено на 03 березня 2025 року.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 03 березня 2025 року заяву представника позивача задоволено і здійснено заміну найменування позивача у цивільній справі №570/3326/24 з Товариства зобмеженою відповідальністю"ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ "МАРИН-ФІНАНС" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АКСІЛІУМ ФІНАНС". Клопотання преставника позивача - адвоката Альховської Ірини Богданівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №570/3326/24 - задоволено частково. Постановлено пПровести всі наступні судові засідання у справі, в режимі відеоконференції за участю представника позивача - адвоката Альховської Ірини Богданівни поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Судове засідання 03 вітня 2025 року відкладено на 30 квітня 2025 року у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання.
У судове засідання 30 квітня 2025 року сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи.
У позовній заяві представник позивача повідомив, що у разі неявки в судове засідання відповідача позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом.
Відповідачу судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи,про причини неявки до суду не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не подав.
Відповідачу надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі та повістка, однак повернулися до суду як неотримані відповідем із зазначенням у довідці про причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою" .
У постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Суд також звертає увагу, що листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини", є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до умов кредитного договору №CL-142985 від 31.10.2018 АТ "Кредобанк" надав відповідачу кредит в сумі 70000 грн., строком на 60 місяців - до 30 жовтня 2023 року, зі щомісячною сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 47,69 % річних.
Відповідно до п.4.1 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 47,69 % річних; п.4.4 загальні витрати позичальника по кредиту за цим кредитним договором становлять 116650,66 грн; п.4.5 реальна річна процентна ставка 59,61 % річних; п. 4.6 загальна вартість кредиту для позивальника за цим кредитним договором становить 186650,66 грн.
Відповідно до п.6.1 Кредитного договору, позивальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.
АТ "Кредобанк" було у повній мірі виконано свої зобов'язання, передбачені кредитним договором, а саме надано відповідачу кредит відповідно до умов договору, з якими він погодився, що підтвердив своїм підписом.
08 листопада 2023 року між АТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Марин-Фінанс" було укладено договір факторингу, за умовами якого АТ "Кредобанк" передав (відступив) позивачу ТОВ "ФК "Марин-Фінанс" право вимоги відносно боржників АТ "Кредобанк", в тому числі відносно боржника - відповідача за кредитним договором № CL-142985 від 31.10.2018.
Внаслідок цього позивач ТОВ "ФК Марин-Фінанс" набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Разом з тим відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.
З дослідженого в судовому засіданні розрахунку заборгованості станом на 08.11.2023 року за кредитним договором №CL-142985 від 31.10.2018 становить 135232,78 грн, в тому числі строкове тіло кредиту - 0 грн, прострочене тіло кредиту - 54522,03 грн, строкові відсотки - 650,02 грн та прострочені відсотки 80060,73 грн.
08.11.2023 між Акціонерним товариством "Кредобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Марин-Фінанс" було укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами.
Відповідно до Додатку №1 до договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023 вбачається, що відповідно до умов договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 11.11.2023, зокрема пунктів 3.1., 3.2. цього договору, клієнт відступає фактору (передає у власність фактора), а фактор набуває (приймає у власність) від клієнта в повному обсязі права вимоги, дані щодо яких наведені нижче: ПІБ позичальника ОСОБА_1 ; ІПН позичальника НОМЕР_1 ; номер кредитного договору №CL-142985; дата кредитного договору 10/31/2018; заборгованість станом на 08.11.2023 в частині щодо непогашеного кредиту, несплачених процентів за користування кредитом, комісій, плат 135232,78 грн.
30.01.2024 ТОВ "ФК "Марин-Фінанс" надіслало відповідачу досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.
Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "Марин-Фінанс" наділено правом грошової вимоги до відповідача, а АТ "Кредобанк" втратило такі права.
Так, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідност. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідност. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2ст. 639 ЦК України).
У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Також суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
У свою чергу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 516 ЦК України).
Особливою формою відступлення права вимоги є договір факторингу, правове регулювання якого визначено Главою 73 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
На підставі ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу (ч. 1ст. 1081 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. 77-78 ЦПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України,доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем порушено умови зазначеного кредитного договору в частині своєчасного повернення коштів, тому суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення із відповідача, як боржника, заборгованості за вказаним договором, що підтверджується наданими позивачем розрахунками, які долучено до матеріалів справи.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Відповідач доводів позивача про визначену у позові заборгованість не спростував, контррозрахунку заборгованості не зробив, доказів сплати заборгованості за кредитним договором не подав.
Отже беручи до уваги те, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку із чим вважається таким, що прострочила виконання зобов'язання, суд дійшов висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати по справі.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо судового збору.
За змістом ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжної інструкції №163 від 19.06.2024 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
З огляду на зазначене, а також те, що позовна заява була подана до суду у електронному вигляді з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", з урахування ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд стягує з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового зборуіз застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Щодо витрат на правничу допомогу.
У матеріалах справи наявний договір № 01/04/24 про надання правової допомоги від 01.04.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Марин-Фінанс" та адвокатом Альховською І.Б.
Представником позивача до матеріалів цивільної справи долучено копію Акту наданих послуг №1 від 31.05.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 01.04.2025 №01/04/24 в якому міститьс опис виконаних робіт, кількість та сума послуг, згідно якого витрати на правову допомогу складають 6000 грн, які підлягають сплаті протягом 3 днів з моменту підписання вказаного акту. Акт підписано адвокатом Альховською І.Б. та представником ТОВ ФК «Марин-Фінанс» Мужик Н.Т.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні у матеріалах справи: договір про надання правової допомоги від 01.04.2024 та акт прийому-передачі виконаних робіт від 31.05.2024 є достатньою підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.
Оскільки позов майнового характеру задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн.
Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 274, 280-283, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АКСІЛІУМ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АКСІЛІУМ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором за кредитним договором №CL-142985, у розмірі 135232,78 грн, в тому числі строкове тіло 0, грн прострочене тіло 54522,03 грн строкові відсотки 650,02 грн прострочені відсотки 80060,73 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АКСІЛІУМ ФІНАНС" 2422,40 грн судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АКСІЛІУМ ФІНАНС" (місце знаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Лазаренка Є. Академіка,буд.4 каб.4, код ЄДРПОУ: 43231894);
Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено 05 травня 2025 року.
Суддя Гладишева Х.В.