01.05.2025 Справа № 363/3737/22
01 травня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., присяжних Сологуба А.О., Філатової О.В., секретаря Василенко Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №363/3737/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім'ї Вишгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про усиновлення дитини,-
встановив:
В провадженні суду перебувала справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім'ї Вишгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про усиновлення дитини.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21.04.2023 року заяву - задоволено. Оголошено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , усиновлювачем малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
21.03.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у вказаній справі, в якій він просить доповнити резолютивну частину судового рішення наступним абзацом: «Зобов'язати Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису № 6 від 02 квітня 2014 року складеного Виконавчим комітетом Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, і записати його батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 28.11.1995 р., РНОКПП - НОМЕР_2 , а також змінити по батькові усиновленої дитини, записавши по батькові « ІНФОРМАЦІЯ_5 », замість « ОСОБА_3 ».
Заява обґрунтована тим, що резолютивна частина рішення суду у справі за його заявою не передбачає внесення змін до актового запису щодо зазначення його батьком дитини. А відтак йому було рекомендовано звернутися до суду із заявою щодо винесення додаткового рішення, яким врегулюється питання внесення конкретних змін у відповідні графи актового запису про народження дитини.
01.05.2025 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі. 03.04.2025 та 15.04.2025 року Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області через канцелярію суду подано заяви про розгляд справи без участі їх представника. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України вказаний принцип полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 цієї статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Отже, ч. 1 ст. 220 ЦПК України встановлює вичерпний перелік випадків у яких може бути ухвалене додаткове рішення. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз.1 п.20 постанови №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених законом; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з поданої ОСОБА_1 заяви, в прохальній частині він просив: «Оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , усиновлювачем малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
З огляду на те, що в рішенні чітко зазначено щодо повного задоволення заяви у відповідності до заявлених вимог та з урахуванням змісту заяви заявника про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до висновку, що не має підстав для ухвалення додаткового рішення у відповідності до вимог статті 220 ЦПК, оскільки вимоги заявника щодо ухвалення додаткового рішення фактично заявлено щодо обставин, які не були предметом вимог заяви, зокрема, зобов'язати органи РАЦСу внести зміни в актовий запис, що суперечить вимогам процесуального законодавства.
Суд не вправі під видом додаткового рішення змінити зміст рішення або розв'язати нові питання, що не були предметом позовних вимог.
Окремо суд зазначає, що на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.
Відповідно до абз. 4 п. 6 Інструкції Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 22 серпня 2007 р. № 1064 відомості про усиновлення, скасування усиновлення, визнання усиновлення недійсним, позбавлення та поновлення батьківських прав вносяться до Реєстру на підставі відповідного рішення суду в день надходження копії такого рішення до реєстратора або в день пред'явлення особою, зазначеною в рішенні суду, або уповноваженою нею особою копії такого рішення.
А тому, у разі відмови реєстратора (відділу державної реєстрації актів цивільного стану територіальних органів Мін'юсту) у внесенні зміни в актовий запис, таку відмову можна оскаржити до суду.
Таким чином, суд вважає, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №363/3737/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім'ї Вишгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про усиновлення дитини - відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складно 06.05.2025 року.
Суддя М.Б.Баличева
Присяжні А.О.Сологуб
О.В. Філатова