Справа № 372/6862/24 Провадження № 2/358/346/25
29 квітня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.,
за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
30 грудня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» звернулося до Обухівського районного суду Київської області з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №8076651 від 23.02.2023 у розмірі 43 575 гривень 00 копійок, та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 гривень 40 копійок.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 грудня 2024 справу передано для розгляду судді Обухівського районного суду Київської області Висоцькій Г.В. (а.с. 34).
Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області Висоцької Г.В. від 31 грудня 2024 року, матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано на розгляд до Богуславського районного суду Київської області за підсудністю (а.с. 36).
29 січня 2025 року вказана справа надійшла до Богуславського районного суду Київської області, та цього ж дня автоматизованою системою документообігу суду згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа розподілена для розгляду судді Тітову М.Б. (а.с. 41).
Ухвалою судді Тітова М.Б. від 11.02.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 44).
Відповідно до заяви від 04.04.2024 представник позивача Сидорак О.Р. просить розглянути справу за його відсутності, на вимогах наполягає та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 29.04.2025 року повторно не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, хоч належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 128 ЦПК України судову повістку відповідачу було надіслано за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку.
Згідно відповіді № 1003818 від 01.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35).
Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що адресована відповідачу повістка про виклик до суду на 29.04.2025 отримана ним особисто.
Тобто відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового засідання згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки та у встановлений судом строк не надіслав відзив на позовну заяву.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Беручи до уваги те, що явка до суду є правом, а не обов'язком сторони у справі, суд враховуючи положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з'ясованих обставин, об'єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 23 лютого 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №8076651 (індивідуальна частина), згідно з умовами якого відповідач отримав 15 000,00 гривень строком на 105 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкції, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем до 08.06.2023 року.
Згідно п. 1.3.2. Договору: поточний період складає 90 днів що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду закінчується 08.06.2023 (дата остаточного погашення заборгованості).
Окрім того, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем підписано Додаток № 1 до Договору про споживчий кредит №8076651 від 23.02.2023, а саме паспорт споживчого кредиту №8076651 в якому також визначені загальні умови кредитування (а.с. 16).
Згідно із Платіжним дорученням № 94286161 від 23.02.2023 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 15 000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору №8076651 (а.с. 19).
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення статті 12 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено та не заперечується відповідачем факт укладення кредитного договору та отримання грошових коштів на умовах, узгоджених сторонами договору.
Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання у повному обсязі, у наслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 43 575,00 грн., яка складається з: 12 450,00 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту; 31 125,00 грн. простроченої заборгованості за сумою відсотків; 0 грн. - простроченої заборгованості за комісією.
26.06.2023 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» укладений договір відступлення прав вимоги № 99-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників від 26.06.2023, зокрема до боржника ОСОБА_1 за договором №8076651 від 23.02.2023 на суму 43 575, 00 грн, з яких: 12 450 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту, 31 125 грн - простроченої заборгованості за сумою відсотків, 0,00 грн - простроченої заборгованості за комісією.
ТОВ "ФК ''Кредит-Капітал" на адресу відповідача направлено претензію про погашення кредитної заборгованості № 22832487/480 від 04.12.2024, яку залишено відповідачем без задоволення.
Виписка з особового рахунку відповідача за кредитним договором №8076651 від 23.02.2023 свідчить, що загальна сума заборгованості станом на 11.12.2024 становить 43 575, 00 грн, з яких: 12 450 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту, 31 125 грн - простроченої заборгованості за сумою відсотків, 0,00 грн - простроченої заборгованості за комісією, яка відповідачем не погашена.
Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості на рахунок позивача.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Часиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Як передбачено ч. 1 ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Сукупність наведених доказів, наданих позивачем та їх належна оцінка дають суду підстави для задоволення заявлених позивачем вимог в повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2422,40 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с. 33), тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28) суму заборгованості за Договором про споживчий кредит №8076651 від 23.02.2023 у розмірі 43 575 (сорок три тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28), судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов