06.05.2025 Справа № 363/270/25
06 травня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Лукач О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
15.01.2025 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 16.01.2025), представником позивача - адвокатом Тараненко А.І. подано вказану вище позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-10370564 від 24.11.2023 у розмірі 32754,00 грн., яка складається з 7000,00 грн. заборгованості за тілом та 25754,40 грн. заборгованості за відсотками, а також судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 24.11.2023 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та відповідачем, яким є ОСОБА_1 , укладено Договір кредитної лінії
№00-10370564 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Після цього добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а отже належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 7000,00 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. За надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 700,00 грн. Позичальник доручає кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії із суми кредиту, що підлягає перерахуванню позичальнику згідно договору. Тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 7700,00 грн., за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту. Отже, відразу після вчинених дій відповідача, 24.11.2023 ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» ініціювало переказ коштів згідно договору №00-10370564 від 24.11.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку №5168-75XX-XXXX-9605, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від 09.09.2024 з відміткою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» та додатком до нього.
Всупереч умов Договору №00-10370564 від 24.11.2023 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі - 32754,40 грн., яка складається з наступного: 7000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 25754,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
22.01.2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали Договір факторингу №22-01/2024 згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №00-10370564 від 24.11.2023. Відповідно до вищезгаданого договору клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Таким чином, відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу
№22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 12292 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024.
16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали Договір факторингу
№16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №00-10370564 від 24.11.2023. Відповідно до вищезгаданого договору клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Таким чином, відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №6082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 32754,40 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №22- 01/2024 від 22.01.2024.
Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 21.01.2025 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, оскільки зазначений спір є малозначним та враховуючи положення статей 274, 279 ЦПК України.
Крім цього, вказаним судовим рішення, за клопотанням представника позивача у порядку статті 84 ЦПК України витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 платіжна картка маска-картки
№ НОМЕР_1 ; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 ; про зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за період 24.11.2023 - 29.11.2023 у сумі 7700,00 грн. (безготівкове зарахування згідно транзакції №40081-60843-61174 від 24.11.2023); чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска-картки № НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_2 в анкетних даних ОСОБА_1 . У разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 за період 24.11.2023 - 29.11.2023 у сумі 7700,00 грн. (безготівкове зарахування згідно транзакції № 40081-60843-61174 від 24.11.2023) надати: первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію; повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , на який зараховано кошти. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи - надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Боржника).
Позивачу та його представнику, у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України, було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, після чого, сторона позивача з будь-якими клопотаннями/заявами до суду не зверталася.
Відповідачу копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками було надіслано на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання: АДРЕСА_1 .
Судова кореспонденція надіслана відповідачу повернулась на адресу суду без вручення з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, про що зазначено у постанові Верховного суду від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18.
Також, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
20.02.2025 від АТ КБ «ПриватБанк», на виконання вимог ухвали суду, надійшла інформація, у якій зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 . Повідомлено, що по рахунку № НОМЕР_4 за період з 24.11.2023 по 29.11.2023 відсутня інформація про зарахування на суму 7700,00 грн. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_4 та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 : НОМЕР_5 .
Представник позивача, ознайомившись із наданою банком інформацією, 24.02.2025, через систему «Електронний суд», подав до суду додаткові пояснення по справі, у яких зазначає, що ним помилково у клопотанні про витребування доказів було зазначено суму коштів, зарахування яких необхідно було підтвердити банко, а саме 7700 грн, замість 7000 грн. У зв'язку із зазначеним повторно подав клопотання про витребування доказів в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»:
інформацію: чи емітувалась на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) платіжна картка маска-картки № НОМЕР_1 / чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 );
інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти
№ НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) за період 24.11.2023- 17.10.2021 у сумі 7000,00 грн; (безготівкове зарахування згідно транзакції №40081-60843-61174 від 24.11.2023).
інформацію: чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_7 -XXXX-9605 та чи находиться/знаходився номер телефону НОМЕР_2 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 );
у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти
№ НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) за період 24.11.2023- 17.10.2021 у сумі 7000,00 грн; (безготівкове зарахування згідно транзакції №40081-60843-61174 від 24.11.2023),- просить надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію;
надати повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ), на який зараховано кошти.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.03.2025 клопотання представника позивача - адвоката Тараненко Артема Ігоровича про витребування доказів - задоволено частково. Витребувано у Акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк»:
інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти
№ НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 за період 24.11.2023 - 17.10.2021 у сумі 7000,00 грн. (безготівкове зарахування згідно транзакції
№40081-60843-61174 від 24.11.2023);
у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок, - надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), або інші, прирівняні до них (довідки/листи), що підтверджують факт зарахування коштів на вказаний рахунок.
В іншій частині клопотання - відмовлено, з урахуванням наданої банком інформацію на виконання ухвали суду від 20.01.2025.
09.04.2025 до суду, засобами поштового зв'язку, на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2025, від Акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» надійшла відповідь, у якій зазначено про неможливість надання виписки по рахунку
№5168-75XX-XXXX-9605 за період з 24.11.2023 по 17.10.2021, оскільки період виписки є некоректним.
Відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено, що 24.11.2023 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії №00-10370564 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписано одноразовим ідентифікатором 29358, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію, наявною в матеріалах справи. (а.с.12-16, 24, 25).
Згідно умов договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (пункт 1.1 Договору). Сума кредитного ліміту складає 7000 грн (пункт 1.2 Договору). Строк дії кредитної лінії: 240 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 21.07.2024 (пункт 1.3 Договору).
Відповідно до пункту 2.8 договору кредитної лінії, дата надання/видачі кредиту 24.11.2023. Сума кредиту 7000 грн перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_10 .
Пунктом 1.5 договору передбачено, що за надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 700,00 грн. Позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у останній день повного погашення кредиту.
Відповідно до п.1.4 сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Відповідно до п. 1.4.1. стандартна процента ставка складає 2,80 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього договору (за виключенням строку кредитування, коли клієнт має право на використання зниженої процентної ставки - у разі якщо така знижена процентна ставка передбачена договором).
Згідно із п. 1.4.2. процентна ставка становить 0,28 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за рекомендованою датою погашення процентів, визначеною п.1.3.1. даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 30 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування.
Крім того, 27.11.2023 відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 64012 підписано паспорт споживчого кредиту (стандартизована форма), який дублює зазначені вище умови щодо суми, строку кредитування, розміру процентів, відсотків річних (а.с. 22-23).
Таким чином, згідно з умовами договору та паспортом споживчого кредиту, строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 240 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю (дата повернення кредиту) - 24.12.2024. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату погашення процентів - 24.12.2023, та здійснювати чергові платежі по сплаті нарахованих процентів на кожний 30 день після рекомендованої дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії.
Згідно інформаційної довідки, кредитні кошти були перераховані ТОВ «Качай Гроші» 24.11.2023 на платіжну картку відповідача НОМЕР_10 , емітовану у «ПриватБанк» (а.с.26 -29).
Як убачається із відомостей, наданих суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК», карту № НОМЕР_4 в банку емітовано на ім'я ОСОБА_1 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_4 та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 : НОМЕР_5 (а.с. 91).
Згідно пункту 7.20 Кредитного договору «Графік платежів» загальна вартість кредиту складає 49448,00 грн, реальна річна процентна ставка 1855,53%, сума кредиту за договором 7000 грн; проценти за користування кредитом 41748,00 грн; комісія за надання кредиту 700,00 грн. (а.с 16).
Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору кредитної лінії №00-10370564 від 24.11.2023 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.
22.01.2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу №22-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Качай Гроші» передає (відступає) ТОВ «Макс Кредит» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Макс Кредит» приймає належні ТОВ «Качай Гроші» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимоги (а.с. 37-48).
Згідно із Детальним розрахунком заборгованості, здійсненого ТОВ «Качай Гроші», станом на 22.01.2024 заборгованість ОСОБА_1 становила 12292 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 6300 грн, заборгованість по відсоткам - 5292 грн, комісія 700 грн (а.с. 34).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, ТОВ «Макс Кредит» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 12292 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 7000 грн, заборгованість по відсоткам - 5292 грн (а.с. 46 на звороті - 47).
16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали Договір факторингу
№16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступає ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги до третіх осіб - боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників, строк дії договору до 31.12.2026 (а.с. 49-60).
Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненого ТОВ «Макс Кредит», станом на 16.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 становила 32754,40 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 6300,00 грн, заборгованість по відсоткам - 25754,40 грн, комісія 700,00 грн (а.с. 35-36).
Згідно з реєстром боржників від 16.08.2024 до договору факторингу
№16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024, від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 32754,40 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 7000 грн, заборгованість по відсоткам - 25754,40 грн (а.с. 59-60).
На підтвердження зазначеної заборгованості ОСОБА_2 , до позовної заяви також долучено виписку з особового рахунку за кредитним договором (а.с. 33).
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов'язання.
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 цього Кодексу правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до статті 509 цього Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 626, частина перша статті 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19; від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://kachay.com.ua/.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та відповідачем було укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З досліджених судом доказів, наявних у матеріалах справи у їх сукупності, за відсутності заперечень відповідача щодо отримання кредитних коштів, суд вважає, що ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» належним чином виконано умови кредитного договору у частині надання відповідачу кредитних коштів, шляхом їх перерахування на належний відповідачу картковий рахунок.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а стаття 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, а частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Частиною 1 статті 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із частиною першою статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Згідно з абз. 1 частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.
Оскільки, відповідач не виконував умови кредитного договору й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню та з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 32754,40 грн.
З огляду на принцип змагальності та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.
Щодо відшкодування відповідачем заявлених позивачем витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, а також на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, суд дійшов такого.
Так, відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено судом, позивач, звертаючись через електронний суд із позовом, сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с.9).
Оскільки позов ТОВ «ФК «Ейс» задоволено у повному обсязі, суд вважає, що відповідно до статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Згідно із пунктами 1-3 частини другої, частини восьмої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, до позову додано копії: Договору про надання правничої допомоги № №2211/Е від 22.11.2024 з Додатком №1 «Протокол погодження вартості послуг», Додатковою угодою №8 від 22.11.2024 до Договору про надання правничої допомоги №2211/Е від 22.11.2024, Актом від 22.11.2024 прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №2211/Е від 22.11.2024, свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Тараненка Артема Ігоровича, довіреності від 04.12.2024 (а.с. 61-67).
Так, згідно із Актом прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги згідно Договору № 2211/Е від 22.11.2024, адвокатом надано клієнту наступні послуги професійної правничої допомоги:
1. Складання позовної заяви ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-10370564 від 24.11.2023 - тривалість 2 год., вартість 5000 грн;
2. Вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором №00-10370564 від 24.11.2023 - тривалість 2 год., вартість 1000 грн;
3. Підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-10370564 від 24.11.2023 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 - тривалість 1 год., вартість 500 грн;
4. Підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-10370564 від 24.11.2023 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 - тривалість 1 год., вартість 500 грн.
Загальна вартість послуг 7000,00 грн.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням положень частин першої - четвертої статті 137, частини третьої статті 141 ЦПК України, характеру виконаної адвокатом роботи, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності, розумності адвокатських витрат, зокрема у частині обґрунтування позову, а виходячи з конкретних обставин справи, розгляд якої проводився в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, її складності та усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на правову допомогу до 3500,00 гривень, оскільки такий розмір витрат на правничу допомогу є об'єктивним та співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом змісту позовної заяви та доданих, у електронній формі, документів.
Керуючись Законом України «Про електронну комерцію», статтями 3, 4, 6, 11, 15, 16, 202-207, 509, 512, 514, 516, 517, 525-527, 530, 599, 610, 611, 612, 615, 625-629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-89, 133, 134, 141, 174, 258, 259, 263-265, 274, 354 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №00-10370564 від 24.11.2023 у розмірі 32754,40 гривень, з яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25754,40 грн. - заборгованість по відсотках, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 гривень, а всього стягнути - 38676 (тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації:
АДРЕСА_1 .
Суддя О.П. Лукач