Справа № 357/17587/24
Провадження № 2/357/769/25
30 квітня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Любченко А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В грудні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - Романенко М.Е. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором № 10004238291 від 08.08.2021 року у розмірі 30006 грн., судовий збір у розмірі 2422, 40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
1.Позиція сторін у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.08.2021 р. ОСОБА_1 , за власного волевиявлення, із повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/, подав Заявку на отримання кредиту. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на веб-сайті ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС», яка була підписана одноразовим ідентифікатором. Таким чином відповідач уклав договір про споживчий кредит № 10004238291 від 08.08.2021 з ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7500 гривень.
Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання. 05.09.2022 р. між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «Діджи фінанс» був укладений договір відступлення прав вимоги №556/ФК-22, за умовами якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступило право вимоги за кредитним договором № 10004238291 від 08.08.2021 на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача. Згідно Додатку №1 до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «Діджи Фінанс» становить 30006 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7500 грн.; заборгованість за відсотками становить 22506 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.
21.04.2025 року представник відповідача адвокат Радецька Т.П. через систему «Електронний суд» направила відзив по справі, в якому зазначає, що відповідач визнає позовні вимоги в частині кредитних зобов'язань в розмірі 10 830 грн., а із загальною сумою заборгованості розрахованої за період з 09.09.2021 року по 07.12.2021р. не погоджується, вважає її необґрунтованою, не законно нарахованою.
Представник відповідача зазначає, що в основу обґрунтувань розрахунку позовних вимог в загальному розмірі 30 006, 00 грн., покладено умови договору від 08.08.2021 року № 10004238291, якими позивач обґрунтовує здійснення розрахунку заборгованості 30 денного строку дії договору, застосувавши пролонгацію, збільшив розрахунковий період, застосувавши нарахування за відсотковою ставкою, яка не підлягала застосуванню. Сторона відповідача зазначає, що відсутні правові підстави для застосування позивачем пролонгації кредитного договору з 09.09.2021 року, відсутні обставини для трактування позивачем наявності пролонгації кредитного договору, відповідач не вчиняв жодних дій на продовження кредитного договору передбачених ч.4 даного Договору. Відповідач отримав від позивача разову позику тільки в сумі 7500, 00 грн. за даним кредитним договором, інших кредитних видач/перерахувань кредитних коштів на рахунок відповідача не було, будь-яких додаткових угод до даного кредитного договору не укладалося.
З урахуванням викладеної у відзиві позиції, сторона відповідача визнає позовні вимоги частково, в розмірі 10 830 грн.
2. Процесуальні дії та рішення у справі.
Протоколом повторного авторозподілу судової справи від 04.12.2024 року справу передано судді Ярмолі О.Я. (а.с.98,99).
Ухвалою суду від 08.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін (а.с.107).
06.01.2025 року представник позивача Романенко Я.С. через систему «Електронний суд» подала суду заяву, в якій просила повідомити про стан розгляду позовної заяви по даній справі (а.с.110-111).
05.02.2025 року відповідач ОСОБА_1 подав суду клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву по справі (а.с.116); 10.02.2025 року клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с.119).
26.03.2025 року представник відповідача адвокат Радецька Т.П. подала суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.129).
21.04.2025 року представник відповідача адвокат Радецька Т.П. через систему «Електронний суд» направила відзив по справі (а.с.133-137 ).
Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявні клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримано.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, подав суду відзив на позов та заяву про розгляд даної справи без його участі.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, заперечень, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.
3. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 29.07.2021 між ТОВ «ФК «Інвест фінанс» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії №77349 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав право на кредитні кошти. Розмір кредиту не може перевищувати Ліміту кредитної лінії.
Відповідно до п. 1.3 Договору для отримання Кредиту позичальник подає Заяву про надання Кредиту. У разі позитивного рішення Кредитодавця щодо надання Кредиту, Сторонами укладаються Спеціальні умови. Кредитодавець може відмовити у наданні Кредиту без зазначення причин, при цьому повідомивши Позичальника про відмову в Особистому кабінеті.
Відповідно до п. 1.5 Договору сума Кредиту, первинний строк Кредиту, а також розмір Процентної ставки визначаються у відповідних Спеціальних умовах.
Відповідно до 1.7 Договору мета отримання Кредиту: споживчі цілі (для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника).
Відповідно до 2.1 Договору кошти Кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Позичальником Кредитодавцю з метою отримання Кредиту.
Відповідно до 3.1. Договору нарахування процентів за цим Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за Кредитом за кожен день користування Кредитом (включаючи періоди пролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Відповідно до п. 9.2 Договору невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредитування, що наданий позичальнику до укладення цього Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на Веб-сайті.
Відповідно до п. 9.13 Договору підписуючи цей Договір, позичальник підтверджує, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч. 1,2) ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил, що розміщені на Веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до п. 9.17 Договору усі додатки до цього Договору, а також Спеціальні умови, підписані Сторонами є невід'ємною частиною цього Договору.
Встановлено, що 08.08.2021 позичальником ОСОБА_1 було акцептовано оферту ТОВ «ФК «Інвест фінанс» щодо укладення Спеціальних умов № 10004238291 до Договору кредитної лінії №77349 від 2021-07-29 року, згідно якої він отримав кредитні кошти у сумі 7500 грн., строком на 30 днів, процентна ставка - 1,48% в день (п. 1.1.3), базова процентна ставка - 2,48% в день.
ТОВ «ФК «Інвест фінанс» виконало свої зобов'язання за Договором кредиту № 10004238291 від 08.08.2021, перерахувавши на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , 7500 грн., що підтверджується листом АТ «ПУМБ» № КНО-/55 від 02.08.2024; витягом з Додатку до листа за вих. № КНО-/55 від 02.08.2024 (а.с.46-48).
Встановлено, що 05.09.2022 року було укладено договір факторингу №556/ФК-22, згідно якого товариством «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 10004238291 від 08.08.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (а.с.50-56).
Згідно п. 2.1. Договору факторингу, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту сум фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
З наданого позивачем Витягу з Додатку до Договору факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 року вбачається, що ТОВ «Діджи фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 10004238291 від 08.08.2021 року в сумі 30006 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7500 грн.; заборгованість за відсотками становить 22506 грн. (а.с.93)
30.10.2023 року ТОВ «Діджи фінанс» направило на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій запропоновано було сплатити заборгованість в сумі 30006 грн. на користь ТОВ «Діджи фінанс», та роз'яснено, що у випадку невиконання вимоги ТОВ «Діджи фінанс» буде ініційовано заходи щодо стягнення заборгованості в судовому порядку (а.с.42,43).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 10004238291 від 08.08.2021 року вбачається, що станом на 07.12.2021 року заборгованість становить 30006 грн. (а.с.82-85).
4. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннямист. 599 ЦК України.
Суд, дослідивши надані позивачем докази, прийшов до висновку, що у відповідача ОСОБА_1 існує обов'язок перед позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» щодо сплати заборгованості за кредитним договором № 10004238291 від 08.08.2021.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не заперечив укладення договору, отримання кредиту, але заперечує збільшення позивачем строку кредитування та, як наслідок, заперечує розмір обрахованих до стягнення відсотків.
Вирішуючи питання в частині нарахованих процентів, які позивач просить стягнути з відповідача, суд приходить до такого висновку .
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (справа №202/4494/16-ц), яка в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Так, відповідно до п. 1.1. Спеціальних умов № 10004238291 до договору кредитної лінії №77349 від 2021-07-29 року, сума кредиту становить - 7500 гривень, первинний строк кредиту - 30 календарних днів, процентна ставка - 1,48 відсотків в день.
Розділом 4 Договору передбачено пролонгацію строку кредиту.
Відповідно до п. 4.1. Договору строк Кредиту може продовжений Угодою про продовження, яка може бути ініційована позичальником.
Відповідно до п. 4.2. Договору з метою продовження строку кредиту позичальник повинен: - виявити бажання продовжити строк Кредиту та повідомити про це кредитодавця через особистий кабінет (функція «оформити пролонгацію»); - у разі отримання у особистому кабінеті пропозиції кредитодавця щодо продовження строку Кредиту, яка включає інформацію про процентну ставку, яка застосовуватиметься на період продовження, а також суму платежу, у разі згоди з цією пропозицією оплатити платіж у повному обсязі.
Відповідно до п. 4.3. Договору здійснення позичальником платежу є вчиненням дій, що підтверджують його прийняття пропозицію кредитодавця укласти відповідну Угоду про продовження, окреме підписання Угоди про продовження у такому разі не вимагається.
Крім того, відповідно до п. 6.1 Договору сторони домовились, що повернення Кредиту та сплата процентів за користування Кредитом здійснюватимуться у терміни, зазначені у Спеціальних умовах. Якщо відбулося продовження строку користування Кредитом на підставі Угоди про продовження, то терміни сплати змінюються Кредитодавцем та надаються Позичальнику в Особистому кабінеті.
Отже, дійсно, кредитним договором передбачено продовження строку кредитування, але позивач не надав доказів укладеної сторонами угоди про таке продовження. Споживачу не доведено графік платежів і відсоткову ставку за умови продовження строків, не визначено загальну вартість кредиту на умовах такої пролонгації. Позивачем не надано доказів, що позичальник вчиняв будь- які дії з метою продовження строку кредиту.
Частиною 8 ст.18 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 Спеціальних умов сторони погодили наступний графік розрахунків: термін платежу - 07.09.2021, сума кредиту - 7500,00 грн, проценти за користування кредитом - 3330 грн, до сплати (разом) - 10830 грн. Загальна вартість Кредиту складає 10830 грн. та включає в себе: 1) проценти за користування Кредитом, які складають 3330 грн; 2) суму (тіло) кредиту в розмірі 7500 грн. Реальна річна процентна ставка складає 8854,32 % річних.
Отже, розмір заборгованості слід визначати з урахуванням строку кредитування у 30 днів.
Враховуючи наведене, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитиним договором № 10004238291 від 08.08.2021 року, становить 10 830 грн. 00 коп., з яких: 7500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3330 грн. - заборгованість за відсотками.
Позивач ставить вимогу про стягнення судових витрат та витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.
Вирішуючи питання про відшкодування заявлених витрат на правову допомогу в розмірі 6 000 грн., суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду: договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01 квітня 2024 року, укладений між позивачем та адвокатом Білецьким Б.М. (а.с.75-79); додаткову угоду № 10004238291 до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 квітня 2024 року (а.с.49), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М.; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 16.09.2024 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю серії КС № 6518/10.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М. та акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 16.09.2024 року, адвокатом Білецьким Б.М. виконані роботи на загальну суму 6 000, 00 грн, а саме: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи фінанс» - 1, 5 години, вартістю 2250 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, у тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи 3 години, вартістю 3000 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази), вартістю 750 грн. (а.с.97).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в Постанові від 01 серпня 2019 року по справі № 915/237/18 дійшов висновку, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості й верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, завищений щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, і не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява N 19336/04, п. 269).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію даної справи, яка є малозначною, та існує багато судової практики в даній категорії спору, а також, враховуючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, та враховуючи часткове задоволення позову, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. Даний розмір витрат буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на виконані адвокатом роботи, категорію та складність цієї справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, та оскільки позов задоволено на 36,10% (10 830,00 х 100 : 30006 ), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на корсить позивача судові витрати /судовий збір 2422,40 грн. та кошти правової допомоги 3000,00 грн. / пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 1957,49 грн. (5422,40 х 36,10% : 100).
На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 137, 141, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за Кредитним договором № 10004238291 від 08.08.2021 року у розмірі 10 830 грн. 00 коп. (десять тисяч вісімсот тридцять гривень, 00 копійок ) та судові витрати по справі в сумі 1957 грн 49 коп. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім гривень, 49 копійок )
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
З урахуванням ч.3 ст.124 ч.6 ст.259 ЦПК України повний текст рішення суду виготовлений 05.05.2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола