Справа № 357/3676/25
3/357/2078/25
06.05.2025 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 06.03.2025 року о 22 годині 13 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області в м. Біла Церква по проспекту Князя Володимира, 8, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 416 CDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Алкофор - 507, тест № 00025, результат 0.42% проміле. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 06.03.2025 року його зупинили працівники поліції, які повідомили, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, нащо він повідомив, що в стані алкогольного сп'яніння не перебуває, що спиртні напої не вживав. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, нащо він погодився. Пройшов огляд, результат 0,42% проміле, з яким він не погодився, про що повідомив працівників поліції. Крім того, він повідомив працівникам поліції, що газоаналізатор не справний, що не було забору повітря, однак на нього ніхто не звертав увагу, працівники поліції повідомили йому, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що він неодноразово повідомляв працівникам поліції, щоб поїхати до медичного закладу для проходження огляду на визначення стану сп'яніння, однак йому відмовили, сказали що це його не врятує.
Представник ОСОБА_1 адвокат Тарасюк А.В. заявив клопотання про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування клопотання зазначив, що огляд ОСОБА_1 проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я від 09 листопада 2015 року N 1452/735 (далі - Інструкція N 1452/735). Обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають обставинам зафіксованих на нагрудні камери поліцейських, в частині того, що згідно протоколу ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, хоча насправді останній неодноразово висловлював прохання пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі та жодного разу не відмовлявся. Як вбачається з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про виявленні ознаки алкогольного сп'яніння, пропонує 3 варіанти: пройти огляд па стан сп'яніння на місці зупинки, в лікарні чи відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння. В свою чергу ОСОБА_2 погоджується на проходження огляду в лікарні, поліцейський пропонує ОСОБА_1 газоаналізатор Драгер, нащо ОСОБА_1 відповів, що йому без різниці. Після проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , не погоджуючись з результатами огляду висловлює прохання поїхати до лікарні, на що поліцейський відповів, що зараз дізнається можна чи не можна. Після чого повідомив, що на ОСОБА_1 буде складено протокол за ч. 1 ст. І30 КУпАП. Під час ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами справи останній підписує протокол, при цьому запитує чи можна у графі «пояснення особи» написати що він бажає поїхати в лікарню, на що поліцейський відповів «не спасе». Відсутність згоди з результатами огляду на стан сп'яніння свідчать пояснення надані ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, де у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення, останній зазначив «не згоден», крім того про вказане також свідчить відсутність підпису в направленні та акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Вважає, що з наданих доказів вбачається, що працівниками поліції не було дотримано процедури проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння, а саме не роз'яснено порушнику право пройти огляд в медичного закладі. Стверджує, що у відповідності до ч.5 ст. 266 КУпАП результат огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проведено поліцейським на місці за допомогою спеціального технічного засобу слід вважати недійсними, оскільки було порушено процедуру проведення огляду, а відтак вінє недопустимим доказом у справі.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та пропонують пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або у медичному закладі або водій може відмовитися від проходження огляду, нащо останній повідомив, що поїхали в медичний заклад. Працівники поліції говорять ОСОБА_1 , а може на місці за допомогою Драгера, після чого ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці. ОСОБА_1 пройшов огляд на місці, результат 0.42% проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 не погодився, про що повідомив працівників поліції, що газоаналізатор несправний, що не було забору повітря, хотів ще раз пройти огляд, але йому працівники поліції відмовили. Крім того, відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, щоб проїхати до медичного закладу для проходження огляду, нащо йому працівники поліції відмовили та сказали «Ви що не довіряєте нашому приладу». Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде винесено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з яким останній був не згоден, про що зазначив в протоколі. також відеозаписом зафіксовано, що під час ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами останній підписує протокол, при цьому запитує чи можна у графі «пояснення особи» написати що він бажає поїхати в лікарню, на що поліцейський відповів «не спасе».
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію адвоката Тарасюка А.В., дослідивши направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 18.02.2025 року, висновок газоаналізатора «Алкофор 507», відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат 0,42% проміле, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, розписку ОСОБА_3 , копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, копію декларації про відповідність, копію постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, переглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Що стосується направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, то вказаний документ суд оцінює критично, та вважає його неналежним доказом у даній справі, оскільки в направленні зазначено, що ОСОБА_1 доставлено працівником поліції, для огляду до закладу охорони здоров'я Білоцерківська міська лікарня № 4, однак, як встановлено в судовому засіданні, підтверджено самим ОСОБА_1 та переглянутим відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я не доставлявся, огляд в медзакладі не проводився.
Як вбачається з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, з результатом огляду був не згоден, про що неодноразово повідомляв та наполягав на проведенні огляду в медичному закладі, однак працівники поліції не доставили останнього до медичного закладу для проходження огляду на визначення стану сп'яніння. Відеозаписом не зафіксовано, щоб ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у медичному закладі.
Крім того, працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, що є порушенням його права на захист.
Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, доказам судом встановлено, що відповідно з вимогами ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Статтею ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Варто зазначити, що кримінальним обвинуваченням у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у виді штрафу з позбавленням особи спеціального права на певний строк. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Козинець проти України» (заява № 75520/01) від 06 грудня 2007 року суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, доказам судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що і створює в даному випадку об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО