Справа №345/1605/25
Провадження № 1-кс/345/353/2025
06.05.2025 м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчої СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, без утриманців, раніше неодноразово судимого, останній раз 15.01.2024 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на 1 рік, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
слідча СВ Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 звернулася до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджене прокурором Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 . Клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливого злочину, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено строком на 30 діб воєнний стан на всій території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Надалі, воєнний стан на всій території України неодноразово продовжувався Указами Президента України, які затверджувалися відповідними законами.
02.04.2025 близько 03.00 год ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , з якою мав дружні стосунки, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, таємно викрав мобільний телефон ОСОБА_7 марки «Xiaomi Redmi Note 11 Pro» 6/128 GB (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ), вартістю 4 640,00 грн., який знаходився на зарядці. Після цього, ОСОБА_4 з викраденим майном залишив місце вчинення злочину та в подальшому реалізував викрадений мобільний телефон у ломбарді ТОВ «Ломбард Кредит Юкрейн», чим завдав потерпілій майнову шкоду, яка згідно з висновком експерта від 07.04.2025 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи становить 4 700,00 гривень. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст.185 КК України. Вказана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду добровільно виданих ОСОБА_4 сім карток, витягнутих із мобільного телефону потерпілої; протоколами допиту та додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколом огляду речей диску із відеозаписом на якому зафіксований факт здачі у ТОВ «Ломбард Кредит Юкрейн» ОСОБА_4 викраденого мобільного телефону та довідкою зазначеного товариства про передачу вказаного телефону у заставу 02.04.2025 під позику грошових коштів, який звернуто у власність заставодержателя 10.04.2025; висновками судової трасологічної і товарознавчої експертиз, поясненнями ОСОБА_4 від 09.04.2025, повідомленням про підозру ОСОБА_4 та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності (а.с.7-8, 13-19, 25, 33, 36 та інші).
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і пояснив, що ОСОБА_4 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Просить врахувати наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, оскільки неофіційно працює на роботі та проживає з батьками, які також ніде не працюють.
Захисник ОСОБА_5 просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час (з 7 до 22 години) посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_4 неофіційно працює на роботі, а тому застосування цілодобового домашнього арешту призведе до неможливості відвідувати роботу і втрати засобів до існування.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (частини 1, 2 ст. 181 КПК України).
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим (ч. 6 ст. 181 КПК України).
Вищевказане клопотання відповідає вимогам статті 184 КПК України.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі провадження він не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, про які зазначено вище у цій ухвалі.
КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п.175).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
Слідчий суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке є тяжким, КК України передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
Прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, так як це повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, як і те, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені у ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення (злочину) у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що останній не працює, постійного джерела доходів не має, не одружений, дітей не має, без міцних соціальних зв'язків.
Також ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення (продовжити свою злочинну діяльність). При цьому, слідчий суддя враховує і те, що ОСОБА_4 засуджений вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.01.2024 за ч. 4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на 1 рік, й згідно частини 8 статті 89 КК України судимість у нього не погашена. Будь-яких відомостей про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання після закінчення іспитового строку немає.
Крім того, за наявною інформацією СІП Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області відносно ОСОБА_4 до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області 06.03.2025 скеровано обвинувальний акт за ч.4 ст.185, ч.1 та ч.2 ст. 182, ч.4 ст.190 КК України (а.с. 51-52.)
Наявність цих ризиків підтверджується тими обставинами, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція даної статті передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Враховуючи вищенаведені обставини, вважаю, що клопотання слід задовольнити і до підозрюваного ОСОБА_4 застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 60 днів, а також покласти на нього обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, то на переконання слідчого судді застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на вагомі обставини, що доводять ризики переховування від органу досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, про які було зазначено вище.
Керуючись ст.176-178, 184, 193, 194, 196, 198, 376 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця м. Калуша, який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном 60 днів та заборонити йому залишати зазначене вище місце проживання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки передбачені пунктами 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Калуш Калуської ТГ Калуського району Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали з 06.05.2025 до 06.07.2025 включно.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню Калуським РВП ГУНП України в Івано-Франківській області.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддя