Справа № 346/4972/24
Провадження № 2/346/289/25
05 травня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Третьякової І.В.
за участю:
секретаря судових засідань - Дутчак Х.В.,
представника первісного відповідача та зустрічного позивача - Гресько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про захист прав споживача та визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту в частині нарахування відсотків -
11.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (яке за час розгляду справи змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал») із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в розмірі 53 654,24 грн., з яких сума кредиту 14400,00, сума процентів за користування кредитом 30657,44 грн., нараховані проценти за 30 календарних днів - 8596,80 грн., а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 02.07.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір №6823412 про надання споживчого кредиту. За умовами даного договору позивач передав відповідачу кредит в сумі 16 800 грн. строком на 360 днів під проценти. Періодичність сплати процентів - кожні 30 днів. Тип процентної ставки - фіксована. За користування цим кредитом проценти нараховувалися відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить - 1,99% в день, та застосовується у межах строку кредиту; знижена процентна ставка - 0,995% в день та застосовується до умов, якщо споживач до 01.08.2023 або протягом трьох календарних днів сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Мета отримання кредиту: під особисті потреби. Орієнтована річна процентна ставка складає: за стандартною ставкою - 29 653,85% річних, а за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 13 458,45% річних. Кредитні кошти відповідач отримав в день укладення договору, оскільки такі були зараховані на його кредитну карту. Водночас, за період з 02.07.2023 по 26.05.2024 відповідачем здійснено оплату на рахунок кредитної установи в розмірі 2500,00 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 2400,00 грн. та оплату процентів в розмірі 100,00 грн. 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позивачем було укладено Договір факторингу №27.05/24-Ф за умовами якого первісний кредитор передав позивачу право вимоги до відповідача згідно кредитного договору. Оскільки після 27.05.2024 року відповідач не здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, то ним нарахована заборгованість відповідачу в розмірі 14400 грн. - тіло кредиту та 30657,44 грн. - проценти, а також 8596,80 грн. - проценти за 30 календарних днів, а всього - 53 654,24 грн.
Також, разом із позовною заявою, було подано суду клопотання про витребування доказів, у якому представник позивача просив суд витребувати в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки ОСОБА_1 , а також підтвердження зарахування коштів на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк» у сумі 16800 грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
Ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області П'ятковського В.І. від 16.09.2024 року відкрито спрощене позовне провадження в даній справі та призначено до судового розгляду.
10.10.2024 року представник відповідача Гресько В.В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свою позицію мотивував тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт отримання відповідачем кредитних коштів. Окрім того, представником відповідача наголошено на тому, що нарахований розмір процентів є надмірним, несправедливим та суперечить принципам добросовісності та розумності. Також, висловлено незгоду із заявленим до стягнення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Одночасно з відзивом представник відповідача подав до суду зустрічну позовну заяву про захист прав споживача та визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту в частині нарахування відсотків, в якій просив суд визнати недійсними пункти 1.5.1., 1.5.2., 1.7.1., 1.7.2., 1.8.1. та 1.8.2. Договору про надання споживчого кредиту №6823412 від 02.07.2023 року, укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .
Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що встановлені кредитним договором проценти (1,99% - стандартна процентна ставка; 0,995% - занижена процентна ставка; орієнтовані річні процентні ставки: за стандартною ставкою - 29 653,85% річних, а за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 13 458,45% річних) є несправедливими, створюють істотний дисбаланс в договірних відносинах із споживачем, а відтак, умови договору про їх встановлення мають бути визнані судом недійсними як такі, що порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначає, що позивач є правонаступником ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» із яким укладено договір, оскільки останній відступив йому права і обов'язки за кредитним договором згідно договору факторингу.
11.10.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій звернуто увагу суду на те, що кредитний договір було укладено в електронній формі з врахуванням вимог цивільного законодавства щодо форми і способу укладення такого договору, а надані суду докази достовірно підтверджують факт отримання відповідачем кредиту. Також, про отримання ним кредиту свідчить його часткова сплата заборгованості за цим договором. Стверджує про те, що проценти за користування кредитором нараховані згідно умов договору та вимог цивільного законодавства в межах строку кредитування.
29.11.2024 року представником позивача подано клопотання про доручення доказів, яким він просив суд приєднати до матеріалів справи копію договору факторингу від 27.05.2024 року із додатками.
Розпорядженням керівника апарату Коломийського міськрайонного суду від 16.12.2024р. №01-11/181/2024 було призначено повторний автоматизований розподіл зазначеної справи у зв'язку з рішенням ВРП від 11.12.2024р. №3574/0/15-24 «Про звільнення П'ятковського В.І. з посади судді Коломийського міськрайонного суду Івано- Франківської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024р. головуючим суддею для розгляду даної справи було визначено суддю Третьякову І.В.
Ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду Третьякової І.В. від 18.12.2024р. прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та розпочато її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.02.2025 року об'єднано вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінтраст Україна» про захист прав споживача та визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту в частині нарахування відсотків (справа №346/4972/24), в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Також, надано право ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» протягом п'ятнадцяти днів із дня проголошення даної ухвали має право подати письмовий відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 разом з доказами, що підтверджують заперечення проти позову.
Відзив на зустрічну позовну заяву в матеріали справи не надійшов.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.02.2025 року клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» про витребування доказів задоволено та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» відомості щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів на дану картку 02.07.2023р. банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк» у сумі 16800,00 грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
На виконання даної ухвали суду, 25.02.2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов лист №20.1.0.0.0/7 від 14.02.2025 року, яким повідомлено, що на ім'я ОСОБА_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку 02.07.2023 року здійснено переказ коштів на суму 16 800,00 грн. Інформація про платника відсутня. Разом із цим листом, суду надано копію виписки за договором б/н за 02.07.2023 року щодо банківського рахунку ОСОБА_1 з якої вбачається, що 02.07.023 року на карту № НОМЕР_2 здійснено зарахування на картку в розмірі 16 800,00 грн.
20.03.2025 року від представника первісного позивача надійшла заява, в якій повідомлено суд про заміну найменування первісного позивача на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
В судові засідання представник первісного позивача не з'явився, подав до суду клопотання в яких просив здійснювати розгляд даної справи за його відсутності.
Представник первісного відповідача та зустрічного позивача, адвокат Гресько В.В. в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечив та просив суд повністю задовольнити зустрічний позов.
Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи сторін та оцінивши зібрані докази, суд дійшов до наступного висновку.
В ході судового розгляду справи судом було встановлено наступні фактичні обставини.
02.07.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №6823412 (далі - Договір) за умовами якого, первісний відповідач отримав кредит в сумі 16 800,00 грн. (п. 1.3 Договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати процентів - кожні 30 днів. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить - 1,99% в день, та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього Договору; знижена процентна ставка - 0,995% в день та застосовується до умов, якщо споживач до 01.08.2023 або протягом трьох календарних днів сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Мета отримання кредиту: під особисті потреби. Орієнтована річна процентна ставка складає: за стандартною ставкою - 29 653,85% річних, а за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 13 458,45% річних. Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за ввесь строк користування кредитом 137155,20 грн., а за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 132140,40 грн. (пункти 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8. Договору).
Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Пунктами 9.2. та 9.6. Договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання Споживачем своїх зобов'язань за ним. Цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства електронним підписом, в особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. Також, в розділі «Реквізити та підписи сторін» в графі «Споживач» міститься застереження наступного змісту: «підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С3974, 02.07.2023 12:28:08 / ОСОБА_1 /».
Додатком № 1 до Договору сторони виклали Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. В цій Таблиці зазначено, що остання дата кредитування - 26.06.2024 року, сума кредиту, що підлягає поверненню - 16 800,00 грн., а процентів за користування кредитом - 115 340,40 грн. (загалом: 132 140,40 грн.).
Вказані вище умови кредитування знайшли своє відображення й в Паспорті споживчого кредиту, підписаного сторонами в електронній формі.
Окрім того, первісним позивачем подано разом із позовною заявою Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджені наказом директора від 10.02.2022 року №205, в яких містилися умови надання коштів у кредит, що є подібні Договору.
Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.03.2017 року №756 видано ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ФК №870 від 28.02.2017 року підтверджується факт реєстрації ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» як фінансової установи. Договором №087/20-П від 08.07.2020 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» підтверджується факт наявності договірних відносин між цими юридичними особами щодо надання останньому послуг із здійснення платежів з використанням Реєстру виплат на користь Отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send.
Ліцензією на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, виданою Національним банком України 17.10.2014 року №19 підтверджується право на ведення такої господарської діяльності ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім».
Листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 29.05.2024 року №7/4941 повідомлено ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про успішність такої операції згідно договору №087/20-П від 08.07.2020 р. як: номер трансакції 1259044510 на суму 16 800 грн. 02.07.2023 12:29, номер замовлення 37157041 на карту НОМЕР_1 , статус «прийнято».
Згідно картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) за договором №6823412 від 02.07.2023 року, станом 26.05.2024 року основний борг становить - 14 400,00 грн., нараховані проценти - 30 757,44 грн., здійснено платежі загалом на суму 2500 грн. (а саме: 25.08.2023 - 50 грн., 27.10.2023 - 50 грн., 15.01.2024 - 1400 грн., 19.01.2024 - 1000 грн.), з яких 2400 грн. - зараховано в оплату основного боргу, а 100 грн. - в оплату процентів.
27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (як клієнтом) та первісним позивачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (як фактором) укладено Договір факторингу №27.05/24-Ф за яким клієнт передав фактору права вимоги заборгованості до боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржника - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.2. цього договору).
Додатком № 1 до Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, який є Витягом з реєстру боржників, підтверджується факт того, що за цим договором клієнт передав фактору право вимоги відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №6823412, сума заборгованості за основною сумою - 14 400,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 30 657,44 грн., а разом - 45 057,44 грн.
Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, складеного між клієнтом та фактором 27.05.2024 року підтверджується, факт отримання останнім від клієнта реєстру боржників, до якого включений, зокрема й первісний відповідач як боржник за Договором, укладеним із клієнтом.
Платіжними інструкціями № 420, №421 від 31.05.2024 року та №424 від 04.06.2024 року підтверджується факт здійснення оплати первісним позивачем коштів на виконання Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року.
Витягом з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, виданим Національним банком України, підтверджується факт видачі відповідної ліцензії первісному позивачу.
Копією листа електронної пошти підтверджується, що на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до первісного позивача згідно Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року.
Розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за Договором за 30 календарних днів (27.05.2024 - 25.06.2024) підтверджується факт нарахування первісному відповідачу за вказаний період процентів на суму 8596,80 грн.
Листом АТ КБ «ПриватБанк» від 12.08.2024 року №20.0.0.0/07/7-256589/29591 у відповідь на адвокатський запит представника первісного позивача Столітнього М.М. повідомлено про відсутність змоги надати інформацію стосовно ОСОБА_1 , оскільки запитувана інформація становить банківську таємницю.
Однак, у відповідь на ухвалу суду, 25.02.2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов лист №20.1.0.0.0/7 від 14.02.2025 року, в якому вказано, що на ім'я ОСОБА_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку 02.07.2023 року здійснено переказ коштів на суму 16 800,00 грн. Інформація про платника відсутня. Разом із цим листом, суду надано копію виписки за договором б/н за 02.07.2023 року щодо банківського рахунку ОСОБА_1 з якої вбачається, що 02.07.023 року на карту № НОМЕР_2 здійснено зарахування в розмірі 16 800,00 грн.
Рішенням єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року вирішено змінити найменування Товариства на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», а випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 10.12.2024 року підтверджується зміна найменування в юридичної особи із кодом 44559822 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Положеннями ч. 1 ст. 1055 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення кредитного Договору) визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення кредитного Договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно- телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» (у редакції, чинній на момент укладення кредитного Договору) договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Водночас, згідно приписів ч. 1 ст. 14 Закону України «Про електронну комерцію» (у редакції, чинній на момент укладення кредитного Договору) договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Судом встановлено, що кредитний Договір між первісним відповідачем та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому первісний відповідач через особистий кабінет на вебсайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого кредитодавцем надіслало позичальнику за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який первісний відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений. Побідні за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №732/670/19, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 23 03.2020 року у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 року у справі 732/670/19, від 18.06.2021 у справі №234/8079/20.
Отже, суд приходить до переконання, що кредитний Договір між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений у відповідності до вимог законодавства щодо форми договору та способу його укладення.
Також, на підставі виписки за договором б/н за 02.07.2023 року щодо банківського рахунку ОСОБА_1 , виданої АТ КБ «ПриватБанк» та листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 29.05.2024 року №7/4941 в системному зв'язку із відомостями, які наявні в кредитному Договорі, судом зроблено висновок про те, що первісним відповідачем ОСОБА_1 дійсно 02.07.2023 року було отримано від кредитодавця гроші в борг в сумі 16 800,00 грн. на власну карту, яка була видана йому АТ КБ «ПриватБанк».
Наявна у матеріалах справи виписка із банківського рахунку ОСОБА_1 є належним первинним документом та в повній мірі відповідає вимогам законодавства щодо таких документів.
В зв'язку з цим, суд відхиляє доводи представника первісного відповідача про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт отримання відповідачем кредитних коштів. Крім цього, в порушення принципу змагальності, стороною первісного відповідача не було надано в матеріали справи доказів (в тому числі й виписок із рахунків первісного відповідача), які б спростовували факт отримання ним коштів 02.07.2023 року в сумі 16 800,00 грн.
Суд також звертає увагу, що в наданій первісним позивачем Картці обліку Договору (розрахунку заборгованості) за договором №6823412 від 02.07.2023 року, наявна інформація про те, що станом 26.05.2024 року здійснено платежі загалом на суму 2500 грн. в рахунок погашення боргу. Тобто, підтверджується обставина виконання боржником свого зобов'язання за кредитним договором. Водночас, стороною відповідача така обставина не була спростована в ході розгляду справи.
В постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року у справі №127/23910/14-ц сформовано правовий висновок за змістом якого часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи є достатньо доказів, які підтверджують факт отримання первісним відповідачем в борг коштів згідно укладеного ним кредитного Договору.
Стосовно умов кредитування, які викладені сторонами в кредитному Договорі, суд звертає увагу на наступне.
Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Положення п. 8 та п. 9 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент укладення кредитного Договору) передбачають, що у договорі про споживчий кредит зазначаються процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.
В даній справі судом встановлено, що пунктом 1.5.1. кредитного Договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.4. цього Договору, а пунктом 1.5.2. кредитного Договору визначено занижену процентну ставку 0,995% в день - за умови сплати кредиту до 01.08.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою.
Відповідно до пункту 1.4. кредитного Договору строк кредиту становить 360 днів, а періодичність сплати процентів становить кожні 30 днів.
Згідно із пунктом 1.7.1. кредитного Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою на ввесь строку кредиту 29653,85% річних. В той час як, пунктом 1.7.2. кредитного Договору встановлено, що орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 13458,45% річних.
Пунктами 1.8.1. та 1.8.2. кредитного Договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною процентною ставкою 137 155,20 грн., а за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 132 140,40 грн. При цьому, сума кредиту (коштів, отриманих в борг) складає 16 800,00 грн. (пункт 1.3. кредитного Договору). Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6. кредитного Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Разом з тим, приписи ч. 2 ст. 3 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» передбачають, що захист прав споживачів здійснюється відповідно до законодавства про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
В рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023- XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Відповідно до пункту 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які явно завищені, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. ч. 1 та 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання відсотки перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац 3 п. 3.2. рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011).
В пункті 3.2. рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року №7- рп/2013 суд дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.
Вирішуючи спір в подібних правовідносинах, Верховний Суд в постанові від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 дійшов до висновку, що позовна вимога про визнання пункту договору позики про встановлення процентів недійсним підлягає задоволенню, оскільки визначений розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Судом встановлено, що згідно умов кредитного Договору первісний відповідач отримав від кредитодавця в борг 16 800 грн., в той час як по закінченню строку кредитування мав повернути щонайменше 132 140,40 грн. із яких - 115 340,40 грн. - це проценти.
Тобто, внаслідок повного виконання умов кредитного Договору первісний відповідач повинен сплатити проценти, які в 6,8 разів перевищують розмір отриманих коштів в борг.
Суд констатує, що такі умови договору не можуть вважатися справедливими, а їх наявність в кредитному Договорі створює істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків сторін не на користь споживача.
Отже, умови кредитного Договору про встановлення процентів за користування кредитом та орієнтовну загальну вартість кредиту, які знайшли своє відображення в пунктах 1.5.1., 1.5.2., 1.7.1., 1.7.2., 1.8.1. та 1.8.2. цього ж кредитного Договору є несправедливими та підлягають визнанню судом недійсними.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Згідно із ч. 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Положеннями ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Приписами ч. 1 ст. 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Оскільки умови кредитного Договору про встановлення процентів за користування кредитом та орієнтовну загальну вартість кредиту є недійсними, то вони не породили для сторін цього Договору жодних правових наслідків у вигляді процентів за користування кредитом саме в тій сумі, яка зазначена в них.
Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно із ч. 1 ст. 1057-1 ЦК України у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Оскільки проценти, що встановлені кредитним Договором є несправедливими, визначені з порушенням Закону України «Про захист прав споживачів», підлягають до визнання недійсними, то за таких умов, первісний позивач має право на отримання процентів за користування кредитом згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України (на рівні облікової ставки Національного банку України).
Згідно поданих розрахунків вбачається, шо первісним позивачем відсотки нараховувалися за період з 02.07.2023 року (дати укладення Договору) і до 25.06.2024 року (включно). Тіло кредиту в період з 02.07.2023 по 15.01.2024 (день часткового погашення) становило 16 800 грн., з 16.01.2024 по 19.01.2024 - 15 400 грн., а з 20.01.2024 по 25.06.2024 - 14 400 грн.
За вказаний період кредитування облікова ставка Національним банком України була встановлена на наступних рівнях: з 02.07.2023 по 27.07.2023 - 25% річних; з 28.07.2023 по 14.09.2023 - 22% річних; з 15.09.2023 по 26.10.2023 - 20% річних; з 27.10.2023 по 14.12.2023 - 16% річних; з 15.12.2023 по 14.03.2024 - 15% річних; з 15.03.2024 по 25.04.2024 - 14,5% річних; з 26.04.2024 по 13.06.2024 - 13,5% річних; з 14.06.2024 по 25.06.2024 - 13% річних.
Звідси, розмір процентів за користування кредитом становить 2676,30 грн., а саме: 1) з 02.07.2023 по 27.07.2023 - 298,63 грн. (16800 * 25% * 26)/365); 2) з 28.07.2023 по 14.09.2023 - 497,34 грн. (16800 * 22% * 49)/365); 3) з 15.09.2023 по 26.10.2023 - 386,85 грн. (16800 * 20% * 42)/365); 4) з 27.10.2023 по 14.12.2023 - 357,62 грн. (16800 * 16% * 49)/365); 5) з 15.12.2023 по 15.01.2024 - 220,55 грн. (16800 * 15% * 32)/365); 6) з 16.01.2024 по 19.01.2024 - 25,26 грн. (15400 * 15% * 4)/365); 7) з 20.01.2024 по 14.03.2024 - 324,93 грн. (14400 * 15% * 55)/365); 8) з 15.03.2024 по 25.04.2024 - 241,97 грн. (14400 * 14,5% * 42)/366); 9) з 26.04.2024 по 13.06.2024 - 261,64 грн. (14400 * 13,5% * 49)/366); 10) з 14.06.2024 по 25.06.2024 - 61,48 грн. (14400 * 13% * 12)/366).
Разом з тим, суд бере до уваги що первісним позивачем було зараховано 100 грн. в рахунок відсотків за користування кредитом. Отже, сума відсотків, яка належить до стягнення первісному позивачу становить 2576,30 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов - до повного задоволення.
Враховуючи викладене, судом вирішено відповідним чином і питання розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджується факт оплати первісним позивачем судового збору за подання позову до суду в розмірі 2422,40 грн. Однак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, що пропорційне 31,64% від позовної вимоги майнового характеру (16 976,30 * 100% / 53 654,24), то й судовий збір підлягає до стягненню із первісного відповідача у відповідному відсотковому відношенню (2422,40 грн. * 31,64%), що дорівнює 766,45 грн.
Оскільки судом задоволено зустрічний позов, який містив одну позовну вимогу немайнового характеру в повному обсязі, то за вищевказаними правилами із зустрічного відповідача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Проте, зустрічний позивач був звільнений від сплати судового збору як споживач згідно статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Положеннями ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, в постанові Верховного Суду від 07.02.2024 року у справі №947/19393/20 міститься висновок наступного змісту: якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.
Отже, із зустрічного відповідача підлягає до стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Щодо витрат первісного позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження несення судових витрат на професійну правничу допомогу первісним позивачем в матеріали справи надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги №17/07-2024 від 17.07.2024 року, укладеного із адвокатом Столітнім М.М., в якому сторони погодили гонорар у фіксованій сумі або процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін.
Факт наданих послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Так, суду надано копію рахунку на оплату по замовленню та акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.08.2024 року, які є подібні за своїм змістом в частині суми гонорару та обсягу робіт, що виконані адвокатом. Зокрема в акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.08.2024 року сторони підтвердили факт виконання робіт та надання послуг на загальну суму 10 000,00 грн., що складається із п'яти наступних послуг: 1) зустріч адвоката та клієнта для надання первинної консультації та аналізу документів - 1000,00 грн.; 2) аналіз практики та правових позицій Верховного суду в даних правовідносинах, ознайомлення та аналіз норм чинного законодавства, необхідного для застосування при підготовці позовної заяви - 1000,00 грн.; 3) оформлення додатків до позовної заяви, підготовка та відправлення адвокатського запиту - 3000,00 грн.; 4) підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, подання позовної заяви та клопотання про витребування доказів - 4000,00 грн.; 5) підготовка адвоката до судових засідань, участь в судових засіданнях за позовною заявою клієнта - 1000,00 грн. за 1 год. Разом з тим, суд звертає увагу, що представник первісного позивача, адвокат Столітній М.М. жодної участі в судових засіданнях в даній справі не приймав та кожного разу подавав заяви про розгляд справи без його участі. Відтак, витрати на професійну правничу допомогу, що пов'язані із участю в судових засіданнях представника первісного позивача є необґрунтовані. Натомість, документально підтвердженими є судові витрати на суму 9 000,00 грн.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги первісного позивача задоволено частково, то й витрати на професійну правничу допомогу підлягають до пропорційного розподілу між сторонами.
Отже, із первісного відповідача вказаний вид витрат підлягає до стягнення в розмірі 2 847,60 грн. (9000,00 грн. * 31,64% частки задоволення позову).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №6823412 від 02.07.2023 року в сумі 16 976,30 грн., з яких 14 400,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 2 576,30 грн. - заборгованість за користування кредитом.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 766,45 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 847,60 грн.
В іншій частині заявлених позовних вимог за первісним позовом відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити.
Визнати недійсними пункти 1.5.1., 1.5.2., 1.7.1., 1.7.2., 1.8.1. та 1.8.2. Договору про надання споживчого кредиту №6823412 від 02.07.2023 року, укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в дохід держави витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач (зустрічний відповідач): Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ідентифікаційний код юридичної особи: 44559822.
Відповідач (зустрічний позивач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 05 травня 2025 року
Суддя: Третьякова І. В.