Справа № 344/8878/24
Провадження № 2/344/493/25
29 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.,
за участі секретаря судового засідання Бурянна Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в позові вказано, що позивач надає послуги теплопостачання для квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає відповідач. Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» визначено виконавцем послуг із центрального опалення та підігріву води для населення на підставі рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 17 від 26 січня 2010 року. Відповідач свої зобов'язання, як споживач виконував неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 01.04.2024 року має заборгованість -9627,98 з оплати за постачання теплової енергії та гарячого водопостачання. Виходячи з наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги теплопостачання у розмірі 9627,98 грн., а також понесені при зверненні до суду з позовом судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Представник позивача просив про розгляд справи без його участі, підтримуючи вимоги позову. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач належним чином повідомлений судом про відкриття спрощеного провадження, відзиву на позов не подано, клопотань щодо реалізації прав відповідачем не подано.
Крім того, повідомлення відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Відповідно до п.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступні обставини.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно розрахунку боргу за теплоенергію за адресою: АДРЕСА_2 виникла заборгованість за послуги теплопостачання станом на 01.04.2024 року у загальному розмірі 9627,98 грн.
01 грудня 2021 року Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго», що діє на підставі статуту, Виконавцем, опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Даний договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022).
Відповідно до п.8 Правил надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, послуги надаються споживачеві згідно із договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до правової позиції викладеної в Постанови Верховного Суду України від 30.10.2013 року в справі №6-59цс13: «…споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Відповідно до п. 20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У разі відсутності засобів обліку гарячої води і теплової енергії, плата за надані послуги справляється відповідно до вимог п.21 Правил, тобто згідно з установленими нормативами (нормами) споживання.
Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року №-630, Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в даному випадку - Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21.07.2005 р.
Споживачі зобов'язані своєчасно, тобто щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк вносити плату за надану послугу постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання населенню, що передбачено ст. ст. 20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення".
Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини перша-друга статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої-другої статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. В ч.3 ст.2 ЦПК України в якості загальних засад (принципами) цивільного судочинства вказано змагальність сторін; диспозитивність.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Боржник свої зобов'язання, як споживач виконував не належним чином, у зв'язку з чим, станом на 01.04.2024 має заборгованість 9627, 98 гривень, з оплати за надані послуги теплопостачання.
Доказів та розрахунку на спростування вимог позивача відповідач суду не надав.
Таким чином, позов обгрунтовано належними правовими підставами.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача слід стягнути 3028,00 гривні судового збору на користь позивача.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_2 на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59А, ЄДРПОУ 03346058, рахунок IBAN: НОМЕР_2 в АТ ,,ТАСКОМБАНК») заборгованість за надані послуги з теплопостачання у розмірі 9627,98 грн. та судовий збір у розмірі 3028 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Бородовський С.О.