Рішення від 23.04.2025 по справі 567/149/25

Справа № 567/149/25

Номер провадження 2/570/852/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором оренди, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами оренди з правом викупу № 1144210509051 від 09.05.2021 року у розмірі 52 170 грн. 00 коп. та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між ТОВ "Будинок Комфорту" та відповідачем укладено договір оренди майна з правом викупу в порядку, визначеному ЦК України та ЗУ "Про електронну комерцію". Орендодавець свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Орендар в свою чергу виконував свої зобов'язання за договором неналежним чином, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість за орендними платежами. 03.07.2023 р. між ТОВ "Будинок Комфорт" та ТОВ "Росвен Інвест Україна" було укладено договір факторингу № 01.02-28/23, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача. Тому представник позивача звернувся до суду, просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача наявну заборгованість; та стягнути судові витрати.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 27.01.2025 року справа була направлена для розгляду за підсудністю до Рівненського районного суду Рівненської області.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 24.02.2025 р. справа була прийнята до провадження судді Красовського О., та призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача не з'явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без його участі. В разі неявки відповідача не заперечує щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Відповідач не з'явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви просить справу розглядати без його участі. Позов визнає частково, згідний сплатити основну суму заборгованості, зазначає, що є військовослужбовцем ЗСУ.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Короткий зміст заяв по суті справи.

Як встановлено в судовому засіданні, 09.05.2021 року між ТОВ «Будинок Комфорту» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210509051 у порядку, визначеному ЦК України та Законом України "Про електронну комерцію".

Так, 07.02.2021 р. орендар через веб-сайт орендодавця (https://domcomfort.ua), на якому станом на момент укладання договору була розміщена публічна оферта договору оренди майна з правом викупу з усіма його істотними умовами, в особистому кабінеті подав заявку на укладення договору з наданням необхідної інформації та копії документів для вчинення електронного правочину. Після цього боржник здійснив послідовні дії в особистому кабінеті у порядку визначеному ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію". Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За умовами договору оренди орендодавець надав орендарю у строкове платне володіння та користування об'єкт оренди (тип товару: смартфон; модель товару: Smart/tel Xiomi Poco X3 6/64GB Cobalt Blue) з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених правилами надання майна в оренду, які є невід'ємною частиною договору та на момент укладення договору були розміщені на веб-сайті орендодавця у вільному доступі для необхідного кола осіб. Орендар у свою чергу зобов'язався прийняти об'єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Відповідно до ст. 705 ЦК України за договором найму-продажу до переходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар покупець є наймачем (орендарем) цього товару.

Орендодавець відповідно до умов договору оренди передав об'єкт оренди шляхом відправлення на адресу орендаря оператором поштового зв'язку ТОВ "Нова пошта", що підтверджується транспортною накладною оператора поштового зв'язку. Таким чином, передавши об'єкт оренди орендареві. Орендодавець свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.

Сторонами відповідно до умов договору оренди, погоджено строк оренди майна на 12 місяців та щомісячним платежем у розмірі 1 739 грн. 00 коп., а також вартість об'єкту оренди: при викупі за 12 місяців складатиме 20 868 грн. 00 коп. (пункт 2 договору оренди майна з правом викупу). Сплата орендної плати у розмірі 1 739 грн. 00 коп. здійснюється орендарем до 09 числа кожного наступного місяця, що слідує за місяцем укладення договору протягом усього строку оренди, який становить 12 місяців, де днем внесення останнього платежу є 09.05.2022 р.

Орендар в свою чергу виконував свої зобов'язання за договором неналежним чином, у зв'язку із чим починаючи із 09.06.2021 р. за договором виникла прострочена заборгованість за орендними платежами. Також, відповідно до п. 4 договору оренди та п. 8.4 правил до договору оренди за прострочення орендних платежів, орендодавець має право нараховувати пеню в розмірі 3 % від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, починаючи з першого дня прострочення, але не більше 50 % від загальної суми прострочених орендних платежів за цим договором оренди. Орендодавець відповідним правом скористався і нарахував пеню. Також, на дату звернення до суду унаслідок порушення орендарем умов викупу об'єкту оренди до орендаря не перейшло власності на об'єкт оренди.

Щодо укладення договору факторингу.

03.07.2023 між ТзОВ «Будинок комфорту» та ТзОВ «Росвен Інвест Україна» (після перейменування ТзОВ «Свеа Фінанс») було укладено Договір Факторингу № 01.02-28/23, відповідно до умов якого ТзОВ «Будинок Комфорту» передає (відступає) фактору, а фактор набуває права вимоги клієнта за договорами та сплачує клієнту за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

За умовами вищевказаного правочину, ТзОВ «Свеа Фінанс» набуло права стягувача за договором оренди майна з правом викупу № 1144210509051 від 09.05.2021 року.

Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-28/23 від 03.07.2023 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором оренди з правом викупу № 1144210509051 від 09.05.2021 року (станом на дату відступлення права вимоги) склала: 31 302 грн. 00 коп.

На час розгляду справи у суді вказана сума заборгованості залишається несплаченою відповідачем.

Норми права.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 ст. 11 ЗУ«Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, що узгоджується з нормою ст. 764 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.

Відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання за договором оренди майна з правом викупу, тому у нього виникла заборгованість. Ці обставини підтверджуються письмовим розрахунком заборгованості.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання за договором оренди майна з правом викупу та сплатив повністю грошові кошти.

Отже, враховуючи строки дії договору № 1144210509051 від 09.05.2021 р. оренди майна з правом викупу та відповідно строк оренди 12 місяців та обов'язок відповідача сплачувати щомісячні платежі у розмірі 1 739,00 грн., то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за простроченими орендними платежами в розмірі 20 868 грн 00 грн., тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у повному обсязі.

Щодо стягнення заборгованості за пенею суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач є діючим військовослужбовцем з 23.06.2022 р. та проходить військову службу в складі ЗСУ що підтверджується наданою ним копією військового квитка серії НОМЕР_1 ; довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 25.06.2024 р.; витягом із наказу командира частини НОМЕР_2 від 23.06.2023 р. про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ; довідка про перебування на військовій службі за мобілізацією від 09 квітня 2025 р.

Відповідно до положень пункту 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Крім цього, згідно п.18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вищезазначені норми звільняють позичальника від відповідальності за порушення грошового зобов'язання за особливих обставин. При цьому, норма п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є спеціальною і поширюється на кредитні правовідносини, учасниками в яких є військовослужбовці, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Тому із зазначених підстав нарахована пеня в розмірі 10 434 грн. стягненню не підлягає.

Щодо стягнення вартості викупу майна суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 705 ЦК України за договором найму-продажу до переходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар покупець є наймачем (орендарем) цього товару. Покупець стає власником товару, переданого йому за договором найму-продажу, з моменту оплати товару, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки, відповідно до договору оренди майна з правом викупу № 1144210509051 від 09.05.2021 року орендні платежі є вартістю об'єкта оренди, вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20 868 грн. суми вартості об'єкта оренди задоволенню не підлягає, оскільки вартість об'єкта оренди вже стягнута та становить суму прострочених орендних платежів. В іншому випадку відбудеться подвійна оплата вартості товару за комбінованим договором найму-продажу.

Висновки суду.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює, дослідив подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами оренди з правом викупу, і, як наслідок, виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся до суду.

Відповідач зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконав, оскільки належні докази про це відсутні, чим порушив умови договорів та норми чинного законодавства, тому у позивача виникло право вимагати виконання зобов'язання за договором. Кредитор відповідне право вимоги реалізував шляхом пред'явлення до позичальника позову про стягнення боргу за договорами оренди з правом викупу і визначив борг на відповідну дату.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами. Доказів повернення відповідачем за вказаними договорами суми боргу за оренду у повному розмірі матеріали справи не містять.

Отже, проаналізувавши досліджені у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що обов'язок ОСОБА_1 по поверненню заборгованості за простроченими орендними платежами в розмірі 20 868 грн 00 грн. знайшов своє підтвердження.

Водночас, правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по договору у частині нарахованої пені в розмірі - 10 434 грн., та заборгованість за вартістю орендного майна, донарахованого позивачем - немає.

А тому, в цій частині позовних вимог позивачу, слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами ст.141 та ст.142 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.141, ст.142 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, то судові витрати (сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.) підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог.

Позов був заявлений на суму 52 170 грн., суд задоволив позов на суму 20 868 грн. 00 коп., що складає 40,00%.

Судовий збір, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог, складає 968 грн. 80 коп. (2 422,40х40%=968,96 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "СВЕА ФІНАНС" заборгованість за договором оренди з правом викупу № 1144210509051 від 09.05.2021 року у розмірі 20 868 грн. 00 коп., та сплачений судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп., а всього 21836 (двадцять одну тисячу вісімсот тридцять шість) грн. 96 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" (до перейменування "Росвен Інвест Україна") (ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження юридичної особи: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ).

Суддя Красовський О.О.

Попередній документ
127119053
Наступний документ
127119055
Інформація про рішення:
№ рішення: 127119054
№ справи: 567/149/25
Дата рішення: 23.04.2025
Дата публікації: 08.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рівненський районний суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (23.04.2025)
Дата надходження: 17.02.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
23.04.2025 12:10 Рівненський районний суд Рівненської області